«Хочемо збільшити армію захисників журналістів та медіа», – НСЖУ провела Всеукраїнську нараду редакторів газет

«Хочемо збільшити армію захисників журналістів та медіа», - НСЖУ провела Всеукраїнську нараду редакторів газет

Всеукраїнська нарада редакторів газет, яка пройшла в онлайн-режимі 25 березня, стала масштабним представницьким форумом для обговорення проблем газетної галузі. У нараді взяли участь близько 200 редакторів та журналістів друкованих ЗМІ з усіх регіонів України, відповідаючи на суспільний запит – право українців на отримання достовірної та своєчасної інформації, захист інформаційного простору країни та підтримку стійкості українських медіа, зокрема, місцевих газет.

Доповідачами на нараді, організованій Національною спілкою журналістів України, стали троє заступників Міністрів: Антон Геращенко (Міністерство внутрішніх справ), Тарас Шевченко (Міністерство культури та інформаційної політики), Валерія Іонан (Міністерство цифрової трансформації);  троє народних депутатів: Микита Потураєв та Ірина Констанкевич (Голова та Перша заступниця Голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики), Олексій Устенко (член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики); представники  керівництва АТ «Укрпошта» та Федерації профспілок України.

«Ми отримали небачену солідарність: 190 редакторів зареєструвались для участі в нараді. Всі вони взяли участь в галузевому опитуванні НСЖУ,  поділилися своїм баченням аспектів діяльності друкованих ЗМІ. Для Спілки цей контакт дуже важливий. Ми прагнемо бути потужним голосом українських журналістів», – підкреслив голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко.

Він наголосив, що захід не є політичним, його не підтримують ні партії, ні влада, він не проводиться на вимогу донорів.

«Це – зібрання найбільшої української громадської організації, представницький форум для обговорення проблем галузі. Це майданчик коректних і змістовних дискусій щодо захисту і підтримки українських медіа.  Ми хочемо напрацювати програму дій для влади, щоб реально захищати право українців на інформацію. Сьогодні ми бачимо, що багато політиків та експертів паразитують на проблемах медіа. Знаємо, що українські ЗМІ недосконалі. Але ми хочемо збільшити армію захисників, а не тих, хто розпинає медіа», – резюмував Сергій Томіленко.

Ключові теми наради – політика державної підтримки українських ЗМІ, проблеми поштової доставки газет та законопроект «Про медіа» (регулювання друкованих ЗМІ Нацрадою з питань ТБ і радіо не підтримує 85% редакторів газет).

«НСЖУ – ідеальна платформа для пропозицій», – учасники наради

Результатами дискусій на Всеукраїнській нараді НСЖУ стала низка важливих домовленостей між усіма зацікавленими сторонами, які мають на меті змінити критичну ситуацію на ринку друкованих медіа.

Так,  перша заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич повідомила про створення парламентської робочої групи з проблем друкованих ЗМІ, яка найближчим часом має сформувати пропозиції від Комітету щодо напрацювань у законодавчому полі. Зокрема, зазначила вона, потрібен глибокий аналіз наслідків роздержавлення друкованих ЗМІ.

«Автори цих реформ не передбачили такі результати, і тепер ми всі разом маємо розрулювати серйозні проблеми. Потрібен аналіз позитивів і негативів, а я бачу, що негативів більше», – каже вона.

Ірина Констанкевич закликала говорити про роль друкованих ЗМІ в контексті інформаційної безпеки.

«Потрібно розробляти стратегію з гарантування інформаційної безпеки загалом по всіх прикордонних територіях України, не обмежуючись окремими регіонами. По-друге, друковані ЗМІ мають бути постійно доступними для жителів сільських територій. На сьогодні сільські мешканці лишаються в зоні ризику сам через недостатнє забезпечення інформаційними послугами. Вони елементарно не отримують пресу, а більшість сільських територій не мають достатнього покриття інтернетом, тому недоотримання інформації колосальне. По-третє, потрібно думати, як підтримувати друковані ЗМІ в контексті децентралізації. З огляду на те, що маємо новий адміністративно-територіальний устрій та територіальні громади, є два рівні підтримки друкованих ЗМІ: ресурси областей та територіальних громад. Громади повинні також правильно використовувати ресурси депутатського корпусу: як місцевих рад, так і народних обранців-мажоритарників. Тільки тоді можна буде досягнути оптимальних результатів у комунікації та діях».

Пані Констанкевич наголосила: друковані ЗМІ не лише виконують інформаційну функцію, а й допомагають формувати національну ідентичність: «Ми готові до співпраці. Чекаємо конкретних та конструктивних пропозицій з підтримки та сприяння розвитку друкованих засобів масової інформації».

Редактор міськрайонної газети «Життєві обрії» з Вінничини Олександр Околодько висловив ще одну важливу думку: «Засоби масової інформації є в регіонах єдиними офіційними представниками влади, які доносять правдиву проукраїнську позицію. Їхні працівники – це справжні патріоти, які борються за Україну, пропагують українську культуру. Тому питання подальшої долі друкованих ЗМІ стосується не лише нас, журналістів, а й держави в цілому».   

Олексій Устенко, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, оголосив про підготовку спільно з податковим комітетом робочої групи, яка має розробити антикризовий план для українських друкованих медіа.

«Розуміємо, що друкованим ЗМІ треба допомогти, – сказав він. – Ситуація напружена і незрозуміла в контексті локдаунів та коронакризи. В антикризовому плані реально зробити: податкові канікули до кінця карантину, скасувати будь-які штрафи, пов’язані з несплатою податків. Дискутується питання зменшення єдиного соціального внеску на період карантину, або ж розстрочки разом із ПДФО для тих, хто працює офіційно. Також є пропозиція запровадити нульове мито на папір, який використовують друковані видання. Водночас вкрай важливо обговорити перспективи відновлення в Україні виробництва газетного паперу, який ми купуємо в Росії. Звернемось до Кабміну з питанням, чому знищено державне паперове виробництво і хто за цим стояв. Треба створювати власне виробництво і стимулювати створення нових комбінатів. До дискусії мають долучитися профільний комітет і представники медіа».    

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у своєму виступі зазначив: право людини на інформацію так само важливе, як і право на отримання комунальних послуг.

«Сьогодні я почув багато конструктивних пропозицій, – сказав він. – Давайте їх акумулювати, виносити на розгляд. Я готовий цю ідею просувати, Якщо ми не допоможемо отримувати якісну інформацію на місцях – ми нічого не досягнемо на національному рівні. Все починається з місцевих медіа. Не в Києві, а навпаки, на місцях. НСЖУ є ідеальним акумулятором для ініціатив, а ми зі свого боку будемо разом цю позицію відстоювати».

Водночас голова НСЖУ Сергій Томіленко зауважив: «Ми раді, що в журналістської спільноти з’явився новий надійний партнер у вигляді профільного економічного комітету, і ми готові в діалозі захищати українські медіа з економічного та гуманітарного аспектів. Приємно, що на зустрічі були присутні заступники міністрів та народні депутати, представники профспілок та «Укрпошти». Ми не політизуємо питання ні свободи слова, ні прав журналістів, ні поштової доставки. Ми просто обговорюємо корпоративне питання – виживання медіа і права на професію. Сьогодні ми показали, що журналісти – велика сила, з якою треба рахуватися».

Матеріали з Наради, виступи учасників публікуватимуться на сайті НСЖУ. Переглянути відео-запис трансляції Всеукраїнської наради редакторів газет можна на Фейсбук-сторінці Спілки.