Про безпеку: наочно і практично

Як підкреслила, відкриваючи тренінг, начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю, полковник цивільного захисту Юлія Баришева: - Сьогодні у нас відбудеться відверта розмова про безпеку. Будуть наведені і цифри, і факти, обговоримо спільні завдання щодо створення безпечного середовища і основні правила, виконання яких збереже здоров’я і життя і вам – журналістам, і вашим читачам, глядачам і слухачам. Адже ваша робота не тільки самим знати правила безпеки і дотримуватись їх, але і розповідати про це пересічним громадянам. Саме в такому ключі і пройде наше безпекове навчання. З вами працюватимуть досвідчені модератори, спеціалісти ГУ ДСНС України в Запорізькій області. Отже, слухаємо, обговорюємо інформацію, задаємо запитання, щоб піти з нашої зустрічі навченими, а значить – озброєними, - сказала пані Юлія. Про причини та проблеми виникнення пожеж в екосистемах влітку та правила безпечної поведінки під час роботи чи відпочинку на відкритих територіях розповів журналістам Сергій Мельник. Наскільки це важливо, красномовно свідчать цифри: З початку 2024 року у природних екосистемах Запорізької області вже виникло 1075 пожеж на площі 275 га, з яких внаслідок обстрілів виникла 51 пожежа. Це майже в два з половиною рази більше. ніж минулого року. Основні причини пожеж – спека та недбалість людей. Також фахівець говорив про спільну роботу з органами місцевої влади та представниками поліції, аби зменшити кількість пожеж на території області, які можуть статися через людський фактор. Треба вчитися самим і навчати людей відповідально ставитися до виконання елементарних правил безпеки життєдіяльності, бо такі загоряння несуть шкоду природі та людському здоров’ю. На запитання, що може зробити журналіст, якщо під час роботи став свідком займання чи-то пожежі, Сергій Мельник підкреслив: - Найперше, - убезпечити себе і людей, які є поблизу, і одразу викликати рятувальників. Щось робити самим можна лише в тому випадку, коли загоряння тільки почалося і можна легко збити полум’я підручними засобами. У всіх інших випадках – чекайте на спеціалістів і подбайте про власну безпеку. Аналогічних правил поведінки слід дотримуватись і біля водойм чи на самих водоймах. Головне – не наражати себе на небезпеку, а вона є, і доволі серйозна, - звернув увагу медійників наступний доповідач Сергій Шумельний. - Відпочинок на водоймах і купання в Запоріжжі заборонені, бо на жодному пляжі немає укриттів, а ми – в зоні постійних обстрілів. І сама вода може бути небезпечною через уламки чи частини боєприпасів. Не кажучи вже про те, що не всі вправно плавають, але нерідко легковажать на воді, і про те, що діти не повинні залишатись без догляду, якщо ви відпочиваєте біля водойми. Але люди все одно ризикують, нехтуючи правилами безпеки. Не робіть цього самі, і розповідайте іншим про небезпеку, яка їм загрожує, - підкреслив фахівець. Більш детально зупинилися під час тренінгу на питаннях мінної безпеки. На прифронтових територіях вона чатує на людей і на суші, і на воді. Адже вони піддаються постійним обстрілам і бомбуванням, тому тут можуть зустрітися і боєприпаси, які не розірвалися, і міни, і фрагменти касетних бомб, тощо. - А журналісти, які перебувають в епіцентрі подій, - однозначно, в зоні особливого ризику, - підкреслив фахівець піротехнічної служби Олексій Безверхнєй. - І саме тому, шановні наші медійники, ми звертаємо вашу особливу увагу на мінну безпеку. Тож, нагадую вам алгоритм дій при виявленні вибухонебезпечних і підозрілих предметів:  у жодному разі не торкайтеся та не пересувайте підозрілий предмет руками;  позначте палицями (одягом, камінням, тощо) місце, де знаходиться підозрілий предмет;  попередьте про знахідку інших осіб поруч. Відведіть їх та відійдіть самі на безпечну відстань (не менше 100 метрів);  єдиним офіційним каналом повідомлень про виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів є дзвінок на екстрені номери «101» або «102»;  не користуйтеся телефонами або іншими засобами радіозв’язку поблизу підозрілого предмету;  не намагайтеся розібрати підозрілий предмет, витягти з нього вибухову речовину або детонатор;  пам’ятайте, що на небезпечну знахідку можна натрапити у неочікуваних місцях (поля, ліси, водойми, городи та руїни);  зверніть увагу: активувати небезпечні предмети може навіть найменший зовнішній вплив (удар, струс, тертя, нагрівання, тощо). Дякуючи рятівникам за змістовне безпекове навчання, запорізькі медійники одностайно відзначали його корисність і актуальність. - Я два місяці жив і працював під обстрілами, серед руїн. в окупованому Маріуполі, допоки вибрався на контрольовану Україною територію і осів у Запоріжжі. Тож, про пожежі, мінну безпеку і підозрілі предмети знаю чимало, - говорить маріупольський тележурналіст В’ячеслав Твердохліб. - Але на цьому навчанні я не тільки «освіжив» свої знання, але і взнав багато цікавої і корисної інформації, особливо про правила поводження з вибухонебезпечними і підозрілими предметами. Якби раніше довелося побачити такі предмети, міг би допустити серйозну помилку. Тепер же знаю точний і безпечний алгоритм дій в будь-якій неочікуваній і небезпечній ситуації. А це дуже важливо для журналіста, - підкреслив В’ячеслав Твердохліб.