«Голос Ромні» звучить на Запоріжжі

«Голос Ромні» звучить на Запоріжжі

Ромські жінки-активістки  у Запоріжжі об’єднались заради покращення умов і  підвищення якості  життя представників  своєї національної спільноти

Дорогі колеги та колежанки, друзі та подруги, френди та френдеси!

З радістю повідомляємо вам про відкриття нової громадської організації «Об’єднання ромських жінок «Голос Ромні», яка ставить на меті просування ідей ґендерної рівності, розширення прав і можливостей жінок, в тому числі уразливих груп жінок та дівчат (ромські жінки та дівчата, ВПО, сільські жінки та дівчата, жінки та дівчата з інвалідністю), протидію всім формам насильства щодо жінок, дівчат та дітей, підвищення уваги громадськості до питань різноманітності та ґендеру та посилення громадсько-політичної участі жінок.

❕        Засновниці ГО «Об’єднання ромських жінок «Голос Ромні» є  співзасновницями ГО «Запорізький ромський центр «Лачо Дром», яка майже п’ять років опікується захистом прав ромів, покращенням доступу ромського населення до соціальних, юридичних, медичних послуг, програм освіти, працевлаштування та включенням ромської національної меншини в українське суспільство.

Ми активно вчилися, набували нових навичок та знань всі ці роки і наразі бачимо потребу, відчуваємо сили та натхнення приєднатися до наших колежанок, аби розвивати ромський жіночий рух в Україні!

Слідкуйте за нашими новинами, маємо багато ідей та не забаримося у їх реалізації!

  Анжеліка Белова і  Лариса Домченко, співзасновниці ГО «Об’єднання ромських жінок «Голос Ромні»

  «Ромка ніколи не відмовиться від власної дитини» – підтверджує Анжеліка Бєлова

У наш час раннє материнство вже не є вражаючим суспільну мораль явищем. Втім, суспільство не перестає дивуватись, навіщо молоді дівчата наражають себе на небезпеку ризиків щодо власного здоров’я і соціального статусу. І якщо для представниць більшої кількості національностей материнство у ранньому віці залишається неприйнятним, то серед ромок воно доволі поширене. Особливо у родинах, які змушені виживати за межею бідності.

 Ось типова історія молодої 19-ти річної жінки із ромської спільноти, яка є мамою з-х дітей віком 4-х,  3-х років і 5-ти місяців. Родом вона із Росії. До Запоріжжя добралася після поневірянь, пов’язаних із смертю рідного батька. Тут знайшла своє щастя – вийшла заміж за хлопця, який на кілька років молодший від неї. І у цьому шлюбі народила своїх діточок.  На відміну від багатьох своїх одноплемінників, молода мама має всі документи – власний паспорт, свідоцтво про народження дітей, але через певні життєві обставини, власне, через свою необізнаність, не змогла отримати належної соціальної допомоги від держави

  • Це типове явище  в житті ромів, адже більша частина з нас не знає про свої права, про можливість отримати соціальну допомогу і соціальні послуги. А дехто навіть документів, що посвідчують особу, не мають, – коментує ситуацію президентка громадської організації «Голос Ромні» Анжеліка Бєлова.- Таке становище людей принижує їх людську гідність. Щоб змінити ситуацію на краще для всієї ромської громади, ми створили нашу громадську організацію і визначили  своєю місією всебічну підтримку і розвиток нашої спільноти.

За словами пані Анжеліки, всебічна  допомога багатодітній молодій матері –  героїні нашої розповіді стала одним із нагальних завдань для членкинь новоствореної організації. По ходу справи з’ясувалося, що молода родина із маленькими дітьми змушена проживати в умовах, зовсім для цього непридатних. На жаль, у Запоріжжі не знайшлося прихистку для матері з дітьми ані в «Затишній домівці», ані в кризовому центрі і саме з причин  наявності у неї  3-х дітей. Жінці запропонували  малюків 3-х і 4-х років віддати до дитбудинку «Сонечко», а з малятком оселитися у «Затишній домівці».

  • Але для ромської жінки таке неприйнятно, – зауважує пані Анжеліка,- ніщо, ніякі життєві труднощі не можуть спонукати її, допоки вона жива,  віддати своїх малолітніх дітей чужим людям. Звісно наша підопічна не погодилася на таку пропозицію.  І ми залучили всі сили, щоб допомогти їй організувати більш-менш прийнятні умови для життя на той час, допоки допоможемо оформити всі належні документи, і вона стане отримувати відповідну соціальну допомогу. На ті гроші жінка зможе винайняти собі житло і оплачувати харчування собі і дітям. А допоки наші активістки збирають для неї і її діточок одяг, взуття, харчування, підгузки. Адже саме у наданні допомоги своїм одноплемінникам вбачаємо своє головне завдання.

«Якщо ти ром, навіщо вчитися…» – поширена у ромській спільноті безпідставна вигадка

Пані Анжеліка головною причиною багатьох проблем представників ромської спільноти вбачає проблеми із доступом до отримання документів, звідки – проблема неосвіченості. Навіть зараз, у часи технічного прогресу і,  здавалося б, тотальної грамотності,  близько 15% ромів у віці старше за 30 років не вміють писати.

  • Мова переважно про ту частину нашої спільноти, яка виживає за межею бідності, – пояснює вона.-  Ми намагаємося запровадити у свідомість ромської спільноти думку про те, що саме освіта  є справжнім ключем для кращого життя. Саме так казав колись  мій прадід, який дав всім дітям і загальну, і спеціальну освіту. Сьогодні все більше ромських дітей віддають до школи. Але ми фіксуємо, що малюки йдуть туди непідготовленими, адже напередодні не відвідують дитячі садочки, не соціалізуються, а  тому у школі, почасти,  піддаються булінгу, внаслідок чого стають «складними підлітками». Додайте сюди вплив соціальних стереотипів про ромів, які поширені у нашому суспільстві. Щоб змінити ситуацію на краще, ми взялися реалізувати проект організації освітнього хабу. Отримали грант на технічну підтримку від Фонду «Відповідальні Земляни» – грантодавець озброїв нас ноутбуками. І невдовзі плануємо відкрити хаб у центрі території, густо населеної ромами. Зараз вирішуємо питання з приміщенням – це буде у селищах Зеленому чи ДД  у Запоріжжі. Тут проводитимемо заняття із дошкільнятами. А також залучимо до роботи і старших школярів. Суттєву частину нашої діяльності у цьому напрямку присвятимо ліквідації неграмотності серед старшого населення. Розуміємо, що одним хабом проблеми не вирішити, але це тільки початок.

Наслідком неосвіченості є й відсутність у чималої кількості ромів документів, що  посвідчують особу. А без них неможливо ані влаштуватися на офіційну роботу з відповідним соціальним пакетом, ані отримати належну медичну допомогу, ані сподіватись на певну соціальну допомогу. Тому ромські активістки докладають чимало зусиль саме у напрямку оформлення для одноплемінників необхідних документів. Величезну роботу проводять із фахівцями Міграційної служби. І ця робота не намарно.

Як повідомила нещодавно Міграційна служба Запорізької області, в Токмацькому районному відділі Міграційної служби паспортами громадянина України було задокументовано одночасно 8 ромів, серед яких велика сім’я – мама, син і дві дочки.

Відзначається, що на сьогоднішній день частою проблемою в питанні оформлення паспортів особам ромської національності є відсутність у них свідоцтва про народження та документів, що підтверджують належність до громадянства України.

  • Це копітка  і довга системна праця, – пояснює пані Анжеліка, – але ми будемо  це робити, бо ми гідні поваги і розуміння у  суспільстві. Роми є повноправними членами громадянської спільноти і мають право приносити їй користь.

«Стереотипи руйнують життя» – стверджує Анжеліка Бєлова

Ще й досі подекуди на Запоріжжі шляхетні матусі лякають свої неслухняних малюків, мовляв, якщо ті будуть погано поводитися, то цигани вкрадуть. А дорослі люди намагаються оминати ромів. А вже щоб взяти рома чи ромку на роботу, – це вже така рідкість.

  • Маю чимало сумних прикладів, як вкорінені у суспільній свідомості стереотипи про ромів ламають нам життя, – відверто обурюється пані Анжеліка.- Ось один з таких прикладів. Жінка-ромка перебувала на обліку у центрі зайнятості з безробіття і, нарешті, їй запропонували вакансію прибиральниці в одній із перукарень міста. Уявіть собі, поки вона їхала на співбесіду до власниці перукарні, тій вже зателефонували із цього центру зайнятості і попередили, що до них направили ромку, але її не слід брати на роботу, бо вона ж … ромка. Ну, це якесь середньовіччя просто…

Активістки «Голосу Ромні» спільно із колегами з ГО «Запорізький ромський центр «Лачо Дром» взялися за реалізацію проекту «Покращення доступу ромського населення до програм освіти і працевлаштування».

  • В цьому напрямку вже маємо певні здобутки, – пишається пані Анжеліка.- Організували для ромських жінок курси з навчання манікюру (в рамках проєкту  «Пом’якшення економічних наслідків епідеміологічної ситуації в м. Запоріжжя: комплексні курси для представників/ць ромської громади з освоєння сучасних спеціальностей (ведення бізнесу онлайн, освоєння спеціальності nail-майстра, SMM курси)», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»,  та отримали необхідне обладнання (завдяки Ромському жіночому фонду «Чіріклі») для початку роботи. Сьогодні ці фахівчині вже мають свої робочі місця і заробляють на утримання своїх родин. Зараз маємо пропозицію від грантодавця на кілька місць на благодійних засадах на навчання перукарському мистецтву. Дівчата прийшли до нашого центру «Голос Ромні» з проханням допомогти їм створити свій салон краси. Тож користуючись нагодою – можливістю виступити на сторінках «Запорізької правди», хочу звернутися до небайдужих людей і меценатів, можливо, хтось із вас захоче допомогти нашим жінкам – надасть приміщення на прийнятних умовах, або допоможе із обладнанням, будемо дуже вдячні.

Ромської жінки розуму справа

Про активну участь у політичному житті ще донедавна роми і не думали. Але часи змінюються. Здобувши  освіту і впорядкувавши власне місце у соціумі, представники ромської спільноти, а точніше, представниці, взялися активно реалізовувати свої політичні права.

  • Сьогодні одним із головних напрямків нашої діяльності ми вбачаємо  залучення ромів до активної участі у громадсько-політичному житті, – продовжує свою розповідь Анжеліка Бєлова.- І для початку ведемо мову про їх участь  у виборах. Те, що роми пішли на вибори, стали цікавитися тими людьми, які як депутати впливають на їхнє життя, ми вважаємо своєю суттєвою перемогою. Допоки ще не ведемо мову про  нашу безпосередню участь у органах самоврядування, але перший крок на цьому шляху вже зроблено. І далі буде.

 На нещодавніх місцевих виборах група представниць «Голосу Ромні» працювала спостерігачами на виборчих дільницях. Для цього членкині організації пройшли навчання у Школі політичної участі для представників та представниць ромської громади (проєкт Ромського жіночого фонду «Чіріклі»).

  • Це був для нас новий досвід, – пояснює  пані Анжеліка.- Але ми відчули, що вже не існує  тем, які були б не ромської жінки розуму справою.

 Підтвердженням тому став і виступ Анжеліки Бєлової на 13-тій сесії Форуму ООН з питань національних меншин, що пройшла 19-20 листопада нинішнього року. Рекомендації форуму будуть представлені на 46-й сесії Ради з прав людини ООН в березні 2021 року. 13-та сесія Форуму з питань меншин, зважаючи на карантинні заходи, проходила повністю віртуально, пленарні засідання відбувалися в Інтернеті.  На ній розглядалася тема «Мова ворожнечі, соціальні медіа та меншини». Під час заходу було проаналізовано практику, виклики, можливості та ініціативи щодо боротьби з мовою ненависті в соціальних мережах проти меншин відповідно до принципів та прав, закріплених в Декларації ООН про права осіб, що належать до національних чи етнічних, релігійних та мовних меншин та в інших відповідних міжнародних документах.  Сьогодні приклади мови ненависті та дискримінації можна знайти і в соціальних мережах. Вони в основному спрямовані на меншини і часто створюють атмосферу відчуження, нетерпимості, ворожості та навіть містять заклики до насильства. Учасники форуми висловили думку, що такі поняття як вільне висловлення думки та демонстрація ненависті є абсолютно різними поняттями. Перше є ознакою демократії, друге – ознакою неповаги, яка може призвести до спричинення шкоди меншинам. Необхідні виважені зусилля для боротьби з мовою ненависті і одночасно для забезпечення поваги, права на свободу думок. Анжеліка Бєлова повідомила про свій виступ на форумі: «Мені випала честь виступати на 13-тій сесії Форуму ООН з питань національних меншин із заявою на тему «Назустріч безпечнішому простору для меншин: позитивні ініціативи для вирішення проблеми онлайн-мови ворожнечі. Роль національних інституцій прав людини, правозахисних організацій, громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін».

У заяві висловлюється стурбованість через наявність висловів мовою ворожнечі щодо ромів на сторінках соціальних мереж в Україні. Також відзначалася роль державних структур, правозахисних організацій у створенні безпечнішого простору для національних меншин.

З огляду на таку активну життєву позицію ромських жінок у Запоріжжі,  можна сподіватись,  вже не далеко той час, коли  роми  балотуватимуться до органів влади.

Зберегти національну ідентичність

Зважаючи на активізацію соціально-політичної складової у громадській діяльності ромських активісток, вартує уваги і напрямок збереження національно-культурної ідентичності ромської спільноти.

  • У своїй громадській роботі ми робимо акцент на соціальній складовій, – уточнює пані Анжеліка, – тож поки не ведемо мови ані про ромські творчі колективи, ані ромський театр. Втім наша національна культура дуже багата і яскрава. І за наявності відповідного ресурсу і готовності ромської спільноти ми неодмінно розвиватимемо цей напрямок.

Але і зараз роми на Запоріжжі не відмовляються від своїх національно-культурних традицій. Зокрема, у кожній великій родині, збираючись на свята разом, співають і танцюють.

Дуже пишаються своєї національною кухнею, страви якої оригінальні і смачні.

 Співзасновниця ГО «Голос Ромні» Лариса Домченко надихнулася створенням  ресторану «Ромська кухня». Зараз членкині організації розглядають варіанти цього проекту.

  • В нашій традиційній кухні чимало оригінальних страв, – пояснює Анжеліка Бєлова. – Це і «ромські їжачки», і «конверт». На Різдвяний Святвечір ми готуємо дуже смачну «голодну кутю» та «пісний борщ» із рибою, неодмінно сомом. Такий борщ треба подавати холодним. Але це дуже смачна страва. І наші паски на Великдень відмінні від традиційних. Наше тісто для пасок – особливе, його готують за унікальними  рецептами, які у кожній родині власні і передаються від матері до дочки, або від свекрухи до невістки. І у особливих умовах – у приміщенні де замішують тісто, а потім воно підходить, не можна гучно розмовляти, сваритися, а можна тільки молитися. Наші паски заввишки можуть бути до півтора метра. А випікають їх у кам’яній печі.

За ромським звичаєм на новий рік у їхніх родинах прикрашають ялинки. І ялинки ці – особливі. Мають бути найпишнішими і висотою до самої стелі.

  • До слова, наші ромські традиції переймають й представники інших національностей. Зокрема, щодо прибирання новорічної  ялинки.  Нещодавно побачила у соцмережі, як дівчина уквітчала  свою новорічну ялинку … трояндами. А це наше суто ромське – прикрашати новорічну ялинку квітами, – пояснює пані Анжеліка.

 Слово експерту

Олексій Падченко, голова правління ГО «Запорізький ромський центр «Лачо Дром»:

  • Бути ромом у сучасному світі і зберігати свою національну ідентичність в умовах дії негативних стереотипів і ворожого ставлення до нас певної частини суспільства – непросто. Але ми прагнемо розвитку і реалізації наших природних талантів і здібностей, хочемо бути корисними нашій спільноті. Громадянське суспільство в Україні має відбутися. І шлях до цього – через подолання усіх ганебних соціальних  явищ. Певен, ми це зможемо!

Довідково. Сьогодні в Україні мешкають близько 400 тисяч ромів. Українське законодавство гарантує для всіх рівні права та доступ до медицини та освіти.

Нині у ромських громадах працюють 74 посередники та посередниці. Їх іще називають медіаторами, а також ромськими соціально-медичними посередниками і посередницями. Вони допомагають державі забезпечити реалізацію прав людини щодо ромів, тобто українців і українок ромського етнічного походження.

Завдяки діяльності посередників і посередниць у громаді можуть дізнатися про те, як отримати доступ до медичних і соціальних послуг, а також — працевлаштуватися і забезпечувати родини, дітей і людей старшого віку. Посередники і посередниці працюють задля освіти ромських дітей, раннього розвитку дитини, шкільного навчання, інформують про можливості здобути спеціальну чи вищу освіту.

Посередниці і посередники сприяють порозумінню, налагодженню діалогу чи співпраці між ромськими спільнотами та органами влади, закладами освіти і їх колективами, закладами охорони здоров’я, іншими інституціями і громадами.

Публікацію підготувала Наталя Зворигіна

Фото надані ГО «Голос Ромні»

Створення цієї статті фінансується в рамкахпроєкту«Розмаїття збагачує: висвітлення внеску етнічних, релігійних меншин та ЛГБТІ в українське суспільство»Фонду Прав ЛюдиниПосольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цій публікації є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.