Ще у фойє театру всі відразу відчули український дух: національні мелодії грав оркестр театру, для глядачів було організовано інтерактив - фотозону з колоритними україночками, вправні майстрині демонстрували різні методи хусткування, запрошуючи до цього охочих.
А щодо спектаклю «Кайдашева сім'я» за повістю І.Нечуй-Левицького - цю неповторну класику, наповнену гумором, бурлеском емоцій, національною самобутністю, неперевершеною грою акторів, запальними народними танці та обрядами, глядачі приймали бурними оплесками.
Програма симфонічного концерту в філармонії, створена зі смаком та професійною якістю, відтворила різні музичні вподобання слухачів, познайомила їх з творами, які ще не звучали в залі: такими різними, яскравими, безцінними перлинами світового симфонічного мистецтва. За диригентським пультом - заслужений артист України Василь Коваль.
Яскрава увертюра до опери «Викрадення з сералю» Вольфганга Амадея Моцарта у виконанні оркестру створила святковий настрій, піднесення..
Знайомство з творчістю українського композитора Василя Барвінського зачарувало і заповнило кожну клітину душі гордістю і пошаною до митця світового рівня. Музика звучала, лилася, і в ній відчувався смуток і трагізм, надія і любов.
Композитор «без нот», бо «совєти», зарахувавши його до «буржуазних націоналістів», знищили, буквально, спопелили на подвір`ї Львівської консерваторії рукописні твори талановитого українського композитора, його творчу спадщину, боячись, навіть, звуків української музики. А самого композитора на 10 років запроторили в мордовські табори. Його музика була заборонена до виконання в Україні до 1988 року.
Концерт для фортепіано з оркестром Василя Барвінського, над яким композитор працював 20 років, дивом був знайдений в Аргентині, прозвучав у виконанні зіркової гості, народної артистки України, солістки Львівської Національної філармонії імені М. Скорика Оксани Рапіти.
Лірична симфонія № 6 «Пастораль» Людвіга ван Бетховена лунала залою, наповнюючи спокоєм, музичною насолодою, красою гармоній.
Хотілось і плакати, і радіти, надихатись і сумувати, згадувати та мріяти, аплодувати та перебувати в тиші, де панує лише музика.
Велика подяка від глядачів за віртуозне виконання, настрій, який створює академічний симфонічний оркестр Запорізької обласної філармонії. Всі квіти нашого міста для вас! На чолі з заслуженим працівником культури України Іриною Конаревою своїм мистецтвом ви занурюєте наші серця в світ, де панує мир і щастя… під ракетами, бомбами, сиренами. На межі.
Олена Морозова, Наталія Стіна