Де оселились журналістські ляльки-мотанки?

Аукціон-ярмарок проходив в обласній філармонії під гаслом «Журналісти – журналістам», тому з 50 представлених лотів багато таких, що були виготовлені руками медійників, які володіють мистецтвом створення витворів прикладного народного артизму. На розгляд ліцитаторів, у першу чергу, були представлені ростові, офісні та інтер’єрні ляльки-мотанки, зроблені журналістками – Наталією Зворигіною та Аллою Шамрай з допомогою Світлани Костюк. Всі чотири чарівниі мотанки були куплені одразу ж, на початку аукціону, настілки вони вразили уяву учасників торгів, тепер вони переїхали до своїх нових хазяїв. Наші журналісти поцікавились, де ж тепер живуть ці ляльки, вже виконують своє справжнє призначення – оберігати свого власника?

Найвища лялька Джавеліна тепер стоїть на сторожі у кабінеті депутатки Запорізької районної ради, активної волонтерки Тамари Карташової. Мабуть, ця могуча мотанка буде допомагати тендітній Тамарі Михайлівні збирати кошти на придбання техніки, такої потрібної для наших бійців на передовій.

Лялька- берегиня, яка народилася на світ у руках головної редакторки «Запорізької правди» Наталії Зворигіної, тепер знаходиться.. в музеї! - Народні звичаї дуже цінують у АТ «Запоріжжяобленерго», - розповідає керманич компанії Андрії Стасевський, - недавно ми взяли участь у благодійному аукціоні на підтримку журналістів, які постраждали від військової агресії рф. На ньому ми придбали дві великі ляльки-мотанки та художньо-розписану композицію з гільз та уламків від рашистської ракети, що були зібрані після ворожої атаки на Оріхів. Одну з мотанок та гільзи з уламком ФАБу пан Андрій особисто передав до музею компанії. Вона, до речі, має свою цікаву історію та зворотній зв’язок із журналістською спільнотою. Адже її авторка Наталя Зворигіна – очолює популярне видання, а призначення – оберігати людей мирних професій, як наша, що сьогодні фактично виконують свою роботу на передовій. Колектив нарік цю мотанку Енергинею – берегинею енергетиків. Мотанки – це світла українська традиція, підтримувати яку завжди приємно. Нехай вони оберігають запорізьких енергетиків та підтримують на їх нелегкому шляху, і нехай світло переможе темряву. - Я творила мотанку- берегиню, вкладаючи в неї сенси жіночої мудрості, родинного затишку, миру і любові. Адже з давніх давен такі ляльки були оберегами для українських родин, - говорить Наталія Зворигіна, майстриня-лялькарка і головна редаторка газети «Запорізька правла». - Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю, сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній, головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом... Сакральний хрест замість обличчя, символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини), тобто допомагає гармонізувати простір. Лялька-мотанка приходить у наш світ у якомусь образі, створюється з певною метою. Свою мотанку я виготовила із різними добрими побажаннями, наділила багатьма символічними значеннями: на щасливу долю, сприяння потаємним хорошим бажанням, гармонії з природою, на успіх і здоров’я, на добро і злагоду. Тож моя берегиня своїм новим власникам принесе позитивну енергетику і додасть сил і наснаги.

Другу мотанку, Переможницю, яку придбали енергетики, зробила Алла Шамрай. – Вона – символ перемоги, яку ми всі так очікуємо, і яка обов’язково станеться, - розповідає авторка. – Тканина її вбрання – це піксель, військовий матеріал, що використовується для виготовлення їх одягу, маки перемоги, які прикрашають мотанку, патріотичні стрічки, сакральний хрест на обличчі – це ознаки впевненості українців у свободі нашої батьківщини, її щасливому майбутньому. Радіожурналістка Алла Шамрай, до війни мешкала в Енергодарі, разом з нею до Запоріжжя переїхало багато її земляків. Вони прийшли на аукціон, щоб підтримали Аллу та її колег, які створюють у прифронтовому місті інформаційний спротив ворожій пропаганді, пишуть правду про те, як живуть люди на окупованих територіях. – Для нашого енергодарського хабу, тобто Центру допомоги евакуйованим громадянам, - каже енергодарська журналістка Людмила Готич, - ми з заступницею міського голови Яною Дабіжею придбали дві лялькі-мотанки, які виготовила Алла, - «Травницію» та «Повітрулю». Навіть у романтичних іменах цих оберегів приховане наше спільне бажання якомога скоріше повернутися додому, в місто атомників – трудівників, які мирно працювали на економіку України.

Ось таким чином склалася доля прекрасних чарівниць, які на радість людям, завдяки талановитим журналісткам, мешкають тепер у прифронтову Запоріжжі, захищаючи місто від ворожої навали. Дякуємо вам, Джавеліна, Енергиня, Травниця та Повітруля, живіть довго, передавайте добро нащадкам-запоріжцям».