Чи допомогла Чорноморська зернова ініціатива українським аграріям?

На світових ринках Україна виросла в аграрну наддержаву завдяки тому, що рілля становить понад половину її території. У 2021 році Україна посіла сьоме місце у світі за обсягами виробництва пшениці та шосте за виробництвом кукурудзи. Основними каналами експорту слугували Чорноморські порти. Початок повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 р. призвів до окупації або блокади українських портів на Чорному та Азовському морях та, відповідно, до припинення українського аграрного експорту, майже 90% якого йшло через порти. Це спричинило різке зростання світових цін на аграрну продукцію, тоді як ціни всередині країни різко впали насамперед через значне зростання логістичних витрат, оскільки вітчизняні продавці були змушені перейти на набагато дорожчі експортні альтернативи, як-от вантажівки та залізниця. Щоб пом’якшити наслідки цієї ситуації, у липні 2022 року за посередництва Туреччини та Організації Об’єднаних Націй було укладено Чорноморську зернову ініціативу зі створення «зернового коридору» для безпечного вивезення зерна через три порти Чорного моря – «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний». Ця домовленість значного збільшила обсяги експорту, однак ціни всередині Україні залишилися низькими (рис. 1, 2), що не дозволило українським аграріям повною мірою скористатися перевагами Зернової угоди.

Ми дослідили вплив Зернової угоди на ціни на пшеницю та кукурудзу в Україні, які є основними експортними сільськогосподарськими товарами країни. Ми використовували лінійну регресію та різницю між світовими (Euronext) та українськими (EXW) цінами на зерно як залежну змінну. Ця різниця відображає різні трансфертні витрати, пов’язані з транспортуванням, зберіганням, послугами перевалки через портові термінали та іншими супутніми витратами та іншими політичними та ринковими особливостями функціонування внутрішнього ринку. Щоб оцінити ефект Угоди та врахувати потенційні структурні зміни внаслідок: 1) повномасштабного вторгнення, та 2) дії Угоди, ми створили відповідні бінарні незалежні змінні для обох подій. Ще одна змінна була включена до моделі для врахування можливого ефекту ринкової паніки, яка могла виникнути під час призупинення участі росії в Зерновій угоді у період з 29 жовтня до 1 листопада 2022 року. Усі три змінні, разом із сезонними контрольними змінними, є бінарними й набувають значення 1 з початком дії відповідних подій та 0 в іншому випадку. Додаток містить таблиці, де представлені результати оцінки моделей для обох культур. Як і очікувалося, повномасштабне вторгнення мало значний вплив і збільшило розрив між внутрішніми та світовими цінами на пшеницю та кукурудзу в 2,5-3 рази, тоді як решту зростання розриву можна віднести на рахунок інших чинників. Ми також бачимо, що реалізація Чорноморської зернової ініціативи справді скоротила розрив між світовими та внутрішніми цінами на пшеницю до 25%, проте цей ефект є досить слабким зі статистичної точки зору, тож до цього результату потрібно ставитися з певним скептицизмом. Вплив на розрив цін на кукурудзу виявився незначущим. Цей основний результат аналізу залишається незмінним для різних моделей, оцінюваних у дослідженні.

Результати дослідження підтверджують, що, попри збільшення експорту, вплив Зернової угоди на внутрішні ціни на зерно був незначним, якщо взагалі помітним. Одна з головних причин такого результату може бути у тому, що на момент запуску Зернової угоди вже розпочався збір нового врожаю, і експорт не міг повністю компенсувати обсяг врожаю, який необхідно було транспортувати (Martyshev, Nivievskyi and Bogonos, 2023). Через це тиск пропозиції на українському ринку зерна не знизився, а логістичні витрати залишилися високими. Крім того, невизначеність та затримки у переговорах та торговельних угодах із росією й надалі перешкоджають зближенню світових та внутрішніх цін. Призупинення дії угоди росією у жовтні минулого року, викликане необґрунтованими звинуваченнями, створило додаткові перешкоди та невизначеність на ринку. Затримки в інспекції суден через російських представників ще більше посилили невизначеність. Отже, вітчизняні виробники стикаються з проблемами ефективного планування та здійснення торговельної діяльності, що призводить до збільшення витрат. На жаль, ми не очікуємо якихось покращень найближчим часом. Прогнозується, що нещодавнє навмисне знищення росією Каховської дамби матиме далекосяжні та руйнівні наслідки. Окрім очевидної гуманітарної та екологічної катастрофи, воно створить додаткову напругу в аграрному секторі й, імовірно, поглибить наявні труднощі в досягненні цінової конвергенції. Роксолана Назаркіна,студентка магістратури KSE Олег Нів’євський,декан факультету магістерських економічних студій KSE, доцент, асоційований член Центру досліджень продовольства та землекористування