На активістів в Україні стали частіше нападати, а ЛГБТ-активізм став найризикованішим – правозахисники

На активістів в Україні стали частіше нападати, а ЛГБТ-активізм став найризикованішим – правозахисники

За перше півріччя 2021 року сталося 53 випадки переслідування активістів, які зафіксував Центр прав людини ZMINA на підконтрольній Україні території. З них 21 випадок стався у другому кварталі року. 

Дослідниця ZMINA Анастасія Москвичова звертає увагу, що цьогоріч активістів стали частіше переслідувати – у 2020 році за цей період правозахисники зафіксували 50 інцидентів тиску. Київ залишається лідером за кількістю випадків – за ці пів року їх у столиці трапилося 22, на другому місці опинилася Одеська область (7 випадків), на третьому – Харківщина й Луганщина (по 3 випадки). 

“Цифри постійно зростають, ми бачимо цю динаміку з двох причин: по-перше, дійсно відбувається пожвавлення деяких негативних процесів, зокрема діяльності ультраправих угруповань – як офлайнової, коли вони намагаються зривати заходи або вчиняють напади, так і онлайн, а з іншого боку – і це добре на перспективу – активісти частіше повідомляють про тиск на себе і тому ми можемо виявити більше випадків та реагувати на них”, – пояснила дослідниця.

Москвичова також зазначила, що зростає тиск на ЛГБТ-активістів, а безкарність за напади праворадикалів на активістів залишається проблемою. 

“ЛГБТ-активізм за весь час нашого спостереження вперше став найнебезпечнішим видом громадської діяльності. Антикорупційна діяльність і захист прав жінок також є найбільш ризикованими”.

Спроби знищення чи пошкодження майна активістів стали найчастішими випадками переслідування у першому півріччі – правозахисники зафіксували таких інцидентів 14. Крім того, активістів часто намагалися залякати (10 випадків) та скоювали на них напади (8 випадків).

Так, активісту з Луганщини та керівнику “Антикорупційного регіонального фронту” Валерію Харчуку  у цьому році декілька разів псували автівки. 5 квітня вночі невідомі підпалили його авто, яке було припарковане біля місця роботи активіста. За словами Харчука, напередодні інциденту активісти “Антикорупційного фронту” розслідували можливі корупційні схеми в міській лікарні та теплокомуненерго, а також непрозорі торги у сфері житлово-комунального господарства. 

За два тижні до підпалу, 15 березня, невідомі облили кислотою інше його авто. 1 червня невідомі знов облили кислотою два автомобілі Харчука, які стояли у дворі його будинку. Ці випадки Харчук пов’язує саме зі своїм активізмом і критикою місцевої влади.

“Як показала практика, органи місцевого самоврядування в умовах фінансового контролю перетворюються на терористичну організацію, готову до рішучих дій проти активістів. І якщо ви моніторите державні закупівлі, оскаржуєте неправомірні рішення місцевої влади, стежите за системою преміювання та надбавок чиновників, то готуйтеся до агресії та переслідувань”, – заявив Валерій Харчук.
Ще декілька випадків тиску за останні три місяці сталося з одеським активістом Віталієм Устименком. У квітні проти нього розгорнули дискредитаційну кампанію. Напередодні цього, в Одесі відбулася акція проти забудови на Приморському бульварі, яку будує компанія ТОВ “Варда плюс” та проти чого виступав активіст. Устименко заявляв, що забудовник отримав відповідні дозволи незаконно і наразі ігнорує рішення суду про арешт ділянки.
Після акції протесту його звинуватили у підтримці інтересів забудовника Kadorr group, якому нібито не вигідна вказана забудова. Сам Устименко розповідає, що раніше був жертвою нападу, коли виступав проти будівництва одного з об’єктів Kadorr Group.
Також у червні поліція намагалася вручити протокол про адміністративне порушення Устименку через його участь в акції проти знищення історичної будівлі дачі Маразлі: нібито активіст образив забудовника. Устименко нічого не підписував і вважає, що протокол йому не вручили. 
У 2021 році ми продовжуємо спостерігати тенденцію нових переслідувань тих громадських активістів чи організацій, які піддавались переслідуванням раніше. Очевидно, що це є наслідком відсутності якісних розслідувань щодо попередніх переслідувань з боку правоохоронної системи. Тому закликаємо поліцію та прокуратуру віднестись з особливою увагою до розслідування інцидентів зазначених у нашому звіті, оскільки постраждалими є люди, які систематично піддаються атакам з метою припинення їхньої діяльності через залякування”, – підсумувала координаторка проєктів ZMINA Людмила Янкіна.