Перша спроба пера у неї відбулася в п’ять років. Це була казка про зайчика, яку вона написала на одній із сторінок таткової кандидатської дисертації! Доповнення було вельми достойним. Головний герой Катрусиного твору - Зайчик жив дуже насиченим і сповненим всіляких негараздів життям. Тоді все закінчилось добре, бо в 5 років ти ще не знаєш, що буває по-іншому.
Потім були ще і ще не менш цікаві оповідання, на думку батька Каті Олексія Литвина, члена нашої обласної спілки журналістів. Одні друкувались, інші ще чекають свого виходу у світ.
Отримавши диплом юриста, Катерина боролась зі злочинністю в лавах прокуратури, потім продовжила займатись тим же в міліції. Міліція стала поліцією, але слідчої практики вона кидати не збирається. І нині, коли є час (а він є, зазвичай, в перервах між поліцейськими буднями), вона пише.
В основу роману лягла справжня історія, яку Катерина пережила сама, мандруючи, як її героїня, на поромі. Взагалі авторка вважає, щоб читач тобі повірив, треба добре знати тему, про яку ти пишеш, зсередини, тоді все буде виглядати професійно та переконливо.
- Пишу у перервах між роботою. «Убивство на поромі» написала за півтора місяця. Більше часу пішло на редагування. Вдячна своїм керівникам Борису Безрукому і Артему Киську, які підтримали мою ідею написати цю книгу і сприяли цьому.
До речі, цього року вже відбулося дві важливі події в житті молодої письменниці: книга Катерини Литвин «Убивство на поромі» цьогоріч брала участь у ХІІ Міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал», де привернула до себе увагу книголюбів. А київське видавництво «НЕБО» випустило її накладом понад дві тисячі екземплярів.
Батько авторки, відома на Запоріжжі людина, член Запорізької обласної журналістської організації Олексій Литвин, котрий теж прийшов на презентацію книги, дуже пишається своєю донькою, а ми, читачі, чекаємо книгу в продажу та бажаємо авторці творчого натхнення.
Наталка Коплик, Ніна Деркач
Фото Дар’ї Зирянової