Журналісти дізналися, чи потрібний Україні  енергетичний омбудсмен та які завдання він виконуватиме

Журналісти дізналися, чи потрібний Україні енергетичний омбудсмен та які завдання він виконуватиме

Запровадження посади енергетичного омбудсмена особливо важливе під час лібералізації енергетичних ринків, яка відбувається в Україні. Про це йшлося під час вебінару «Енергетичний омбудсмен для України» для журналістів загальноукраїнських та місцевих медіа у четвер, 28 січня.

Експертка USAID Проєкту енергетичної безпеки Світлана Голікова розповіла про дві основні концепції діяльності інституту енергетичного омбудсмена. Відповідно до першої (реалізованої у США, Грузії та інших країнах), енергетичний омбудсмен займається адвокацією прав побутових споживачів та малого бізнесу на енергетичних ринках. Друга концепція (прикладом реалізації якого є деякі країни ЄС або  Австралія) полягає в тому, що енергетичний омбудсмен є альтернативним судовим  органом, арбітром, який вирішує спори, де споживач (побутовий споживач чи малий бізнес) є однією зі сторін.

Україні ще належить визначити, яку з концепцій діяльності омбудсмена прийняти, а також вирішити низку пов’язаних питань.

«Якщо омбудсмен – певний альтернативний судовий  орган, який вирішує спори, то треба чітко визначити, які категорії спорів підпадають під розгляд цього органу. Не варто думати, ніби омбудсмен може вирішувати всі спори: і в газі, і в електриці, і в тепло-, і у водопостачанні та інших комунальних послугах. Централізоване вирішення спорів вимагає і централізованого регулювання в цих сферах. В Україні централізовано регулюються ринки газу та електроенергії, а ринки тепла і водопостачання регулюються ще й  на місцевому рівні. І така  дуальність, коли є і національний регулятор, і місцева влада, не додає споживачам розуміння стосовно того,  з чим куди звертатись. Також важливо визначити, якими будуть повноваження енергетичного омбудсмена щодо розгляду скарг», – зазначила Світлана Голікова.

Ще одна функція енергетичного омбудсмена – інформаційна і просвітницька. На нього покладаються функції з інформування споживачів про їхні права та обов’язки. Крім того, омбудсмен аналізує характер скарг і дає рекомендації регулятору із вирішення певних найбільш проблемних питань. І таким чином «розвантажує» регуляторний орган.

На думку Світлани Голікової, для укомплектування офісу енергетичного омбудсмена в Україні достатньо буде 25-35 штатних працівників та сучасна інформаційна база. «Концепція початку формування законодавчої бази для енергетичного омбудсмена вже розроблена. Сподіваюся, протягом цього року питання буде винесене на широке обговорення», – додала експертка.

Низька обізнаність споживачів про свої права і про обов’язки монополістів, низька якість звернень до регулятора, – все це перешкоджає повноцінному захисту прав споживачів енергетичних та комунальних послуг, наголосила, виступаючи перед учасниками вебінару, членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Ольга Бабій. Вона повідомила, що за 2020 рік до НКРЕКП надійшло 14,810 індивідуальних та колективних звернень громадян.

«Якщо в скарзі викладено всі обставини щодо порушень, яких припустився монополіст, – ми автоматично спрямовуємо ліцензіату вимогу про врегулювання. У 50% випадків саме в такий спосіб на вимогу НКРЕКП питання, вказане у скарзі споживача, вирішується. Питання, які потребують додаткового врегулювання ми беремо на контроль і закриваємо лише тоді, коли вони будуть врегульовані. І третє: якщо ліцензіат, постачальник, монополіст або розподільча компанія ніяк не реагують на звернення споживачів, ми здійснюємо планові та позапланові перевірки і застосовуємо штрафні санкції», – підкреслила Ольга Бабій.

Членкиня НКРЕКП навела приклад: після того, як національний регулятор запровадив суворий контроль обленерго за дотриманням правил відшкодування за періоди відсутності електропостачання, суттєво зменшилася кількість скарг із цих питань. «Обленерго знає, що будь-яка затримка компенсації буде покарана штрафом. І в цьому напрямі вже можна відзначити позитивні моменти. Що більше споживачів знатимуть про свої права і про обов’язки монополістів, що більше скаржитимуться, – то більше ми реагуватимемо і відповідно – швидше врегульовуватимемо питання», – підкреслила Ольга Бабій.

У запровадженні посади енергетичного омбудсмена зацікавлені всі гравці ринку, і бізнес також, оскільки це зробить спілкування зі споживачами більш ефективним. Про це заявив народний депутат України 8-го скликання, екс-заступник міністра енергетики та захисту довкілля України, експерт USAID Проєкту енергетичної безпеки Олексій Рябчин. Він –  автор законопроєкту «Про енергетичного омбудсмена», зареєстрованого у Верховній Раді України в 2017 році. Документ був схвалений профільним Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, проте депутати попереднього скликання не встигли розглянути його у сесійній залі.

«Думка колективного захисника споживачів має бути почута, і це особливо важливо зараз, коли формуються ринкові правила. У країнах ЄС існують потужні спілки, які захищають інтереси споживачів, маленьких компаній. У нас такого, на жаль, немає, а тому питання, пов’язані зі споживачами чи з тарифам, сильно політизовані. Дуже хочеться, щоб ці питання перейшли у професійну дискусію. І така інституція, як омбудсмен, може в цьому допомогти», – переконаний Олексій Рябчин.

За словами експерта, енергетичний омбудсмен – «це потужна інституція, але вона точно не має втручатися в діяльність незалежного регулятора і в питання тарифоутворення». Водночас омбудсмен має бути «достатньо потужним гравцем, щоб його голос був почутий нарівні з голосом монопольних компаній, які працюють на цьому ринку».

Журналістка, медіаекспертка Юлія Абібок поділилася з учасниками вебінару досвідом підготовки матеріалів із використанням журналістських запитів, а також дала поради щодо висвітлення тем захисту прав споживачів в енергетичному секторі та секторі комунальних послуг.

Участь у вебінарі взяли понад  40 журналістів місцевих і загальноукраїнських медіа.

Вебінар було проведено в рамках освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці», яку Національна спілка журналістів України виконує в рамках грантової діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки. Метою ініціативи є забезпечення прозорості та технічної грамотності у висвітленні в медіа тем, пов’язаних з енергетичними реформами, та сприяння посиленню енергетичної безпеки України шляхом ефективної комунікації.