Журналістика на війні: за 40 кілометрів від фронту

Офіс «Центру журналістської солідарності» розташований у самому центрі південно-східного українського міста Запоріжжя на Соборному проспекті. Місцеві журналісти та журналісти-переселенці з окупованих територій збираються тут для проведення заходів, підвищення кваліфікації, навчання та різноманітних курсів первинної допомоги. У Запорізькій області 800 журналістів входять до Національної спілки журналістів України, під егідою якої працює Центр журналістської солідарності. - Особливо тут, за 40 км від фронту, важливо, щоб ми, журналісти, підтримували одне одного, — пояснює Валентина Манжура, яка разом з Наталією Кузьменко координує діяльність Центру. Кожен з журналістів, які об'єдналися навколо ЦЖС, війшли з окупації, вони втратили дім, роботу, родичів, тому сильно травмовані. І наше завдання - допомогти цим медійникам, не тільки психологічно, але й професійно. Тобто ми допомагаємо їм знайти роботу, і це дуже тішить. — у Запорізькій області 800 журналістів входять до Всеукраїнської спілки журналістів, під егідою якої працює Центр журналістської солідарності. Тому, хто працює журналістом у Запорізькій області, потрібен не лише телефон, фотоапарат та ноутбук. Йому також знадобляться бронежилети, шоломи та аптечка. Все це вітчизняні та іноземні журналісти можуть отримати в центрі журналістської солідарності. Навчальні заходи також орієнтовані на журналістів, яким доводиться працювати під час війни. Є курси на різні суміжні теми: як збирати інформацію на фронті, як спілкуватися з травмованими людьми, яких правил потрібно дотримуватися. Захисні жилети, каски, аптечки Ті, хто працює в Запорізькій області, мають інші умови, ніж журналісти в Києві. Всі журналісти, що їздять у прифронтові території, беруть у Центрі шоломи і захисні жилети. Але навіть якщо ви не на передовій, у вас завжди є вільне робоче місце в пресцентрі, з інтернетом, сканером і комп’ютером. Центр має власне супутникове підключення до Інтернету, тому працює цілодобово. Тут ви завжди знайдете співрозмовника, який компетентно відповість на запитання, з яким ви зможете обмінятися досвідом та поговорити про свої проблеми. 70 відсотків Запорізької області окуповано, і там теж живуть люди. Але багатьом вдалося втекти. І для них Центр є першим портом після втечі. Тут їм допомагають знайти житло та роботу. Ніхто не повинен бути змушений відмовлятися від професії журналіста через фінансові причини, - каже Манжура. - Але ми також контактуємо з журналістами, які залишилися на окупованих територіях. Їм важливо знати, що про них не забувають. Журналісти Центру журналістської солідарності вважають себе справжними патріотами України. Тим не менш, бувають ситуації, коли вони критично ставляться до дій уряду чи місцевих правителів. Наприклад, як і Національна спілка журналістів взагалі, вони розкритикували закон про ЗМІ, який набрав чинності 31 березня 2023 року, який по-новому регулює діяльність ЗМІ. На своїй сторінці у Facebook голова спілки журналістів Сергій Томіленко назвав законопроект «знаряддям цензури» та загрозою свободі інформації. Він обмежує вплив олігархів на ЗМІ. Водночас це дає президенту Зеленському велику владу над медіа, оскільки саме його оточення визначає склад органу з нагляду за ЗМІ – Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Тож Президент може призначити чотирьох із восьми членів цієї Ради. Парламент визначає ще чотирьох. У цьому президентська партія «Слуга народу» має більшість. Проте Манжура впевнена: «Ми боролися з несвободою за часів колишнього президента Віктора Януковича. І не згодні з тим, що нинішня влада обмежує свободу слова. Загроза свободі інформації Солідарна робота нелегка, кажуть співкоординаторки. І ми також залежимо від допомоги та співпраці ззовні. Колегам з Норвегії та ЮНЕСКО дуже вдячні за співпрацю протягом останніх років. Дуже ефективною виявилася й співпраця з факультетом журналістики Запорізького Національного університету. Багато викладачів університету проводять курси підвищення кваліфікації в нашому Центрі журналістської солідарності. І це взаємне віддавання та отримання. Під час цих курсів лектори також дізнаються багато нового про практичну роботу журналістів, які працюють під час війни. Також студенти вишу приймають участь у заходах ЦЖС, проходять тут учбову практику. «Нам потрібен контакт і співпраця з журналістами з інших країн. З одного боку, тому що ми не хочемо, щоб про нас і війну в Україні потихеньку забули. Цією співпрацею ми хочемо привернути більше уваги до нашої ситуації. І водночас сподіваємося на підтримку у розширенні наших технічних можливостей. Нам потрібно більше технологій, більше засобів захисту, таких як шоломи та захисні жилети, а також підтримки поточних витрат, таких як орендна плата та муніципальні збори. Але також ліки, одяг та інші необхідні речі для виживання наших колег. У будь-якому випадку, реальної підтримки від держави ми не отримуємо», – зазначили представники запорізьких журналістів. Це посилання на публікацію статті німецького журналіста Бернхарда Классена про Запорізький Центр журналістської солідарності в німецькій газеті «ТAZ» https://taz.de/Journalismus-im-Ukrainekrieg/!5998884/. За цим посиланням публікацію можна переглянути і почитати безпосередньо в газеті німецькою мовою.