Час читати українською

Час читати українською

“Люди перестають думати, коли перестають читати”, – твердять філософи. Це правда, адже єдине місце, де сьогодні можна скласти уявлення про книжкові скарби народу – це бібліотека.

Сучасна українська художня література, як цілісна складова вітчизняної культури, відіграє важливу роль у вдосконаленні інтелектуального, духовного, морально – етичного стану суспільства. Зміни, що відбуваються у суспільстві, знаходять своє відображення і в художній літературі, яка реагує на нові ситуації та запити.

Чи стане вітчизняна книга для людей простим приємним об’єктом проведення вільного часу чи джерелом життєвого досвіду, умінням будувати своє життя яскраво, насичено, максимально корисно для себе і для інших, багато в чому залежить від бібліотекаря, тому популяризація сучасної художньої літератури і читання – один з основних напрямків діяльності публічних бібліотек області. В останні роки бібліотеки Запорізького краю намагалися поповнювати свої фонди, залучаючи до цього спонсорів, меценатів, оголошуючи різноманітні акції, беручи участь у проектах.  Продовжується співпраця з місцевими письменниками, які дарують свої видання бібліотекам.

Карантинні обмеження, особливо період заборони приймати користувачів у приміщеннях бібліотеки, об’єктивно спричинили проблему в популяризації української книги. 

В умовах перегляду пріоритетів ми повинні відповісти на багато питань, і головне з них – чим сьогодні є бібліотека?

  • Унікальним соціальним інститутом?
  • Комфортним, безпечним, відкритим містом для навчання все життя?
  • Місцем, де можна зустрітися з друзями, познайомитися з новинками літератури?

Зараз можна сказати, що публічні бібліотеки Запорізького краю адаптуються, розвиваються та поступово перетворюються  у центри спільнот. Працівники бібліотек шукають можливості і в цей непростий період залучити до послуг бібліотеки якнайбільше користувачів і максимально можливо використовувати фонди бібліотеки, залишати заклади  доступними, клієнтоорієнтовними, гостинними  для жителів громад.

Бібліотеки надзвичайно активізували онлайновий формат діяльності,  залучили до просвітницьких заходів онлайн десятки тисяч віддалених користувачів.  В сучасних умовах глобальної комп’ютеризації бібліотеки області активно використовують як традиційні, так і нові форми виставкової діяльності. Ведучи пошук інноваційних форм роботи, бібліотекарі враховують, що 80% інформації сприймається за допомогою зору. Тому ,значну роль у популяризації художньої літератури відіграють книжкові та віртуальні виставки, буктрейлери. Віртуальні виставки: «Письменники України», «Історія України у творах українських письменників», «Лауреати «Коронації слова», «Світовий BEST українською» та інші теми були оформлені у Бердянській, Токмацькій, Оріхівській міських бібліотеках; буктрейлери на книги українських та місцевих авторів у Запорізьких та Мелітопольських бібліотеках”. Для  рекламування нових надходжень користувачам запропоновано книжкові виставки: «Новий час – нові книги», «Книжкові новинки: час читати», «Щойно з друку»  та інші.

 Враховуючи помітний інтерес користувачів до української літератури, який обумовлений прагненням отримати знання та бажанням стати національно свідомою людиною, циклічно експонуються в бібліотеках найновіші надходження популярних творів сучасних авторів. Найбільш популярними за останній час  стали твори О. Забужко, Ю. Андруховича, І. Роздобудько, Ю. Тупицького,  В.Криницького та ін. Виставки “Потреба людини художньо мислити”, “Всесвіт української книги” супроводжуються цікавими цитатами-відгуками користувачів про прочитане, порадами, чому саме варто прочитати обраний твір. Такі виставки сприяють ефективнішій популяризації сучасної української літератури, особливо серед молоді.

Як заохотити українців щиро полюбити книжки, адже за даними Українського інституту книги лише 8% з нас є щоденними читачами? (Дані за 2020 рік)

Що робити, щоб потяг до україномовної літератури став більшим за бажання щоденно скролити соціальні мережі?

Як підтримати видавців та сферу книговидання загалом, зростити інфраструктуру галузі до рівня сусідніх країн?

53 % з тих, хто прочитав хоча б 1 книжку за рік, водночас не купили жодної. Ефективним інструментом популяризації сучасної літератури та розкриття фондів бібліотек є

соціальні мережі. Особливо важливим це стало у час пандемії 2020 року.

Наші колеги багато чому навчились І зараз вже нікого не вразиш віртуальним оглядом сучасної літератури або презентацією онлайн. Працівники Вільнянської бібліотеки запропонували онлайн-челендж до дня народження Т.Шевченка – 2021. Для цього треба було виставити  будь-яку цитату з улюбленого вірша Шевченка, поставити хештег #Шевченко_в_серці і передати естафету будь-якій кількості своїх друзів, знайомих. У Приазовській бібліотеці провели акцію-онлайн “Читаємо Т. Шевченко”, Пологівська бібліотека – “Шляхетні українки”  тощо.

Щорічно в першу середу березня відзначають Всесвітній день читання вголос. Цю традицію ввела американська некомерційна організація «LitWorld» в рамках руху за грамотність.  Мелітопольська центральна бібліотека у цьому році запропонувала підключитися до акції всім , хто любить книгу. В акції прийняли участь дорослі і малі читачі, батьки і педагоги, усі , хто полюбляє художнє слово.

Велике значення має становлення контактів зі ЗМІ. Всі бібліотеки активно доводять до місцевої громади інформацію про нові видання та авторів сучасної української літератури на сторінках газет та по місцевому радіомовленню.  Ці публікації дають можливість бібліотеці розширити коло своїх користувачів. Цікавий досвід мають працівники бібліотеки Веселівської громади. Радіо центр знаходиться безпосередньо у бібліотеці, і бібліотекарі постійно стають учасниками передач.

Гідне місце в системі популяризації сучасної художньої літератури займають любительські об’єднання і клуби, що діють при бібліотеках. Вони відзначились цікавими зустрічами, новим представленням літературних, мистецьких творів : літературний музей літературний клуб Гуляйпільської, Більмацької бібліотек. У бібліотеках відбуваються заходи, що традиційно орієнтовані на співпрацю з місцевими літераторами, зокрема презентації книг місцевих авторів, на які, як правило, запрошуються й самі письменники. Під час проведення  заходів використовуються нові інформаційні технології, зокрема мультимедійні презентації, що робить ці заходи цікавішими, сучасними та змістовними. Працівники бібліотек координують свою діяльність з культурно-мистецькими, громадськими об’єднаннями, залучають до проведення традиційних масових заходів аматорські колективи, школи естетичного виховання. В результаті виходить справжнє свято слова, пісні, думки. Проводяться моніторинги використання української книги, вивчається думка читачів про ту чи іншу книгу: «Сучасна книга: чого чекати?», «Сучасні українські автори», «Письменники української діаспори», тощо. Таким чином, використовуючи увесь комплекс заходів з популяризації книги, бібліотеки сприяють активному їх відвідуванню, пробуджують зацікавленість читачів до сучасної художньої літератури, сприяють підвищенню іміджу

Важливим питанням залишається вивчення питання інтересів різних читацьких груп.

Опитування, яке проводили серед київських студентів, показало яких українських авторів вони читають, кому віддають перевагу. Такого ж дослідження потребують і студенти Запоріжжя.

Отже, українська література, яку можна віднести до постмодернізму, за яскравим висловом Сергія Жадана, “нарощує м’язи” і працівники бібліотек – справжні ентузіасти своєї благородної справи –  роблять все, щоб кращі твори були “на слуху” читачів, формували світогляд та художній смак.

О. Тарлінська, завідувачка науково-методичного відділу ЗОУНБ