Професійне навчання журналістів завжди на часі

- Внаслідок широкомасштабного вторгнення рф на територію України перед українськими медійниками постало багато нових викликів, адже значна кількість журналістів досі не мала досвіду висвітлення бойових дій та інших тем, пов’язаних із війною. Тому в редакціях виникає багато запитань щодо тих чи інших аспектів роботи журналістів в умовах воєнного стану. На особливу увагу заслуговує коректне використання відповідної термінології, – зауважує пані Вікторія. Вона, зокрема, нагадала, що Комісія з журналістської етики аналізує матеріали та надає практичні рекомендації, допомагаючи працівникам медіа відповідально висвітлювати нову для них тематику. Приміром. чи варто журналістам уникати лексики на кшталт «орки», «рашисти», «рашизм» тощо, чи можуть ЗМІ писати з маленької літери слова «росія» та «путін»? Комісія з журналістської етики не вбачає порушень у використанні слів «рашизм», «рашисти» стосовно російських окупантів та інших носіїв російсько-фашистської ідеології, але водночас застерігає від використання цих термінів для означення всієї етнічної групи росіян. Щодо використання слова «орки» як синоніма до словосполучень «російські окупанти», «російські військові», «російські воєнні злочинці», комісія не рекомендує використовувати це слово в журналістських матеріалах інформаційних жанрів, а прямо називати російських воєнних злочинців – російськими воєнними злочинцями, без евфемізмів. Бо ж журналістські сюжети на цю тему. – це ще й матеріали для майбутнього суду в Гаазі. Тож повинна бути повна ясність, хто саме є агресором і злочинцем. Пані Вікторія наголосила, що важливо пам’ятати: війна рф проти України триває з 2014 року. А 24 лютого 2022 року розпочався новий етап цієї війни – широкомасштабне вторгнення. Тому, якщо в журналістському матеріалі не згадуються часові рамки, можна використовувати терміни «війна», «збройна агресія». Якщо в тексті важливо зазначити, що йдеться про події після 24 лютого 2022 року, – тоді краще застосовувати термін «широкомасштабне вторгнення». Журналістам слід розрізняти лексеми «анексія» і «окупація». Зокрема, стосовно Автономної Республіки Крим і міста Севастополя потрібно писати, що вони тимчасово окуповані ворогом. Якщо мова йде про референдум на цих територіях, то коректно говорити «псевдо референдум» або «так званий референдум». Тренінг проходив у взаємному спілкуванні. Журналісти оцінювали, наскільки точно і влучно вживаються в опублікованих в різних виданнях матеріалах ті чи інші лексеми, наскільки вони відповідають етичним нормам та ідеї публікацій. - Мені імпонує, що ми не просто слухали тренерку, яка дуже ґрунтовно і цікаво розкрила тему, але й самі були учасниками обговорення. Оцінювали журналістські матеріали про війну, точність висловів та заголовків. Ось, скажімо, зовсім нещодавно я разом з усіма раділа поверненню з російського полону великої групи наших військових. Про це багато писали, і у багатьох матеріалах звучала лексема: «обмін полоненими». Це звичне, але некоректне вживання, - зазначила пані професорка, бо, говорячи таким чином, ми зрівнюємо у статусі і в правах загарбників, які прийшли на нашу землю, і тих, хто на своїй землі воює за її звільнення. - Тож правильно буде писати «звільнення» або «одночасне звільнення полонених», - розповідає журналістка-переселенка з Михайлівки Катерина Волгіна. - Слід також розрізняти біженців і внутрішньо переміщених осіб. Біженці виїхали за межі України, а ВПО вимушено змінили місце проживання в середині країни. Під час тренінгу ми переглянули підбірку маніпулятивних та некоректних заголовків вітчизняних ЗМІ і висловили свою думку щодо цього. І ще багато таких цікавих прикладів обговорили. Тож тренінг був дуже корисним і потрібним, - відзначила Катерина Волгіна. Наприкінці Вікторія Ковпак порадила журналістам детальніше опрацювати для себе електронний Посібник з журналістської етики, підготовлений Комісією з журналістської етики (КЖЕ) для медійників, керівників медіа, студентів і викладачів факультетів журналістики. У ньому подано практичні рекомендації щодо дотримання етичних стандартів у сфері української журналістики. Валентина Бистрова Фото Дар’ї Зирянової