Індустріальний сектор на Запоріжжі: нам своє робити

Колишній працівник Запорізького титано-магнієвого комбінату Сергій Набока розповів, що за період 2021-2022 року не отримував заробітну плату. Торік чоловік звільнився та разом з колегами звернувся до профспілки, а потім до суду, аби отримати зароблені кошти. У жовтні 2023 року суд зобов'язав виплатити борг співробітникам, проте підприємство заплатило лише 30% і тільки для нинішніх працівників. Нагадаємо, ЗТМК спеціалізується на виробництві титану губчастого, та іншої хімічної продукції і є єдиним виробником титану в Європі.

З 2013 року 49% акцій підприємства належало Group DF, власник український олігарх Дмитро Фірташ. Українські антикорупційні органи, провівши відповідне розслідування діяльності керівництва цього підприємства і визначивши збитки, нанесені державі, ініціювали розірвання цього договору і наполягли на поверненні підприємства в державну власність. Господарський суд Запорізької області повністю задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) в інтересах держави. А 18 червня 2021 року Рада національної безпеки й оборони запровадила санкції проти Дмитра Фірташа. За словами тодішнього секретаря РНБО Олексія Данілова, санкції ввели через постачання сировини до Росії. Сергій Набока пропрацював тут 33(!) роки і змушений був звільнитись, бо підприємство заборгувало йому майже 50 тисяч гривень і досі не виплатило: «Десь з 21-го року нам підприємство не сплачувало зарплатню. Ну, інколи поторошку давали, то по 500 гривень, то по 1000 гривень. Аргументували це тим, що важко було реалізовувати нашу продукцію, в 21-му році, коли ще комбінат випускав продукцію»,- зазначив Сергій Набока. Пана Сергія авторка цих рядків знає особисто – протягом понад 10 років разом беремо участь у аматорському творчому колективі – народному вокальному ансамблі «Пернач». Тож його біду взяла близько до серця. Чоловік подав до суду, щоб виплатили заборговану зарплату. Його виконавче провадження приєднали до зведеного виконавчого провадження, адже й інші працівники створили колективний позов, щоб отримати свою заборговану зарплату. У жовтні 2023 року суд зобов'язав Запорізький титано-магнієвий комбінат виплатити її усім працівникам: і тим, хто звільнений, і тим, хто працює. Проте, як розповів Ігор Скороходов, правовий інспектор праці Запорізької обласної організації профспілки металургів та гірників України, виконавча служба призупинила цей процес: «На підставі статті 34 ЗУ «Про виконавчі провадження». якщо підприємство знаходиться на стадії приватизації (До слова, 21 лютого 2023 року у пресслужбі Фонду держмайна повідомили, що готують до приватизації три великі підприємства у Запоріжжі. Зокрема, ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».- авт.), то виконавче провадження може бути призупинено». На інформаційний запит щодо з цього до Фонду держмайна, який подали колеги з Суспільне:Запоріжжя, отримано відповідь: «ТОВ «ЗТМК» та Фондом вживаються заходи щодо відновлення виробничої діяльності Товариства та ведення комерційної діяльності, за результатами якої буде отриманий дохід, що надасть змогу підприємству врегулювати питання погашення заборгованості із заробітної плати». Поза тим, у Фонді держмайна також додали, що згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», витрати для погашення боргу із заробітної плати як звільненим працівникам, так і тим, які підпали під скорочення штату, не передбачені. Між тим, ТОВ «Запорізький титаново-магнієвий комбінат» 02.03.2022 року призупинив роботу у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення РФ та ризиками для підприємства. Наразі ЗТМК планує відновити свою діяльність. Для цього, як повідомили у Фонді державного майна України, вже провели переговорили з постачальниками сировини та електроенергії. Запорізький завод феросплавів раніше входив в орбіту підприємств компанії «Приват», поєднаної з групою відомого олігарха Ігоря Коломойського. Нині з відомих причин власником підприємства АТ «Запорізький завод феросплавів» є регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області.

На тепер завод продовжує свій простій через високі ціни на електроенергію та низькі ціни на свою продукцію на світовому ринку. Раніше Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат був єдиним виробником первинного алюмінію в Україні. Проте у 2000-х нові власники - російські монополісти компанія «РУСАЛ» російського олігарха Олега Дерипаски - зробили все, щоб вбити потужності комбінату.

Минулого року ЗАлК повноцінно повернули у державну власність під управління Фонду держмайна. Але для того, щоб надалі підприємство працювало на економіку держави, потрібні інвестиції. Тож у планах ФДМУ - виставити комбінат на приватизацію і передати його в руки добросовісного інвестора. На алюмінієвому комбінаті у найкращі часи працювали понад 10 тисяч осіб. Зараз — близько 100. Це співробітники адміністрації — керівництво, юристи, обслуговчий персонал, бухгалтерія, а також - охорона. Нині триває трудомісткий процес підготовки ЗАлКу до приватизації. Фонд держмайна зобов'язаний по закону провести повторну приватизацію. Зараз визначаються зі стартовою ціною, потім — буде конкурс і продаж підприємства. Запорізький науково-виробничий комплекс «Іскра» у 2010-х роках створив зразки нової техніки вдвічі більше, ніж за попередні роки Незалежності. Завод вперше за багато років почав нарощувати штат, працювати у дві зміни, у вихідні, платити щомісячну експортну премію (вважай другу зарплату).

«Іскра» була провідним українським підприємством з розробки, створення, обслуговування та модернізації сучасних радіолокаційних станцій (РЛЗ) різних типів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіотехнічної розвідки. НПК займався модернізацією основних оглядових стацій ВПС, серійно робив контрбатарейні радари. «Іскра» мала стати співвиконавцем у радарній частині при створенні нових українських ЗРК середньої та великої дальності від КБ «Промінь» та КБ «Південне». Але з 2020 року на підприємстві знову почалися затримки зарплати та відпустки власним коштом.11 січня 2022 року, за півтора місяці до початку широкомасштабного вторгнення росіян, НВК «Іскра» припиняє свою роботу. Причина – відмова Міністерства оборони України від усіх замовлень. Через цю відмову відбулося скасування ДОЗ України, зокрема на два дуже вагомих вироби, що створювалися в інтересах Збройних Сил України. Разом з тим припиняються і дослідно-конструкторські роботи. Саме у січні 2022 року стало відомо, що НВК на 2022 рік не отримало жодного державного замовлення. Також немає й замовлень на експорт, а значить, у підприємства немає коштів для роботи. Станом на 04.04.24 року підприємство перебуває у стані припинення.

У листопадц 2022року пресслужба Міноборони повідомила про радикальні зміни на АТ «Мотор Січ». Нагадаємо, це єдине в Україні підприємство галузі машинобудування з розроблення, виробництва та ремонту авіаційних двигунів для літаків та гелікоптерів.

Йшлося про внесення змін до Статуту Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», дострокове припинення повноваження членів Наглядової ради, Голови та Членів Ради директорів. Також, припинено повноваження та звільнено з посади президента акціонерного товариства Вячеслава Богуслаєва. «Відтепер стратегічне підприємство працюватиме у режимі 24/7 на задоволення оборонних потреб держави. Повністю використовуватиметься потенціал трудового колективу. «Мотор Січ» буде розвиватися та випускатиме продукцію в інтересах України та ЗСУ», - йшлося в повідомленні. Нагадаємо, в жовтні того ж року контррозвідка та слідчі СБУ затримали президента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва та керівника одного із департаментів підприємства. За даними слідства, керівництво заводу у Запоріжжі налагодило транснаціональні канали незаконного постачання гуртових партій українських авіадвигунів до РФ. Станом на 04.04.2024 «Мотор Січ» не перебуває в процесі припинення. Але заява Міністерства оборони України про роботу підприємства «24\7» наразі не знаходить свого підтвердження. У деяких структурних підрозділах перейшли на чотириденну, а деякі – перебувають на простої. В своїх оцінках ситуації на ДніпроГЕС після ворожого удару 22 березня експерти доволі обережні. Вісім ракет, які армія Росії випустила у той день в бік ДніпроГЕСу , призвели до зупинки станції.

За даними «Укргідроенерго», одна машинна зала зруйнована, інша – вщент знищена. Після атаки Дніпровська станція не виробляє електроенергію. За словами гендиректора «Укргідроенерго» Ігоря Сироти, на відновлення її роботи підуть роки. Наразі на греблі функціонує лише одна смуга руху. Тим часом експерти, підрядники, проектувальники проводять повний аналіз збитків, завданих інфраструктурі ГЕС. Тільки після цього можна буде приступити до відновлення спроможності генерувати електроенергію. За попередніми прогнозами компанії, на відновлення ДніпроГЕСу підуть роки.«Є агрегати, які повністю з нуля потрібно виготовляти, а щоб виготовити агрегат такого плану, потрібно від 18 до 24 місяців. Плюс демонтаж, монтаж», – зазначив Сирота.Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар у коментарі «Новинам Приазов’я» сказав, що ДніпроГЕС можливо відновити, але спочатку потрібно зважати на ризики повторних російських атак. «Є два історичні прецеденти ураження ДніпроГЕСу в 1941 та 1943 роках. Там обсяг руйнацій був значно більшим. Тоді була зруйнована не тільки гідроелектростанція, але й гребля. Тому, в принципі, відновити уражену ГЕС-2 можливо. Утім, якщо ми говоримо про те, щоб відновити станцію до наступного осінньо-зимового сезону, то ні, цього, звичайно, не буде. Зараз її ніхто не відновить, оскільки загроза ударів зберігається», – розмірковує експерт.

«Метінвест» ( власник український бізнесмен Ренат Ахметов) з початку 2022 року вклав в ремонт коксових батарей на ПРАТ «Запоріжкокс» понад 276 млн грн.. Роботи було проведено, не зупиняючи виробництва. За 2023 рік підприємством сплачено майже 15 млрд грн податків до бюджету та близько 5 млрд грн на підтримку ЗСУ.

«Запоріжкокс» - один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи «Метінвест», виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс. У січні-березні поточного року підприємство збільшило виробництво доменного коксу на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 214,8 тис. тонн. А за результатами минулого року збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн. Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», що перебуває в процесі інтеграції в групу «Метінвест», у січні-березні поточного року збільшив випуск прокату на 88,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 615,3 тис. тонн.

Це одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період тут зросла на 85,7% – до 731 тис. тонн, чавуну – на 61,8%, до 785,4 тис. тонн. А за результатами минулого року підприємство наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн. Додамо, що за інформацією Worldsteel, Металургійні підприємства України у лютому поточного року збільшили виробництво сталі на 25,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 532 тис. тонн. При цьому Україна посіла 22 місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі. ПРАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» - єдиний в Україні виробник сортової нержавіючої сталі продовжує працювати попри арешт акцій та санкції, введені проти його російських власників, повідомляє UAprom. Завод наприкінці травня 2022 запустив виробництво на гарячих ділянках та розпочав випуск заготовки, а до літа досяг 55% від довоєнного рівня виробництва. Поступово вирішивши проблеми із логістикою, «Дніпроспецсталь» збільшила випуск високотехнічної сталі до 75%.

При цьому восени 2022 Україна внесла до санкційного списку співвласників російської бізнес-групи VS Energy, якій належало 47% «Дніпроспецсталі». Мова про заступника голови Держдуми РФ Олександра Бабакова, президента російського ФК ЦСКА Євгенія Гінера та їх партнера Михайла Воєводіна. У травні 2023 санкції ввели безпосередньо проти групи VS Energy та двох фізосіб, на яких переоформили акції запорізького підприємства – Наталію Селіванову (колишня дружина Воєводіна, отримала 39,57% акцій заводу) та Віліс Дамбінс (отримав 7,54% акцій, як зазначають журналісти «в інтересах Бабакова»). Навесні 2023 суд за матеріалами СБУ наклав арешт на 6,8% акцій «Дніпроспецсталі», які через 3 офшорні структури належать дружині Віктора Медведчука Оксані Марченко. «Арешт активів убезпечить їх від перереєстрації на підставних осіб і надалі дозволить передати на користь нашої держави», – зазначали у СБУ. Релокація до Івано-Франківщини врятувала Запорізький завод кольорових металів, який випускає кабельну продукцію.

Близько 600 працівників – колишніх наших земляків знайшли собі прихисток у чудовому проєвропейському місті, повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. Власником заводу є запорізький бізнесмен Олександр Черняк, батько відомого далеко за межами Запоріжжя і навіть України виробника горілчаних виробів Євгена Черняка. СБУ повідомила про підозру в пособництві РФ бізнесмену Євгенію Черняку та шістьом топменеджерам його підприємств. За даними слідства, його компанії продовжували везти бізнес із Росією. Тим не менш завод кольорових металів працює. І це додає оптимізму. Хоча податки підприємство сплачує у бюджет Івано-Франківщини.

У 2024 році українські металурги за прогнозами експертів зможуть збільшити виплавку сталі до 7-8 млн тонн проти 6,2 млн тонн у 2023. За оцінкою старшого аналітика Dragon Capital Дениса Сакви наразі українські підприємства, які залишились працювати, мають можливість виплавляти 11-12 млн тонн сталі на рік. Таким чином минулорічний показник виплавки сталі в Україні у 6,3 млн тонн становить трохи більше за половину цих потужностей. Така оптимістична картина на перспективу принаймні в металургії надихає. А реалії в деяких галузях – окрилюють. Оскільки наші бізнесмени не тільки тримають економічний фронт держави, а й популяризують вітчизняне виробництво на весь світ. Унікальні вінтажні лінзи для кіноіндустрії виробляє у нашому прифронтовому Запоріжжі компанія «Ironglass». Саме на цю оптику знімали другу частину кінохіта «Дюна» та інші голлівудські стрічки.

Засновник та директор компанії Іван Січкар і його колектив справжні патріоти нашої держави. На початку повномасштабного вторгнення частину виробництва евакуювали з тимчасово окупованого Мелітополя. А самі захищали Україну на фронті Вражаюче, але щоб виконати замовлення для зйомок «Дюни», робочим процесом вони керували навіть з окопу. «Пишаюся кожним, хто сьогодні працює задля наближення нашої перемоги. І хто своєю невтомною працею змушує весь світ говорити про Україну», - високо оцінив доробок компанії «Ironglass» Президент України Володимир Зеленський. А на форумі «Зроблено в Україні» Володимир Зеленський заявив про старт нової економічної платформи, спрощення роботи державних інституцій, усунення барʼєрів при реєстрації бізнесу.

«Нині надважлива та вкрай необхідна пряма комунікація між державою і бізнесом. Бізнес під час війни - це постійний виклик. Маємо підтримувати бізнес. Маємо вивести економіку на абсолютно новий рівень», - зазначив очільник державиє