На інформаційному фронті

Коворкінг ЦЖС давно став своєрідним центром тяжіння для багатьох запорізьких медійників. Хтось приходить сюди попрацювати - тут обладнано сучасною технікою (комп’ютер, принтер, сканер) чотири робочих місця. В разі необхідності можна скористуватись фотоапаратом, відеопроектором, зарядними пристроями, а акредитовані журналісти – і місцеві, і колеги з інших областей чи з-за кордону - можуть взяти в оренду захисне спорядження для поїздки на лінію фронту. В коворкінгу завжди, навіть в умовах форс-мажору, є світло, зв’язок, Інтернет. І як додатковий бонус – затишне атмосферне приміщення, де добре працюється, кава, чай, смаколики… До того ж, тут завжди можна зустріти цікавих людей, поспілкуватись з колегами, одержати консультації з різних питань або зустрітися з героями майбутніх публікацій, щоб взяти у них інтерв’ю для свого видання, тощо. - В умовах війни, коли чимало редакцій не мають можливості утримувати приміщення, а журналісти працюють з дому, де, звичайно ж, немає такої техніки і таких можливостей, коворкінг нашого Центру журналістської солідарності став дійсно в багатьох випадках просто незамінимим. Я часто тут працюю. Тут дуже зручно, затишно, завжди відчувається творча атмосфера, де тебе підтримають, допоможуть, підкажуть. Ось і зараз верстаю черговий номер газети «Трудова слава», - розповідає Світлана Карпенко, головний редактор відновленого за допомогою НСЖУ місцевого видання з прифронтового Оріхова.

Член нашої спілки, оператор Сергій Мельник, якому свого часу саме Центр журналістської солідарності допоміг одержати акредитацію для роботи на прифронтових територіях та на лінії зіткнення, прийшов до коворкінгу, щоб одержати захисне спорядження – бронежилет, шолом, аптечку, якими Центр забезпечений завдяки допомозі ЮНЕСКО та міжнародних партнерів. Сергій їде на Запорізький напрямок готувати репортаж про воїнів-артилеристів.

У Наталії Стіни – редакторки газети «Червоний проминь» Запорізького району - інша проблема. З початком війни видання через фінансові труднощі змушене було перейти на вихід в електронному форматі. За фінансової підтримки НСЖУ вдалося випустити перший номер відновленої газети в друкованому вигляді. Але далі справа не пішла. Ось що говорить з цього приводу сама Наталя. - НСЖУ допомогла мені на старті. А далі треба була серйозно займатись здобуттям грантів, які б на певний термін підтримали газету. Їх чимало пропонують різні міжнародні організації. Але за відсутності досвіду я не змогла в повному обсязі скористатися грантовими можливостями. То ж звернулася за консультацією до досвідченої в цій царині колеги - оглядача популярної газети «МИГ» Ганни Чуприни. Саме завдяки наполегливій роботі самої Ганни і генерального директора газети, заслуженого журналіста Геннадія Дерибаса видання успішно одержує гранти і вже більше двох років виходить за їх рахунок у друкованому вигляді. Хочу вивчити їх досвід, щоб виграти грант і відновити свою газету, - ділиться думками редакторка. В цей день до коворкінгу заходили журналісти, щоб роздрукувати необхідні матеріали, зарядити мобілку і комп’ютер, відправити запитання на гарячу юридичну лінію НСЖУ. Звичайні буденні справи, які теж можна вирішити в коворкінгу ЦЖС, де колег завжди радо зустрінуть і допоможуть.