Щоб інформація - потужна зброя не схибила

- Як зазначалося нещодавно в матеріалах ради Національної безпеки України, щотижня кількість дезінформаційних постів про Україну, які вкидаються в інформаційний простір і в соціальні мережі обчислюється не одним десятком мільйонів. Тож під час війни повністю довіряти можна лише офіційним каналам, - говорить Олена Усманова. - Надійними джерелами інформації під час війни є Генеральний штаб ЗСУ, Міністерство оборони, Офіс Президента України, Кабінет Міністрів, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС), Державна прикордонна служба України, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Сухопутні війська ЗС України, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ. Всі інші мають високі ризики поширення неправдивої інформації, яка може негативно впливати на суспільство, - підкреслює тренерка. Інформація під час війни стає потужною зброєю. Вона дуже швидко оновлюється. Перш ніж скористатися чи поділитися нею, потрібно ретельно її перевірити. В інформаційному матеріалі повинне бути посилання на джерело інформації. Наявність фото з місця події може гарантувати правдивість інформації. Критеріями новин, що викликають довіру, є також максимальна неупередженість і відсутність емоційної подачі матеріалу. Слід також пам’ятати про правило «трьох джерел», тобто перевіряти інформацію щонайменше в трьох відомих джерелах. Тренерка підготувала для журналістів конкретні рекомендації, як розпізнати дезінформацію та фейки. Ось вони:  Перевірка інформації в офіційних джерелах.  Якщо пост посилається на відео, перегляньте його і перевірте, чи не були слова вирвані з контексту.  Якщо ви зіткнулися з повідомленням у Twitter, перевірте історію користувача, час створення акаунту та за можливості проскануйте його через Botometer X, сервіс, який виявляє ботів.  Спирайтеся лише на надійні джерела, якщо у подкасті фігурує «незалежний журналіст», перевірте його бекграунд та попередні публікації.  Якщо пост спирається на заяви офіційних осіб чи відомств, верифікуйте інформацію на сайтах цих відомств безпосередньо. Олена Усманова також звернула увагу журналістів на те, що в Україні діє проєкт з медіаграмотності під назвою «Фільтр». У жовтні 2022 року «Фільтр» оприлюднив мапу перевірених джерел у різних регіонах України. На мапі можна обрати область України і побачити список ЗМІ, які команда проєкту вважає перевіреними джерелами інформації. А у вересні 2023 року Інтерактивна Мапа рекомендованих медіа від Інституту масової інформації та «Детектора медіа» з моніторингу вітчизняного інформаційного простору. Досліджували медіа, які працюють в регіонах, окрім онлайн-медіа, включили в проєкт ще й телерадіокомпанії. 142 українських ресурси з 24 областей України та АР Крим: 130 регіональних і 12 загальнонаціональних. - Надзвичайно пізнавальний і корисний тренінг, - зазначила після заходу гуляйпільська журналістка Тамара Борт. – Ми, завдяки допомозі НСЖУ. минулого року відновили випуск нашої газети «Голос Гуляйпілля» і розповсюджуємо її на прифронтових територіях. Там кожне слово важить більш, ніж будь-де. Бо ми, по суті. єдине офіційне джерело інформації на цій території. І нам важливо перевіряти дуже ретельно все, про що ми пишемо, щоб в люди вірили нам і в перемогу. Тож знання про те, як працювати з інформацією і визначати фейки для нас надзвичайно важливі, - підкреслила журналістка.