- Станіславе, як потрапили на цей турнір? Як до нього готувалися? Чому було престижно в ньому взяти участь і здобути перемогу? Як розвивалася ваша кар'єра? Які перспективи ця перемога відкриває перед вашою парою?
- Розпочав свою танцювальну кар'єру у віці 10 років у танцювальному клубі «Фієста» у рідному Запоріжжі під керівництвом Лариси та Геннадія Шевцових. Брав участь у численних змаганнях з бальних танців з раннього віку, що дозволило швидко розвиватися в цьому напрямку. Серед найважливіших подій, які допомогли у професійному розвитку, став проект «Танці з зірками» у Туреччині, перемоги на турнірах, робота на круїзних лайнерах провідних компаній світу – «Роял Карібіан», «Норвезькі лінії», «Ріджент Сім Морей». Моя партнерка Ксенія – моя кохана дружина. Разом ми працюємо хореографами-постановниками та танцювальними директорами творчого проекту «Роял Карібіан». На поточний момент це одна з найпрестижніших круїзних компаній у світі з найкращими шоу програмами. Одним з провідних розважальних шоу в рамках круїзу є бальне шоу, яке називається «Запрошення до танцю». Ми відповідальні за постановку та організацію цього шоу. Але окрім безпосередньо роботи з підготовки танцювальних постановок, ми продовжуємо вдосконалювати нашу майстерність і беремо участь у різноманітних фахових турнірах. Одним із останніх наших досягнень є перемога 20 січня у турнірі у Теннесі. На підготовку нашого номера пішло понад два роки постійних тренувань. Цей нелегкий тренувальний процес почав давати свої результати відразу з перших виступів. Для нас дуже важливо було виграти, оскільки це дає нам мотивації для участі в наступних турнірах, ми можемо показати себе як сильну танцювальну пару і, звичайно ж, впевненість у самих себе. Щиро дякую за допомогу і підтримку нашим тренерам і наставникам Андрію та Наталі Парамоновим за чудову постановку нашого шоу -номера. Адже це дозволило нам стати переможцями також у багатьох інших турнірах. Зауважу, шоу-танець - це категорія, яку арбітри судять як за технічні скіли танцюристів, так і за емоційну подачу танцю, їх акторську роботу. Нас із Ксенію дуже надихає, що серед п’яти найсильніших пар Америки ми зуміли довести свою перевагу над іншими і посіли перше місце.
- З огляду на те, що останні кілька років Ви перебуваєте за кордоном, зрозуміло, звістка про війну росії проти України застала Вас далеко від Батьківщини. Що відчули, коли дізнались про таку підступність колишнього «братерського народу»? Як працюєте на нашу перемогу? Чи берете участь в акціях на підтримку України? У яких саме?
- Зрозуміло, що ніхто не міг собі такого уявити і ніхто не очікував, що це взагалі можливо. Росіянців тепер весь світ ненавидить. Їм соромно зараз сказати, звідки вони родом. Навіть моя дружина Ксенія, яка родом звідти, тепер дуже радіє, що давно виїхала, і спочатку жила зі мною у Запоріжжі 8 років, а потім, це було ще задовго до початку епідемії коронавірусу у світі, ми перебралися за кордон, згодом добралися і до Сполучених Штатів. Тепер вся моя родина працює на перемогу. Батьки мої у Запоріжжі, наразі прихистили родину з Мелітополя, люди через окупацію стали біженцями, дали їм притулок. Ми із дружиною фінансово допомагаємо. Тут танцюємо на благодійних заходах на підтримку України, донатимо на ЗСУ, як і всі. Пмшаємося нашою Батьківщиною і тим, що тепер Україну у світі пізнають за перемогами. І до слова – не тільки військовими. Українська культура, українські митці також роблять свою справу. Тішуся, що і наша перемога у турнірі «Нешвіль Старз» є нашим гідним внеском у цю шляхетну справу.
Підготувала Наталя Зворигіна,
головна редакторка газети «Запорізька правда».