Ворог нав`язує журналістам свою війну, нам треба вчитися відповідати аналогічно

Ця тендітна молода жінка справжній боєць, «профі»-медійниця, вимушена переселенка з рідного міста, де і зараз залишаються її батьки, попри неймовірні випробування, не склала руки і весь час за допомогою інтернет-ресурсів займається справою свого життя – журналістикою. Журналістикою, яку намагається знищити окупанти. Журналістикою, яка виявилась могутньою зброєю, проти якої витрачаються шалені гроші, але ж таки лишаються безсилими. Світлана Залізецька з 2014 року пройшла горнило у боротьбі з ворогом та отримала безцінний досвід роботи. Виїхавши до Запоріжжя, за допомогою НСЖУ та міжнародних грантів. відновила мовлення в ю-тюбі, в фейсбуці, в тік тоці, Телеграмі. Відвідуваність інформаційних каналів - до 45-50 тисяч на добу, а деякі матеріали з ю-тюб мають міліонні перегляди. Інформація РІА «Південь» має своїх прихильників і на тимчасово окупованих територіях України, і серед тих, хто був вимушений покинути рідні домівки і тікати від окупантів, які перетворили на катівні нашу рідну землю, мирні міста та села. Основні рубрики контенту – це «В`язні Кремля», «Стоп фейк», «Чужі», яка складається з інтерв`ю з полоненими російськими окупантами, та «Вижити». - Наша команда - це десять медійників, які працюють в режимі 24/7, не зважаючи на Dос-атаки, неймовірну кількість руснявих ботів та безкінечну війну - намагання вбити інформаційну складову та припинити наше існування, - розповідає Світлана Залізецька, - Двоє адміністраторів нашого сайту Георгій Левченко та Анастасія Глуховська вже рік перебувають у полоні, і ми не знаємо, де вони знаходяться. Ще двоє наших журналістів служать в ЗСУ. Ми працюємо й за них, бо наш девіз: «Вижити!». Вижити попри постійне знищення сайтів ворогом та недостатню допомогу на постійній основі від влади. Кожен день і ніч ми боремося за виживання, незважаючи на погрози фізичної розправи. Ми змінились. Ми організовані, згуртовані, розвиваємось і вдосконалюємось. В сучасних умовах на нас велика відповідальність – особлива! Бо зайвим словом ми можемо нашкодити людині з окупованої території. Пройшовши важкі випробування і перебуваючи в постійній напрузі задля збереження вільної журналістики, яка несе людям чесні новини, Світлана Залізецька ділиться власним досвідом з релокованими виданнями, які працюють на прифронтових територіях, бо безпекові питання найважливіші та вимагають неаби яких зусиль в організації роботи. Перше - кожна платформа, на який ви працюєте, має бути самостійною. У разі небезпеки – переходьте на наступну, не перериваючи інформаційну стрічку. По-друге – редакція повинна працювати в режимі «дьюті оф», мати «План Б» на випадок, коли переривається зв’язок. Наприклад, треба домовитись, де і через скільки часу зустрічатися, якщо когось заарештували, які речі треба взяти при обстрілах: обов’язково ноутбук, «тривожний чемоданчик», щоб можна було працювати не в офісі. Третє – обладнання, яким ви нечасто користуєтесь, повинно бути вивезене й сховане в надійному місті. Четверте – треба бути готовими до погроз, бо на тебе постійно здійснюється ворожий тиск. П’яте – бажано, щоб в команді був психолог, дуже важко буває перенести ситуації, які складаються. Наша аудиторія дуже вразлива і потребує допомоги спеціаліста в колективі редакції - Ворог нав`язує свою війну, нам треба вчитися і відповідати аналогічно. Наша боротьба з окупантами ніколи не припиниться. Це і особиста війна за колег-журналістів, підступно викрадених. Крім інформаційної в нашій роботі сьогодні є дуже важлива соціальна складова - це згуртованість громадянського суспільства, - каже Світлана. – Треба, щоб влада підтримувала релоковані видання, бо інакше про життя в окупації будуть розповідати російські журналісти. Ця зустріч зі Світланою, її настанови та поради дуже сколихнули присутніх. Ми всі віримо в Перемогу та допомагаємо українцям не зневіритися, не впасти у хандру і відчай. Журналісти важливі! Олена Морозова. Фото Дар’ї Зирянової