Україна-Русь: праотці і праматері з трипільської і скіфської археологічних культур заклали підгрунття непереможності сучасних українців

Отож, на сьогодні існує опис держав на землях сучасної України за 3,5 - тисячолітній період. А що мова у Геродота йшла саме про українську землю змушена була визнати навіть московська Велика радянська енциклопедія, том 23: ’’…Территория Скифии занимала степи между устьями Дуная и Дона, включая степной Крым и райони Северного Причерноморья. На територии Скифії в 5-4 вв . до н.э.- 3 вв. н.э. существовало Скифское государство во главе с царем. Скифия была заселена собственно скифскими и нескифскими племенами, близкими по культуре, образу жизни и политически зависимыми от них. Геродот представлял Скифию как квадрат со сторонами протяженностью 20 дней пути. После занятия Скифии сарматами Северное Причерноморье стало называться Сарматией’’. На землі сучасної Хмельницької області України археологи та історики, отримавши дозвіл на новітні дослідження, знайшли достовірні та незаперечні факти одночасного існування, розвитку та взаємовпливу скіфської та праслав`янської культур. Протослов`янські племена, про які веде мову історик І.В.Рибак, у У11-111 століттях до нової ери входили до єдиної скіф-ської держави і були спорідненими зі скіфами, а головне-стали спадкоємцями тієї держави і культури, оскільки в подальшому історія нікого не знає на землі давньої Скіфії, окрім тих же праукраїнців ( русичів Київської держави). До скіфської землі часів Геродота належали землі пізнішої Київської держави, Білорусії та відірвані після жовтневого перевороту ( 1917 року ) від них московщиною – Курщини, Воронежчини, Придонщини та частини Сіверщини. На новому етапі світового розвитку ( так звана Візантійська цивілізація ) скіфи, яких візантійці називали слов`янами (склавенами ), утворили цілковито на своїх старих землях державу, яку світова історія знає як Руська держава. Або – Велике Київське князівство. Дослідники стародавньої історії у ХУ111 –Х1Х ст. Міллер та інші , прислуговуючи великогерманській ідеї чи російському самодержавству принципово не побажали угледіти у скіфах українців (русів). Бо в ті часи про Трипілля ще й не знали, А пов`язувати ‘’Велику Скіфію ‘’ із загнаними в рабство «малоросами» німецькі імперські історики соромилися. На їхню думку, світову історію саме вони-германці й творили. Тому й вигадували разом із Катериною ІІ для московії ось таку – пронімецьку історичну стезю. Згодом з тої німецької вигадки утворивсь еталон світової історії. А наші історики так досі не спромоглися відірватися від московсько-германського історичного офіціозу і пояснити світові що ми не зайди на своїй землі, що трипільська і скіфська археологічні культури – то звичайні етапи розвитку українського етносу.

Український дослідник Історії ( тільки не української держави) Дражньовський О. в праці;’’Гети-готи,анти і слов`яни, і ми не ми’’ написав:’’Тож ми можемо точно і певно довести, що саме наша історія (українська) стала жертвою найбільшого культурного грабунку і обману, як жодна історія інших євро- пейських народів, завдяки німецьким історікам ‘’. У 330 році н. е. ., на південних та західних берегах Чорного моря (Понту Ексінського ) з`явилася Візантійська імперія – звичайний уламок Римської імперії зі столицею у Константино- полі , правителі якої знали своїх північних сусідів як русів. А один із правителів Русії навіть свою столицю тримав на Дунаї (Святислав). І та держава київських русів теж , дивним чином, повністю розташувалась на землях Скіфії (Сарматії). Ось ще одна дивна випадковість. Усі великі українські ріки ( вони ж - скіфські , сарматскі) походять від одного кореня: Дунай,Дністер, Дніпро, Дон, Донець …Одна випадковість за іншою! Цікаво зазначити , що кам`яних скіфських баб з типовим українським орнаментом чомусь повністю винищувала російська влада. Ще одна ‘’дивна випадковість’’. Через тисячу років по скіфах українські козаки хоронили своїх гетьманів та кошових атаманів за старим скіфським звичаєм- насипали курган. Український дослідник Володимир Іванович Петрук у своїй праці ‘’Велика Скіфія переможе ‘’, 2011 року видання, досить влучно зазначив: ’’феномен України полягае в тому, що її нинішня територія не є зшитою з клаптів в новітній час, як це уявляеться путіну чи тим політдіячам та історикам, які в своїх картографічних уявленнях не йдуть далі від шкільної карти Київської Русі. Достатньо хронологічну вісь продовжити від часу Аскольда на глибину двох попередніх тисячоліть, і перед нами постане дивне явище - та сама країна, вкрита стародавніми курганами, на тій же території, що охоплює Тавриду, Степи і Лісостеп. Не безіменна або з назвою археологічної культури, чисто науково, і не визначеним етносом, широко відома в античному світі поліетнічна мльтикультурна Скіфія - велика европейська Причорнорська країна з часу наукового визначення поділу материків на Европу і Азію з кордоном по Танаїсу (Дону).

Що ж розповів світові про Скіфію і скіфів великий Геродот ? Послухаймо;ь«Розповідаючи про скіфів, я не можу сказати, що захоплююсь ними, проте вони змушені виконувати найважливіші справи людського життя краще за будь-який народ на землі. Я маю на увазі їх здатність до самозбереження як себе, так і свого способу життя. Прикладом цьому є те, що скіфів не могли знищити ніякі нападники на їх країну, всіх тих нападників скіфи знищували самі. Коли скіфи вирішать, що для них вигідно не вступати в пряму битву з загарбниками, то вони будуть маневрувати зі своїм військом так, що ворог не зможе знайти їх армії, щоб втягти їх в битву…Всі вони, один до одного, добре призвичаєні їздити верхом кіньми, в бій також йдуть верхи. Всі вони, йдучи верхи конем, влучно стріляють стрілами з луків, завзято та дуже вміло орудують списами та мечами.. Скіфів ніхто не зможе побити і підкорити, бо вони добрі та дуже завзяті вояки. Крім всього цього скіфи дуже рухливі, енергічні, завзяті, хоробрі, винахідливі люди, та ще й великі патріоти своєї країни, свого способу життя і дуже не люблять все чуже». Ось такий портрет давнього українця-русича намалював ‘’Батько історії’’ Геродот в середині першого тисячоліття до нової ери. Але, за подальшим трактуванням істориків , переважно німецьких та російських, саме оці ‘’завзяті вояки’’ та ‘’непереможні скіфи’’ практично без бою підкорилися невеликому племені германських готів, а пізніше- гунам. Що повністю суперечить словам Геродота. Отож, маємо цілком вигадані германськими істориками ситуативні події, які, складаючи перші описи світової історії, побажали зайвий раз прославити своїх предків. Послухаїмо Геродота; ‘’При русі перської армії до Дунаю Дарій підкорив своєю силою скіфське плем’я гетів.. Гети вірять, що їх плем’я ніколи не вмре ‘’ Саме оце скіфське плем’я німецькі історики- укладачі світової історії, в подальшому прозвали готами та вигадали їм германського імператора Германоріха, щоби завоювати та підкорити Скіфію.

На завершення наведу короткий опис племені сарматів або ставроматів, згідно з твеженням Геродота: ‘’Походження сарматів таке: колись в давнину греки воювали із амазонками. В битві на річці Термодон греки перемогли амазонок і забрали їх в полон ( царство амазонок було десь в Передкавказзі, можливо на терені сучасної Кубані. Полонених амазонок греки посадили на три кораблі та повезли Азовським морем (Метіосом) в Грецію. Під час подорожі… жінки-амазонки зчинили заколот і знищили всіх греків. Амазонки не вміли керувати кораблями. Кораблі з амазонками пристали до берегау місцевості Кремні ( це десь між теперішніми містами - Моріаполем і Тагарогом )… Перше, що амазонки зробили – це захопили табуни скіфських коней , які паслися в цій місцевості. Утворивши озброєний загін, амазонки розпочали нападати на сусідні оселі скіфів… Скіфи, створивши загін із озброєних молодих хлопців, приблизно рівний загонові амазонок, поселили його табором поряд з ними. Вони на своїй нараді вирішили замість воювати з амазонками, вибиваючи і калічачи молодь, краще одружити своїх хлопців та мати дітей від таких хоробрих жінок… Так скіфи-молодики стали жити з амазонками… Амазонки… сказали своїм чоловікам: ‘’Ми і жінки вашого народу ніколи не зможемо жити разом , бо наше життя дуже відрізняється від їх життя.. Тому.. коли хочете жити з нами, як порядні чоловіки, то йдіть до своїх батьків і заберіть свою частину господарства та повертайтесь до нас… їдемо із цієї околиці за річку Танаїс ( Дон)’’…Перетнувши Танаїс, поїхали на схід три дні, потім повернули на північ, проїхали ще три дні і зупинились, Тут вони і осіли на віддалі 6 днів їзди від Танаїсу та Меотісу (Азовського моря), взявши назву ‘’савроматів’’. У цьому краю, який тепер називається Сарматія, вони і роз- множились, заселивши його ‘’.

А сьогодні ми стали свідками того, як у цей нелегкий час в українських жінках заговорила кров скіфських амазонок: вони і будівельниці, і машиністки підземного транспорту (метро), і водійки дальніх маршрутів.. А у лавах З С У – медперсонал і все більше пілотів БПЛА. Скіфи, наші предки, були певні, що ми будем жити вічно. Віримо їм!

Читач і прихильник нашої газети «Запорізька правда» капітан другого рангу у відставці Василь Олексійович Чубирь поділився своїми думками щодо витоків непереможності українців.