«Стресостійкість можна натренувати, як м’язи», - стверджує психолог Дар’я Бойко

13:17 29.05.2024

Невід'ємною частиною життя кожної людини є стрес. Сьогодні головною причиною стресу для українців є, звичайно ж, війна і загрози, які вона несе. Люди перебувають у постійній напрузі - відчувають страх перед ракетними ударами, болісно реагують на загибель людей, на руйнування ворогом наших міст і сіл, переживають за рідних і друзів.

Стрес негативно впливає на здоров'я. Тож психологи пропонують різні рекомендації щодо підвищення стресостійкості. Деякі методи запропонувала журналістам з прифронтових територій під час тренінгу в Центрі журналістської солідарності Запоріжжя психолог, практикуючий спеціаліст Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» Дар'я Бойко. Вона провела для журналістів сеанс групової терапії, в процесі якого навчала, як можна подолати таке почуття, як тривожність. Отже, як підвищити свою стресостійкість, навчитися ставитись до патових ситуацій так, щоб зберегти своє фізичне і емоційне здоров'я? Один із методів - малювання. Учасники тренінгу на поділеному навпіл аркуші паперу з одного боку зображали обстановку, яка викликала у них негативні емоції, тривожила, навіювала важкі спогади. На іншій частині аркуша малювали картину майбутнього, до якого прагнуть, в якому їм буде спокійно і комфортно. Звичайно ж, малюнки не претендували на художню досконалість. Але відвертість авторів робіт, більшість з яких пережили окупацію і жах від масованих обстрілів своїх міст, переконує в тому, що підвищити індивідуальний рівень стресостійкості цілком реально. І подібні тренінги цьому сприяють.
- У рамках тренінгу «Підвищення стресостійкості журналістів» працювали із психологом. Шукали антидот від тривожності, застосовуючи різні техніки, - каже редакторка районної газети «Червоний промінь» Наталія Стіна. - Де взяти сили у війну, щоб жити, як зберегти спокій – запитує себе кожен з нас. Стресостійкість, виявляється, можна підвищити, натренувати, як м'язи. А починати треба з основного: нормалізувати сон, зменшити вплив інформаційного поля, мати збалансоване харчування, шукати позитивні емоції, працювати. І Дар'я Бойко показала, як працювати над собою. – Дуже корисна психологічна вправа – «безпечне місце», - розповідає радіо-журналістка з Енергодару Алла Шамрай, – треба було намалювати щось таке, де ти почуваєшся впевнено, спокійно, відчуваєш радість та завжди маєш гарний настрій. Такою територією особисто для мене є мій дім в рідному Енергодарі, де зараз хазяйнують окупанти. Я намалювала інтер’єр своєї квартири, мої чудові квіти, які я так люблю… Але поки розповідала колегам про домівку, на очі навернулися сльози. І це позитивний результат, як вважає психологиня, бо назовні вийшли емоції, що я постійно тримаю в собі, накопичуючи внутрішню напругу та стрес. - Кожен з учасників тренінгу знайшов для себе багато корисного у порадах тренера, і це дуже важливо, бо журналісти зараз самі, працюючи з людьми, постраждалими від війни, морально та фізично травмованими, виконують функцію психіатрів. – говорить журналістка-волонтерка Олена Кареліна. - Нам треба добре знати, як можна допомогти і собі, і мешканцям прифронтових територій, де ми живемо та працюємо.

Ніна Деркач, Наталія Вадимова. Фото Тамари Борт та Ніни Деркач