Наскільки актуальна тема протидії прихованим впливам російської пропаганди нині в українському суспільстві красномовно засвідчив і той факт, що послухати тренерку, висловити власні думки з цього приводу зібралося чимало людей - 33 учасника. Забігаючи наперед, відзначимо, що пані Ірина прекрасно впоралася із своїм завданням – спілкування учасників було глибоким, зацікавленим, серйозним – і водночас відвертим та щирим. У тренінгу взяли участь медійники регіональних видань, представники влади, студенти факультету журналістики, громадські активісти.
Ірина Авраменко розповіла, як російська пропагандистська машина протягом десятиліть розробляла методи прихованого впливу на людську свідомість. І сьогодні російська агресія проти України має не лише військовий, а й культурний вимір. Одним з найнебезпечніших інструментів війни, який використовує Росія, є вепонізація українського культурно-побутового простору. Росія перетворює на зброю не тільки медіа та соцмережі, але й музику, літературу, кіно, театр, комп'ютерні ігри, свята, національну кухню і навіть дитячі іграшки. Це робиться для того, щоб створити ілюзію єдиного "рускаго міра" та асимілювати українців.
В якості "зброї" використовуються і т. зв. російські опозиційні медіа. Тренерка продемонструвала, що меседжі російських медійників (і журналістів, і блогерів) часто повторюють кремлівські наративи. На жаль, західна аудиторія не розуміє, що під маскою російських лібералів можуть ховатися привиди колоніального минулого.
Ірина Авраменко розповіла про результати дослідження того, як подається інформація у цих виданнях. Виявилося, що у більшості статей жертву війни, тобто Україну, прирівнюють до агресора – Росії. Робиться це приховано і дуже професійно. Наприклад, розповідаючи про ракетну атаку росіян на Львів, поруч розміщують інформацію про нібито обстріл українськими військовими міста Ясинувата у так званій ДНР. Або в інформації про підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, замість слова «підрив» вживається поняття «руйнування». Таким чином до читачів доносять думку, що гребля найімовірніше сама зруйнувалася від зносу конструкцій, її взагалі ніхто не підривав. І таких прикладів безліч.
Ще один аспект – це роль цифрових технологій та соцмереж. Завдяки їм пропагандистські ідеї поширюються блискавично. Тому боротися з пропагандою надзвичайно важко, але можливо і необхідно. Для цього, за словами тренерки, треба навчитися її розпізнавати і засвоїти те, що не тільки російські медіа, а й російські музиканти, актори, шоумени, художники перебувають на службі у путінського режиму. Саме через свою творчість вони несуть кремлівську пропаганду у маси. А своїм мовчанням про війну в Україні підтримують російську агресію та вбивства українців.
А для протидії російській пропаганді передусім необхідно розвивати власну медіаграмотність, підвищувати загальний освітній рівень та не брати на віру контент, який продукують представники ворожої держави.
- Хеловін – найкращий час, щоб вивести на чисту воду справжню нечисть, яка атакує наш інформаційний простір. Рада, що запорізьке журналістське та блогерське коло – це справжня спільнота професіоналів - дружня, але водночас вимоглива, - прокоментувала зустріч Ірина Авраменко. - Моїх колег турбували багато актуальних питань: що робити із засиллям російської пропаганди, як спонукати владу дбати про інформаційний простір України, як протидіяти ворожим наративам на тимчасово окупованих територіях, якщо росіяни вкладають у свої медіа величезні кошти. Також під час тренінгу я мала честь презентувати нове видання нашого Інституту "Деконструктори правди", яке розкриває правду про так звані російські опозиційні медіа. Пишаюся тим, що колеги високо оцінили нашу працю, - зазначила пані Ірина.