«7 днів на білому світі» - символ пам'яті та надії

Подія стала частиною заходу з вшанування пам’яті журналістів, які віддали своє життя за свободу і незалежність України. До цього пам’ятного дня в ЦЖС була доповнена і оновлена фотовиставка «Запорізькі журналісти на війні», на ній розміщені світлини медійників, які загинули за Україну, воюють зараз на різних напрямках та фронтах і наших воєнкорів, які висвітлюють війну, ризикуючи собою, створюють літопис подвигу і перемоги, літопис злодіянь ворога. Відкрила захід пісня у виконанні запорізького журналіста і відомого співака Анатолія Сердюка «Боронимо Україну». Слова «Колись діди Вкраїну боронили, тепер і ми бороним рідний край», які звучали рефреном, дійшли до серця кожного серця, стверджуючі віру в нашу перемогу, пробуджуючи хвилюючі пласти пам’яті про Героїв, які полягли за свободу. Серед них – і наші колеги-журналісти, які в грізний час війни стали воїнами. За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, станом на 5 вересня 2025 року, російські окупанти вбили щонайменше 130 медійників. Серед них, на жаль, і двоє запорізьких журналістів - Олег Якунін та Олег Шемчук.

Хвилиною мовчання вшанували учасники пам’ять українських медійників, згадали на заході і всіх полонених журналістів, передали їм слова підтримки. Особливо ж – мелітопольській журналістці Ірині Левченко, яка вже третій рік роки перебуває в рашистській в’язниці. День пам’яті співпав з її Днем народження. - Ми пам’ятаємо наших загиблих колег, підтримуємо наших журналістів-воїнів і полонених журналістів, боремося за їх звільнення – це і є наша журналістська солідарність. Вони всі поруч з нами, їх портрети представлені на нашій фотовиставці, - каже голова Запорізької обласної організації НСЖУ, заслужений журналіст України Наталія Кудьменко. - Ось ви бачите портрет Олега Шемчука, молодого журналіста, книгу якого сьогодні буде презентувати в нашому Центрі його мама – Олена. До війни Олег Шемчук був журналістом-розслідувачем, любив свою роботу. писав книгу. На фронт пішов добровольцем, був кулеметником 53 ОМБр ЗСУ, загинув у 2022 році. А поховати його змогли тільки через півтора роки. Така жорстока війна.

Ми дотичні до виходу книги Олега – передали на друк цього бестселера кошти, вручені на благодійному журналістському аукціоні «Рука підтримки». Мама Олега ще тоді зазначила, що ці кошти підуть на видання книги сина. Я думаю, дуже символічно, що пані Олена презентує її саме в День пам’яті загиблих журналістів, на треті роковини цого загибелі. Представляючи книгу, Олена Шемчук зазначила: - Це була його мрія. Я взнала про існування книги лише, коли син вирішив іти на війну добровольцем. Текст книги, її дизайн, соковита мова, притаманна сучасному поколінню, жанр іронічного фантазійного напрямку з глибоким біблійним підтекстом, збережено в оригіналі, який виклав Олег в електронній версії в січні 2022 року. Перший екземпляр надрукованої книги я віднесла Олегу, на цвинтар. Він загинув 15 вересня 2022 року о п’ятій годині ранку в бою під Бахмутом і залишив нам на згадку цю свою першу книжку, і останню, - розповідає мама Олена, ледь стримуючи сльози. Теплі, щирі слова підтримки Олені Шемчук під час презентації книги висловили співкоординаторки Центру журналістської солідарності Запоріжжя Наталія Кузьменко і Валентина Манжура, журналісти Олександр Верьовкін, Антоніна Букреєва, Пилип Юрик, а також запорізький співак і композитор Анатолій Сердюк, який подарував присутнім свої патріотичні і ліричні пісні. Також учасники заходу переглянули оновлену фотовиставку, яка складається з двох розділів і постійно поповнюється – «Запорізькі журналісти-воїни» та «Запорізькі журналісти висвітлюють війну». Серед представлених світлин - і фото Олега Шемчука у військовій формі. «Ми журналісти – щасливі люди, бо можемо залишити після себе своє СЛОВО, яке житиме у віках. Мамі – Олені Шемчук - щира подяка від усіх нас за видану книгу сина. Олег – назавжди з нами, а отже – він вічно житиме у нашій пам’яті», - так сказав у своєму виступі журналіст, колишній воїн ЗСУ Олександр Верьовкін. Захід вшанування загиблих журналістів нікого не залишив байдужим. Будемо пам’ятати, будемо разом боротися за перемогу. Журналісти в єдиному строю воїнів і захисників.