Можливості формування мережі закладів старшої школи обговорили в Запоріжжі

Для таких регіонів як Запоріжжя реформа є серйозним викликом. Оскільки 70% території області залишається під окупацією, під час заходу обговорювали різні сценарії формування мережі закладів освіти. Розробляючи стратегію розвитку освіти, управлінці враховували близькість лінії фронту та інтенсивність ворожих обстрілів. Планування мережі спрямовано на те, щоб після завершення бойових дій і деокупації була змога швидко запустити роботу закладів профільної освіти. В області триває будівництво протирадіаційних укриттів, так званих підземних шкіл, проте їх потрібно значно більше, щоб забезпечити всім учням на підконтрольній території очну освіту. «Не чекати ліпших часів, працювати тут і зараз» — таким став лейтмотив зустрічі. Реформа стартує 2027 року, саме тоді перший потік Нової української школи закінчить 9 клас. Тоді учнівству потрібно буде обрати заклад для подальшої освіти - академічного або професійного спрямування. Нині учні, які підуть у реформовану старшу школу, навчаються в 5-7 класах. У Запорізькій області їх майже 39,8 тисячі.

За словами заступника голови Запорізької ОВА Михайла Сємікіна дуже важливо, що запорізький регіон не випадає із тенденцій реформування освіти. “Освіта, без перебільшення, має особливе значення для збереження нашого регіону. На сьогодні команда управлінців області має чітке розуміння важливості і подальшого розвитку регіону, перш за все через створення безпечного і якісного освітнього простору. Впровадження реформ в освіти є тим складником, який має цьому сприяти. Як відомо, не існує ідеального часу для впровадження реформ. Можна говорити, що не на часі, проте наша позиція - повна підтримка загальнонаціональних тенденцій в системі освіти. Маємо рухатись вперед, з усвідомленням важливості всіх зусиль, спрямованих на збереження людського капіталу в регіоні”. Людмила Бухаріна, директорка Департаменту освіти і науки Запорізької ОВА презентувала три сценарії реформи в регіоні залежно від ситуації на фронті. Адже вона вплине на те, який відсоток окупованих територій буде в області, скільки учнів перебуватимуть за кордоном і якими будуть тенденції народжуваності та міграції. сценарій 1 (реалістичний): буде створено 26 академічних ліцеїв і 19 закладів професійного спрямування; сценарій 2 (оптимістичний): 47 академічних ліцеїв і 19 закладів професійного спрямування; сценарій 3 (песимістичний): 17 академічних ліцеїв і 14 закладів професійного спрямування. Реформа передбачає створення великих відокремлених академічних ліцеїв. Це дасть змогу забезпечити учням вибір профілів і предметів. Адже що більше учнів навчаються на паралелі, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна створити. Окрім того, важливо, щоб заклади освіти були доступними всім учням, незалежно від місця проживання. Більше про реформу можна прочитати profilna.mon.gov.ua.

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, наголосила, що громадські обговорення — це майданчик для діалогу між центральною владою і місцевим самоврядуванням, освітніми управлінцями та директорами шкіл. “Реформа старшої школи - це не ще одна реформа, це третій етап реформи НУШ. І ця реформа - не тільки про освіту. Для її результативного впровадження потрібна синергія на багатьох рівнях: місцевої та державної влади, різних міністерств. Саме комплексні зусилля дадуть змогу наблизити Україну до економічного процвітання, запорукою якого є освіта. Громадські обговорення, які ми проводимо в регіонах, не мають на меті довести до відома громад рішення, які їм треба просто виконати. Це дискусія, в якій можна озвучити виклики, які стоять перед громадами, і разом прийти до спільного конструктивне бачення”. Учасники зазначили, що ключові зміни у традиційній загальній середній освіті — це інвестиції в майбутнє. У Запорізькій області спостерігається втрата людського капіталу: на 30% зменшилася кількість працездатного населення, на 34% — школярів, на 57% — дошкільнят. Тому в пріоритеті реформи — збереження людського капіталу через надання ширших можливостей здобувати якіснішу освіту.

Освіта є ключовим елементом загальної стратегії розвитку регіону, адже вона відкриває перспективи та дає право вибору. На цьому наголосила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU. Вона підкреслила, що Запоріжжя демонструє один із найвищих рівнів підтримки реформи старшої школи в Україні. “У Запоріжжі відчувається справжній дух незламності та воля до Перемоги! Упевнена, що з часом спільно зможемо створити старшу школу, яка відповідатиме сучасним викликам і потребам учнів. Майже 90% старшокласників, а також 85% батьків у регіоні підтримують ідею вибору предметів у старших класах. Щоб забезпечити якісну організацію профільного навчання, експерти Проєкту активно працюють над стратегією та детальною дорожньою картою реформи на запит Міністерства освіти і науки. Для Запорізької області, як і для Херсонської, Донецької та Луганської, стратегія впровадження реформи враховуватиме виклики війни та демографічну ситуацію. Ми розробляємо кілька сценаріїв і зробимо все можливе, щоб реалізувати найоптимістичніший із них. Наша мета — дати учням змогу будувати своє майбутнє у своїх громадах та забезпечити їм гідну освіту в рідному регіоні”, — зазначила Валентина Полторак. Соціологічне дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» на запит МОН, показало, що батьки, учні, вчителі й директори Запоріжжя підтримують упровадження реформи старшої школи: 90% старшокласників; 85% батьків учнів 10–11 класів і 83% - 5–6 класів; 90% учителів; 78% директорів шкіл. Обговорення дорожньої карти й першочергових кроків упровадження реформи — головна мета регіональних візитів. Наступний відбудеться у Житомирі, 2 грудня.