Правовий захист журналістів: що треба вдосконалити?

14:57 12.04.2024

Питання правових гарантій журналістської діяльності є одним із найважливіших для професії журналіста, оскільки навіть в мирний час журналісти нерідко ризикують життям, здоров’ям та свободою, будучи на передовій інформаційного простору суспільства. Про це йшла мова у Запорізькому Центрі журналістської солідарності на тренінгу академіка Академії правових наук України, голови комітету з розвитку та комунікацій Спілки адвокатів в Україні Володимира Віхляєва.

- В часи війни та іноді вимушених тоталітарних законів працювати в сфері медіа стає дедалі складніше та небезпечніше, - наголошує тренер. - Перед журналістами сьогодні як ніколи гостро стоїть питання балансу професійної етики та нормативно-правових обмежень. Це потребує запровадження додаткових гарантій журналістської діяльності як на законодавчому рівні, так і на рівні виконавчої та судової влади. Без реального виконання органами державної влади та місцевого самоврядування приписів законодавства та невідворотного покарання всіх без винятку осіб, які позіхають на ці гарантії, всі вони так і залишаться деклараціями та черговими популістськими обіцянками політиків. Мабуть не існує таких гарантій, які б журналістам не обіцяли, так само як і тих, виконання яких би не уклінно забезпечували. Володимир Віхляєв нагадав присутнім деякі основні професійні та соцівльні гарантії діяльності медіа та журналістів, наприклад, журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону. Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник суб’єкта у сфері медіа має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, інщі заходи, крім випадків, передбачених законом. Крім того, визначена кримінальна відповідальність за порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи що передаються засобами зв’язку або через ком’ютер, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів; погрозу або насильство щодо журналіста, умисне знищення або пошкодження майна медійника. Всі ці гарантії передбачені національним законодавством України. Разом з тим, на журналістів України розповсюджуються і міжнародно-правові гарантії. Як ми бачимо, гарантій журналістської діяльності є чимало, але саме їх реалізація є найбільшою проблемою. - Для її вирішення, - продовжує правознавець, - на мою думку, потрібно розробити дієві покрокові алгоритми – єдиний підзаконний акт – порядок забезпечення гарантій журналістської діяльності та ввести відповідальність за його порушення в залежності від характеру дій, а також цивільно-правову, тобто звернення з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, де матеріальна шкода, по-суті, є упущеною вигодою – неотримання журналістом гонорару через протиправну бездіяльність осіб, що не надали журналісту запитувану ним інформацію. При розробці цього підзаконного акту, як вбачається, необхідно забезпечити можливість всім медіа та журналістам через Національну спілку журналістів України надавати свої пропозиції для подальших законодавчих змін. З свого боку готовий активно долучитись до цього процесу та знаю багато колег, зокрема, з Комітету адвокатської практики та підвищення кваліфікації Ради адвокатів Запорізької області, які також готові допомагати в цьому. Володимир Віхляєв також відповів на чисельні запитання журналістів-переселенців. Наталія Вадимова, фото Дар’ї Зирянової