Поділюсь і розчаруванням. В інтернеті прочитала оголошення, що в арт-центрі Mercury на площі Міцкевича діє виставка “Дочекатися Різдва: історії незнищеного свята”. Відмітила: треба сходити. Потім побачила ціну квитка: 350 гривень! Тим самим автори проєкту відсікли велику частку потенційної аудиторії. Якщо не сказати — більшу. Ситуацію не рятує, що 30 відсотків від виторгу обіцяють перерахувати Католицькому університету в стипендійний фонд імені колишнього народного депутата України підприємця Ярослава Рущишина. І навіть натяк на знижки теж ентузіазму не викликає.
Що ж, доведеться обійтися без виставки. Натомість покажу найприємніші, як на мене, елементи по-справжньому українського святкового декору на вулицях Львова: зірки на кшталт тих, із якими ходять колядувальники. Різдвяні зірки випромінюють радість. Але не останній аргумент на їхню користь: таке оформлення може бути недорогим — хоча водночас милим й оригінальним. Зірку під силу намалювати навіть дитині. Як на мене, дитячі малюнки найцінніші!
Принагідно згадала різдвяну шопку (так у Литві називають вертепи зі сценою народження Ісуса Христа), яку я бачила в одному з костьолів Вільнюса. Там влаштували експозицію шопок, зроблених дітьми. Із соломи, із деревини... А та, що найбільше прийшлася мені до вподоби, - із камінців. Так просто! І... з любов’ю.
Нам важко. Тим важливіше, щоб звучало у домівках, на вулицях і в душі: “Радуйся, земле, син Божий народився!”