Олександр Ткаченко: «Місцева влада має підтримувати локальні україномовні видання –  такі як «Запорізька правда»

Олександр Ткаченко: «Місцева влада має підтримувати локальні україномовні видання - такі як «Запорізька правда»

Міністр культури  та інформаційної політики України Олександр Ткаченко на зустрічі в Українському кризовому медіа-центрі ( м. Київ)  із редакторами локальних медіа східних регіонів країни підтвердив, що держава зацікавлена у конструктивній співпраці із таким авторитетним  і   потужним інформаційним ресурсом, яким сьогодні є українськомовні ЗМІ.

 Захід відбувся в рамках освітнього проекту «Медіалабораторія» для журналістів, що реалізують спільно  Український кризовий медіа-центр і Естонський центр східного партнерства. В числі запрошених на зустріч із міністром керівників локальних ЗМІ була і авторка цих рядків – головна редакторка «Запорізької правди» Наталя Зворигіна.

Чималу увагу учасники заходу  приділили питанню інформаційної безпеки держави, і зокрема її забезпеченню на теренах східних і південно-східних регіонів. Посадовець відмітив, що  МКІП спільно з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення працюють над поширенням українських наративів на території країни. З особливим посиленням на території Криму та ОРДЛО. Для того, щоб мати доступ до правдивої інформації, позбавленої проросійських фейків та пропаганди, – необхідно мати канали для подачі цієї інформації.

«Інформаційна війна триває, знати поточний перебіг подій і суспільно-важливу інформацію – право всіх громадян», – наголосив Олександр Ткаченко.

Одним із потужних каналів правдивої інформації , зокрема, у Запорізькому регіоні, залишається газета «Запорізька правда», яку місцеві чиновники намагаються знищити. Обласна рада не виконала Закон про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ. Тому ще й досі тривають судові справи з питання роздержавлення видання. Та депутати на сесії 18 березня нинішнього року  вже ухвалили протизаконне рішення про його  ліквідацію.

  • Пане міністре, наша газета «Запорізька правда»  – єдине українськомовне видання регіонального рівня у Запорізькій області, що наступного року святкуватиме 105(!) річний ювілей,  на патріотичних і продержавницьких позиціях,  доходить до найвіддаленіших територій. Чи будете Ви захищати нашу газету?
  • Я б звичайно міг  відповісти, що ще будучи студентом  і приїжджаючи до Запоріжжя на практику,  купував  і читав «Запорізьку правду». Тому буду її відстоювати. Але  питання  полягає ще й в іншому.  Є зони відповідальності, на які ми можемо впливати, формуючи політики і стратегії. У нас є пряма відповідальність  за заклади культури, які безпосередньо перебувають на балансі міністерства. А з точки зору інформаційної політики я вважаю так: якщо у газети є передплатники і читачі, очевидно, що місцева влада має її підтримувати.

Редакторки районних видань Тетяна Беліменко ( «Слово трудівника, смт Якимівка) і Людмила Арман («Таврія», м.Токмак), а також колеги з інших регіонів долучились до обговорення  надійних важелів фінансової  підтримки регіональних ЗМІ. Йшлося про укладання угод на висвітлення діяльності місцевих органів влади і самоврядування, як про одне із джерел фінансування видань. На тлі суттєвого зменшення ринку реклами це могло б стати дієвою підмогою медівникам.  Згадали колеги і про обіцяну колись одноразову державну фінансову допомогу із держбюджету, передбачену постановою Кабміну на виконання Закону про роздержавлення. Говорили і про ризики видання  місцевими органами власних інформаційних  бюлетенів, які, подекуди, набувають обрисів повноцінних  інформаційних видань і створюють додаткову конкуренцію  газетярам, стаючи для них справжнім головним болем.

  • Питання регулювання стосовно цих інформаційних бюлетенів, про які я вже багато чув, має бути вирішено у законний спосіб, – зауважив Олександр Ткаченко.

Втім,  не  самими спробами вирішити   проблеми локальних видань обмежились журналісти на зустрічі із міністром. Підняли й низку інших важливих питань. Говорили про  розвиток культури в регіонах, в чому  посадовець вбачає  інструмент для економічного зростання територій. Зокрема, про креативні індустрії, які на його думку, тісно пов’язані з наративом об’єднання країни.

  • Ми бачимо, як креативність об’єднує Україну. Для креативних індустрій так важливі кластери, хаби, зв’язки. Творчість — шлях до порозуміння, бо вона притаманна всім і може набувати різних форм, – зауважив міністр. За  його словами, державі вигідно підтримувати креативні індустрії як спільний економічний орієнтир країни. Зараз креативні індустрії генерують 4% ВВП (це більше, ніж у Німеччині).

            Раніше МКІП разом з Київською школою економіки провели дослідження і з’ясували, що креативні індустрії мають високий мультиплікатор. Це значить, що коли в них вкладаєш 1 грн, то потім додатково отримуєш близько 2 грн повернення на інвестиції. Збагачення країни, засноване на творчості, таланті, інноваціях, може стати чинником економічного гуртування.

Окремо торкнулися і  питання  збереження культурної, історичної, архітектурної  спадщини.

 Колега із Бахмута Маргарита Дніпровська, «Вільне радіо»,  запитала про правомірність  проведення реконструкції  історичної будівлі у Краматорську в рамках реалізації програми «Велике будівництво».

Аналогічна ситуація може виникнути і на  Запоріжжі. Руйнується і потребує догляду об’єкт культурної спадщини Запорізької області — комплекс споруд Земської лікарні в селі Веселянка.

Він перебуває в обласній комунальній власності в оперативному управлінні КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр». Однак після медичної реформи заклад фактично не працює. На його утримання щорічно витрачається майже 800 тисяч гривень, яких вистачає лише на зарплату охоронців і оплату електроенергії.

«Об’єкт культурної спадщини зносити або перебудовувати протизаконно. Його історична цінність дуже важлива», — каже директор обласного центру охорони культурної спадщини Артур Середин.

Комплекс розташований на території Новоалександровської громади, представники якої пропонують низку варіантів, серед яких — реконструкція його під хостел.

На думку першого заступника голови облради Людмили Любім, необхідно проаналізувати всі можливі ризики таких пропозицій: «Чи будуть в громади кошти на утримання об’єкта і чи потрібен він їй взагалі. Чи краще створити туристичний об’єкт і приєднати до садиби Попова. Чи буде громада в такому разі брати участь в його утриманні, адже це і робочі місця її жителів».

На тепер представникам садиби Попова доручили підготувати пропозиції щодо розвитку об’єкта. Громада повинна розробити висновки про необхідність цільового використання майна, потребу в ньому й бажання розбудовувати цю історичну пам’ятку. А фтизіопульмонологічний центр — надати розрахунки нинішніх витрат і аргументувати відмову від цього майна.

  • Чому старовинні об’єкти архітектури ремонтуються чи реконструюються, а не реставруються?- запитала  міністра журналістка із Бахмута.

            Стосовно  таких об’єктів Олексндр Ткаченко  зауважив:

  • По-перше, все ж реставруються, якщо мова про архітектурні об’єкти історичної цінності. А по-друге, давайте розрізняти ініціативи місцевих громад і те, що ми робимо в межах «Великої реставрації». Зараз ми говоримо про  реставрацію 20-ти об’єктів, які вже пройшли експертизу і вони перебувають на балансі міністерства. Також ведемо мову про виділення субвенції на реставрацію об’єктів, які знаходяться у комунальній власності. Це доволі прозора процедура, як такі об’єкти мають реставруватися.

Колега із Харкова підняв питання про обмеження фінансування із коштів  Українського культурного фонду культурно-мистецьких проектів, які здобули високу оцінку експертів,  і перерозподіл їх на витрати, пов’язані із святкуванням 30-ої річниці Незалежності України.

  • У цього питання є своя історія, – пояснив Олександр Ткаченко, –  діяльність УКФ регламентує відповідний закон. Щойно була обрана нова наглядова рада, проявилися нюанси, які у попередників не проявлялися. За законом, наглядова рада схвалює рішення експертів. Але ж може і не схвалювати. У  членів попередньої наглядової ради не виникало спірних питань, бо головувала тоді Марина Порошенко. А зараз рада може проявляти свою ініціативу. Але втручатися в її діяльність міністерство не може. У мене до її діяльності є питання. А стосовно конкретного рішення, на що саме будуть перерозподілені зекономлені кошти, у мене  вже була з членами ради розмова, що їх не можна просто так залишати. Можливо, їх спрямують на відзначення ювілею Незалежності. Але міністерство на це рішення не впливає. Це, до слова, хороший привід подумати про те, як змінити закон, щоб рішення наглядової ради були прозорими і ні у кого питаня не викликали. Щодо діяльності експертів, також було питання,які зокрема, полягала у конфлікті інтересів: дехто з них, виявилось,  одночасно були і заявниками, і експертами. Ситуація делікатна, але для нас важлива стабільність і сталість цієї інституції.

Наталя Зворигіна