- Кіберзлочини можуть мати різні форми: від крадіжки персональних даних і фінансового шахрайства до масштабних інформаційних атак. Наш основний напрямок роботи - це кібербезпека. Ми працюємо у сфері протидії шахрайству, реагування на інциденти, виявлення протиправного контенту, захист банківських систем і платіжних сервісів. Це доволі складна робота, вимагає і знань, і чималих зусиль. Але наша кіберполіція має прекрасних спеціалістів і працює доволі успішно, - говорить Олег Кирбят'єв, полковник поліції, старший оперуповноважений з оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій управління протидії кіберзлочинам в Запорізькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
- Багато людей стають жертвами зламу акаунтів. Злочинці не лише отримують доступ до особистих переписок, а й використовують ваші контакти для подальших шахрайських дій», - додає майор поліції Євген Жихарев, старший оперуповноважений в ОВС управління протидії кіберзлочинам в Запорізькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. - Ще один популярний метод — це пропозиції «легкого заробітку». Громадянам надсилають повідомлення про можливість отримання доходу без особливих зусиль, проте для початку вимагають внесення авансового платежу або надання банківських даних.
Давайте розглянемо, які ж ще методи використовують шахраї? Вам, як журналістам треба бути добре обізнаними в цій сфері. Бо ви активно працюєте в соціальних мережах, користуєтесь месенджерами. Від ваших знань залежить об’єктивність і правдивість інформації, - підкреслює експерт.
Основні методи, якими користуються шахраї в кіберпросторі:
Фішинг — підроблені сайти, які імітують відомі ресурси та виманюють у користувачів особисті дані.
Соціальна інженерія — повідомлення нібито від друзів, банків чи компаній, які переконують вас розголосити конфіденційну інформацію.
Шахрайство через месенджери — шахраї зламують акаунти в Telegram чи Viber і розсилають контакту «Терміново позич гроші» або «Проголосуй за дитину».
Злам Wi-Fi — хакери можуть перехопити ваші дані, якщо ви підключаєтесь до відкритих Wi-Fi-мереж без захисту.
Представники кіберполіціїв нагадали, що головна зброя в боротьбі з шахраями це обізнаність. Чим більше людей знає про кіберзагрози, тим менше шансів у зловмисників заволодіти чужими даними та коштами. «Інформаційна безпека - це відповідальність кожного», - наголосили фахівці.
- Кожен з нас веде цифрове життя - у смартфоні, комп’ютері, банківських додатках, соціальних мережах. Але далеко не всі замислюються, наскільки просто можна втратити доступ до своїх акаунтів, а разом із ним і гроші, і особисту інформацію. Тож ще одне важливе завдання кіберполіції - - навчити людей захищатися», - наголошує Кирбят'єв.
ТОП-5 звичок для захисту себе в інтернеті.
1. Надійні паролі.
Кожен має використовувати пароль, який містить цифри, великі та малі літери, символи. Чим довший пароль — тим краще.
2. Двофакторна автентифікація.
Включіть двофакторну автентифікацію всюди, де можливо. Це дозволить захистити ваш акаунт навіть у разі витоку пароля.
3. Перевіряйте посилання.
Завжди перевіряйте інформацію. Ніколи не переходьте за посиланнями, які вам надходять у сумнівних повідомленнях.
4. Контролюйте свої акаунти.
Регулярно перевіряйте налаштування безпеки в соцмережах. Якщо бачите сторонні пристрої у списку підключень — негайно завершуйте сесію.
5. Не користуйтеся відкритими Wi-Fi-мережами.
Підключення до незахищених Wi-Fi-мереж може дати хакерам можливість отримати доступ до ваших даних.
Як захистити свою електронну пошту та пристрої від фішингових атак?
Використовуйте окремий email для важливих сервісів (банкінг, держпослуги).
Встановіть двофакторну автентифікацію на пошту.
Не відкривайте вкладення та посилання у підозрілих листах.
Перевіряйте відправника. Офіційний банк ніколи не попросить вас у листі вказати пароль чи CVV-код.
Фільтруйте спам та не вводьте особисті дані на сайтах без HTTPS-захисту.
Як діяти, якщо ваш акаунт зламали?
Негайно зверніться до техпідтримки сервісу.
Перевірте, які пристрої мають доступ до вашого акаунту, та видаліть підозрілі.
Якщо втратили доступ до Telegram чи Facebook, постійно намагайтеся увійти, щоб система заблокувала зловмисника.
У разі небезпеки видаліть акаунт і створіть новий.
Якщо ви виявили сторонні підключення до вашого акаунту, варто негайно змінити пароль, увімкнути двофакторний захист та вийти з усіх пристроїв, окрім власного.
Тренери розповіли також про інформаційний проект «Брама», запроваджений кіберполіцією. Його учасником може стати кожен.
- З початком війни ми побачили, що в нашому інформаційному просторі почала з’являтися велика кількість фейкової інформації та російської пропаганди. Ми зрозуміли, що поліція не може самотужки боротися з цим явищем, тому разом із волонтерами запустили проєкт «Брама». Як він працює?
- Ми збираємо посилання на російські пропагандистські ресурси (Telegram-канали, YouTube-відео, TikTok-акаунти) та викладаємо їх у відкритий доступ. Волонтери відправляють масові скарги адміністраторам платформ, і ці акаунти блокують».
Який результат? «За три роки роботи волонтери заблокували понад 36 000 фейкових акаунтів».
Як долучитися? Підписатися на Telegram-канал «Брама».
Отримувати посилання на фейкові акаунти.
Надсилати на них скарги, допомагаючи очищати інформаційний простір.
«Війна триває не лише на полі бою, а й у цифровому просторі. Кожен може зробити свій внесок, навіть просто залишивши скаргу на ворожий контент», — підсумував Жихарев.