Історії рідного краю пишуться родинами

18:29 21.05.2025

У Запоріжжі вийшла у світ перша книжка Галини Власюк «Роде мій красний. Мемуари»

Книга мемуарна. Втім, за великим рахунком, вона про людей, поєднаних уза-ми не тільки кровними, але й світоглядними, спорідненими спільною метою прискорення Перемоги над рашистськими загарбниками. Невеличка за обся-гом (близько сотні сторінок), літературна красуня густо персоніфікована й на-гадує своєрідну міні-енциклопедію.

Друге десятиліття поспіль громадська активістка Галина Власюк-Клименко залишається блискучою засновницею і неперевершеною веду-чою екслюзивного просвітницько-презентаційного клубу Запорізького краю «Книжковий світ». На гостинних полях обласної універсальної наукової біблі-отеки вона влаштовує розкішні літературні іменини свіжим творам запорі-зьких майстрів образного слова. А як же організаторка святошних письменницько-поетичних народин щодо власного книжкового авторства? І ось гарна новина! Наразі численний клубний загал Запоріжжя одержав приємну нагоду радо привітати та врочи-сто вшанувати особисто Галину Кирилівну з написаною нею книгою «Роде мій красний (мемуари». Прочитавши це ошатно оздоблене видання в національному жовто-синьому орнаменті, хочеться підсилити його назву на кшталт «Роде - народе мій красний». Чому? Глибоко занурюючись у документальний зміст книги, мимоволі ловиш себе на відомій приказці «Україна тут відзеркалює – ніби сон-це у краплі роси». Ще б пак! З перших сторінок відвертої оповіді вбачається ро-злоге дерево бентежної історії неосяжного роду: спочатку суто кровного, сі-мейного, з якого й починається великий світ. А потім (підніміть голови вище) хвилюють нові гіллясті крони: професійна (53 роки звитяжної педагогічної пра-ці), літературно-письменницька, журналістська, бібліографічна та інші духовні родини, надбані життєлюбною жінкою на просторах нашої держави від бать-ківської Житомирщини до північної Чернігівщини, середульшої Січеславщини, південного Криму, козацького Запоріжжя та інших регіонів. Мимоволі наростає й читацьке почуття непідробної гордості за наш рід–нарід: розумний, працьовитий й разом з тим незламно патріотичний. Нині, в добу найтяжчої кровопролитної війни російських зайд на бласловенній вкраїнській землі, ці високі чесноти, як ніколи, на часі! Отже, книга Галини Ки-рилівни, котра, до речі, швидко читається й легко засвоюється, виявилася ціл-ком нагальною і корисною. Можна ствердити: вона заслуговує на право за-йняти помітне місце у книгарнях торгової мережі, бібліотеках освітницьких та просвітницьких закладів. Задля цього потрібно лишень одне – вдесятеро збі-льшити її тираж. Наприклад, щире захоплення викликає вдало передана на ілюстрованих сторінках ніжна любов до рідного дому та невгамовна тяга до нього. Вона на-стільки переконлива, що перед нею навіть меркне романтичне бажання насо-лоди теплим та привабливим Чорним морем, котре було цілком доступне вій-ськовій сім*ї Власюків. А як щемно висвітлена турботлива повага педагогічних колективів ( де трудилася Галина Кирилівна) до учнів та студентів, органічне втілення новітніх методичних зразків у навчанні! Книга мемуарна. Втім, за великим рахунком, вона про людей, поєднаних узами не тільки кровними, але й світоглядними, спорідненими спільною ме-тою прискорення Перемоги над рашистськими загарбниками. Невеличка за обсягом (близько сотні сторінок), літературна красуня густо персоніфікована й нагадує своєрідну міні-енциклопедію. Серед змальованих постатей посіли гі-дне місце яскраві майстри пера і слова, з котрими й мені пощастило знатися у різні періоди тривалої праці на ниві обласної журналістики. Це – наші ко-рифеї Жан Кучмій та Василь Федина, Микола Клименко та Пилип Юрик, Іван Кушніренко, Михайло Ласков, Людмила Чекушина, інші журналісти, пись-менники та поети, артисти, композитори, співаки, художники. До речі, стосовно клубу «Книжковий світ». Це клуб – не сухої балаканини, як може здатися. Саме кмітливими стараннями Галини Кирилівни він приваб-лює урочистим ритуалом, де на велелюдних заходах в прозу вплітається пісня, в поезію - музика, а на зачин та завершення під дзвінку гітару виконується гуч-ним хором клубний гімн «Я – українець». Тому й не дивно, що презентація книги Галини Власюк «Роде мій крас-ний» вилилася у зворушливу святкову подію. Учасники клубу та зацікавлені гості виступили із всебічним аналізом видання, сердечно дякували Галині Ки-рилівні за сподвижницьку діяльність, обдарували її запашними букетами зо-лотавих осінніх квітів, вручили нагороди, а музики, піснярі та поети влаштува-ли бадьорий концерт. Й усі дружно побажали вельмишановній аматорці пе-редусім міцного здоров*я та висловили непохитну впевненість, що ця пам*ятна презентація неодмінно додасть авторці свіжої енергії й творчого на-тхнення для здійснення всіх заповітних задумів й, зокрема, в роботі над насту-пною книгою.

Анатолій Огнєв, журналіст