…їх ще ніхто не привітав… її нікому не шкода…

Серед коментаторів такого контенту час від часу з’являються медіаграмотні люди, які зауважують, мовляв, народ , альо, ви реально? це ж штучно згенерована картинка. Але здебільшого користувачі соцмереж продовжуть їх лайкати і перепощувати. Тому що подібний контент має на меті спонукають його споживача виконати нескладну дію: поставити вподобайку, написати коментар або поширити пост. І далеко не кожен замислюється, чому ці публікації так активно розповсюджуються соцмережами й що може бути небезпечного у таких дивакуватих картинках.

Алгоритми соцмереж, наприклад, Facebook налаштовані так, що чим більше людей певним чином взаємодіють із публікацією, тим активніше її поширюють. Тож емоційні гачки, закладені авторами подібного контенту, які чіпляють необізнаних користувачів і спонукають їх лайкнути, «привітати» чи пошерити, сприяють дедалі збільшенню їхніх аудиторії та підписників. У результаті під їхнім контролем ( а здебільшого під контролем ворога, який саме і є тим автором) швидко можуть опинитися спільноти з десятками тисяч реальних користувачів. «Ці сторінки у соцмережах може використати росія в інформаційній війні проти України. Зокрема, на сторінках з ШІ-зображеннями збирається велика аудиторія, яка не надто критично ставиться до побаченого у мережі та сприйнятлива до інформаційних маніпуляцій. Таким чином ворог отримує майданчик для просування небезпечних для України наративів», — підтверджують у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Кожна така група з контентнаповненням у вигляді згенерованих штучним інтелектом емоційних дописів має певну мету створення, вважають фахівці Центру. У більшості своїй це шахрайство, релігійні секти або поширення дезінформації та фейків від ворожої розвідки. Між розважальними постами ворог може просувати певні наративи або обман, при цьому не відкриваючись повністю, а поступово проштовхуючи ту чи іншу пропаганду. Наприклад, що на війні гине багато молоді, а отже, необхідно саботувати мобілізацію. Часто окупанти використовують згенерований ШІ фото- і відео контент з метою пропаганди своїх наративів. Вони генерують зображення та дописи українських військових, які на таких картинках переважно перебувають у розпачі чи смутку, але чомусь просувають прокремлівські фейки. Відтак російська пропаганда може не шукати зрадників і провокаторів серед живих людей, а створює цілісні вигадані образи «українців», які поширюють відверту брехню. До того ж, як встановили аналітики Інституту масової інформації, під емоційними фотографіями українських військових чи літніх людей користувачі ставлять вподобайки, а потім отримують запрошення до закритих груп у WhatsApp ніби для спільних молитов. Однак на цих онлайн-зустрічах замість обіцяних молитов за українських воїнів поширюються наративи, що толерують прославлення країни-агресорки. Власник, під контролем якого перебувають подібні групи, може згодом змінювати її назву та надалі транслювати будь-яку вигідну для себе інформацію. Через ворожі групи відбувається реклама підписки в канали інших соцмереж, наприклад. в контрольований ворогом Telegram. Людина звикає до групи і її контенту, починає довіряти, а з часом адміни пропонують підписатись на інший канал, в якому починає транслюватися пропаганда. Користувачів соцмереж можуть спонукати до розважальних опитувань «Як звуть вашого домашнього улюбленця», «Яке дівоче ім'я вашої мами», «Ваша дата народження» тощо. Це відповіді на секретні запитання для зміни паролю. Далі ваші облікові записи можуть вкрасти. Крім того, довірливі користувачі у таких групах без вагань можуть переходити за посиланнями з шкідливим контентом. А там може бути вірус, який браузер пропонує їм встановити, або реклама швидких грошей для безробітних чи переселенців. Всі ці дії направлені на шахрайство.

Не всі користувачі соцмереж можуть розпізнати візуальний контент, створений ШІ.

підтверджують: лише 60% інтернет-користувачів можуть визначити, чи зображення створене за допомогою ШІ.

показало, що 79% респондентів знають, що таке ШІ, але лише 42% впевнені у своїх навичках розпізнавати подібний контент. Між тим, сьогодні як ніколи потрібно памʼятати про інформаційну гігієну та критичне мислення.

Чому це небезпечно? Як тільки ми впевнюємося у «правильності» власних висновків, то перестаємо шукати альтернативні погляди. А інформація, що надходить із багатьох джерел, навіть якщо вона неправдива, починає здаватися нам істиною («ну не можуть всі помилятися!»). Щоб не попастися на гачок до рашистських пропагандистів, популяризаторів ворожих наративів, виробників фейків, врешті, звичайних шахраїв, Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», фахівець з протидії дезінформації, рекомендує використовувати інструменти, які допоможуть виявити фейкову інфу.

Тренер з медіаграмотності, проєктний менеджер, координатор проектів з медіаграмотності для молоді у «Детектор Медіа» Олександр Пирожков радить ще один інструмент https://wasitai.com:

- Цей інструмент виявляє, чи зображення згенероване ШІ, чи воно справжнє, - уточнює експерт з медіа грамотності.

Також варто дотримуватись кількох правил. • Виходити за межі нав’язаного інформаційної бульбашки. • Перевіряти альтернативні, але водночас надійні джерела. • Аналізувати та піддавати сумніву навіть знайому інформацію. • Розвивати цікавість: Які ще існують погляди на цю тему? Що думають інші? Чи дійсно джерело інформації надійне? Ці прості питання допоможуть нам бути об’єктивними та мислити раціонально.

Цей матеріал створено у співпраці з «Детектор медіа» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії та Zinc Network.