«Ромської жінки розуму справа»

«Ромської жінки розуму справа»

Про активну участь у політичному житті ще донедавна роми і не думали. Але часи змінюються. Здобувши  освіту і впорядкувавши власне місце у соціумі, представники ромської спільноти, а точніше, представниці, взялися активно реалізовувати свої політичні права.

  • Сьогодні одним із головних напрямків нашої діяльності ми вбачаємо  залучення ромів до активної участі у громадсько-політичному житті, – продовжує свою розповідь Анжеліка Бєлова.- І для початку ведемо мову про їх участь  у виборах. Те, що роми пішли на вибори, стали цікавитися тими людьми, які як депутати впливають на їхнє життя, ми вважаємо своєю суттєвою перемогою. Допоки ще не ведемо мову про  нашу безпосередню участь у органах самоврядування, але перший крок на цьому шляху вже зроблено. І далі буде.

 На нещодавніх місцевих виборах група представниць «Голосу Ромні» працювала спостерігачами на виборчих дільницях. Для цього членкині організації пройшли навчання у Школі політичної участі для представників та представниць ромської громади (проєкт Ромського жіночого фонду «Чіріклі»).

  • Це був для нас новий досвід, – пояснює  пані Анжеліка.- Але ми відчули, що вже не існує  тем, які були б не ромської жінки розуму справою.

 Підтвердженням тому став і виступ Анжеліки Бєлової на 13-тій сесії Форуму ООН з питань національних меншин, що пройшла 19-20 листопада нинішнього року. Рекомендації форуму будуть представлені на 46-й сесії Ради з прав людини ООН в березні 2021 року. 13-та сесія Форуму з питань меншин, зважаючи на карантинні заходи, проходила повністю віртуально, пленарні засідання відбувалися в Інтернеті.  На ній розглядалася тема «Мова ворожнечі, соціальні медіа та меншини». Під час заходу було проаналізовано практику, виклики, можливості та ініціативи щодо боротьби з мовою ненависті в соціальних мережах проти меншин відповідно до принципів та прав, закріплених в Декларації ООН про права осіб, що належать до національних чи етнічних, релігійних та мовних меншин та в інших відповідних міжнародних документах.  Сьогодні приклади мови ненависті та дискримінації можна знайти і в соціальних мережах. Вони в основному спрямовані на меншини і часто створюють атмосферу відчуження, нетерпимості, ворожості та навіть містять заклики до насильства. Учасники форуми висловили думку, що такі поняття як вільне висловлення думки та демонстрація ненависті є абсолютно різними поняттями. Перше є ознакою демократії, друге – ознакою неповаги, яка може призвести до спричинення шкоди меншинам. Необхідні виважені зусилля для боротьби з мовою ненависті і одночасно для забезпечення поваги, права на свободу думок. Анжеліка Бєлова повідомила про свій виступ на форумі: «Мені випала честь виступати на 13-тій сесії Форуму ООН з питань національних меншин із заявою на тему «Назустріч безпечнішому простору для меншин: позитивні ініціативи для вирішення проблеми онлайн-мови ворожнечі. Роль національних інституцій прав людини, правозахисних організацій, громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін».

У заяві висловлюється стурбованість через наявність висловів мовою ворожнечі щодо ромів на сторінках соціальних мереж в Україні. Також відзначалася роль державних структур, правозахисних організацій у створенні безпечнішого простору для національних меншин.

З огляду на таку активну життєву позицію ромських жінок у Запоріжжі,  можна сподіватись,  вже не далеко той час, коли  роми  балотуватимуться до органів влади.

Створення цієї статті фінансується в рамкахпроєкту«Розмаїття збагачує: висвітлення внеску етнічних, релігійних меншин та ЛГБТІ в українське суспільство»Фонду Прав ЛюдиниПосольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цій публікації є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.