Бюджети пріоритетності

- Допоможіть розібратися, - звернулася до редакції наша читачка, депутатка однієї з сільрад ( нині ця територія окупована рашистами, тож з міркувань безпеки для жінки і її родини їм’я і територіальну громаду не називатимемо, але наводитимемо задокументовані факти, надані нею).- Наш бюджет дотаційний. Але наша сільрада вже другий рік поспіль ухвалює рішення про щомісячні виплати від основного окладу 225 відсотків преміальних керівництву за «понаднормовану» працю, а ще щорічно 100 відсотків на вирішення побутових питань та 100 відсотків на оздоровлення. При чому, нас запевняють, що сума окладу – це інформація, яка не підлягає оприлюдненню. Наразі керівництво виїхало на підконтрольну Україні територію, тож жодним чином не впливає на ситуацію в окупації: тобто не переймається ані проблемами комунального благоустрою, ані утриманням навчальних закладів, тощо. Тож звідки та понаднормованість? Окрім того, ідуть бюджетні витрати на програми, які наразі зовсім не відповідають задачам поточного моменту, зокрема, на програму «Розвитку культури і туризму на території N-ської сільської ради», на яку у 2023 році ( рік тотальної окупації території даної сільради. -авт) витрачено 4 млн 145 тис грн.(!). І таких програм ще маємо. У той же час на програму з фінансової підтримки, матеріальної допомоги громадянам ОТГ, які її потребують, та соціальний захист і всебічну підтримку осіб, які стали на захист держави у складі ЗСУ, НГУ та інших оборонних та правоохоронних органів, та членів їх сімей виділили лише 1 млн 50 тис грн. Боляче говорити, що цією програмою передбачено надати допомоги – цивільним по 1 тис грн., це 300(!) людям, а військовим – по 10 тис грн., таких заплановано 75 людей. Я не з тих, хто рахує гроші у чужій кишені, втім мова не про приватні статки, а про витрати з бюджету громади. Мені можуть закинути, мовляв, це рішення самої громади, адже їх ухвалюють на сесіях сільради. І я теж докладаюсь, як депутатка. Жодним чином не виправдовуючись, зазначу: нині ті сесії відбуваються умовно. Бо й депутати сільради виїхали з окупованої території, нас розкидало по різних містах, багато хто й за кордоном України. Тож сесії, якщо і відбуваються, то онлайн. А програми ухвалюємо, навіть і в очі не бачачи їх. До слова, я задаю свої питання на цих сесіях. Але не маю вирішального голосу. Тож і прошу газету допомогти громаді врешті визначити, які бюджетні витрати на часі, і з’ясувати, яким чином можна вплинути на перебіг подій. Від наведеного вище бюджету окупованої громади не дуже й то відрізняється відповідний документ не окупованої. Так, на сесії, зокрема, Кушугумської селищної ради ухвалили надбавки в 50% за «особливо важливу роботу», а також премії та матеріальну допомогу голові, секретареві ради та старості Балабіно. На благоустрій заклали 11,5 мільйона гривень. Та ще 1 мільйон на дороги. При цьому на 2023-2025 рр. на підтримку ЗСУ у бюджетній програмі передбачено 500 тисяч гривень. Нагадаємо, тут фронт проходить за 20(!) км від громади.

Як з’ясували колеги із «Локатор медіа», зокрема, голова Бердянської міської військової адміністрації Віта Галіціна минулого року отримала 586,3 тисячі гривень (з них премія – 258 тисяч та надбавка за високі досягнення у праці – 79,6 тисячі гривень), тобто по 49 тисяч грн на місяць. Розмір її заробітної плати, оскільки мова про орган державного управління, затверджував тодішній голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко. Заступник пані Галіціної напрацював на 572,4 тисячі гривень за рік Два керівники апарату( навіщо їх два в адміністрації окупованої території?)– 467,7 тисяч гривень. Начальниця фінвідділу за 10 місяців – 242,7 тисячі гривень. Начальник відділу юридично-кадрового забезпечення – 325,2 тисячі гривень. Цікавим є його функціонал. Начальник відділу міжнародних відносин, інформаційного забезпечення та комунікації – (посада була створена у серпні) отримав 147,9 тисяч гривень. Також у БМВА працюють 14 головних спеціалістів, з/п від 17 до 21 тисячі грн. Отак і вийшло, що лише за минулий рік посадовці Бердянської міської військової адміністрації «з’їли» 3 мільйони бюджетних гривень. Вочевидь, ці працівники, виїхавши на підконтрольну Україні територію до Запоріжжя, оформили собі статус ВПО, тож отримують ще й соціальні виплати. Не відрізняється ситуація і з керівництвом окупованого Енергодару. Колеги з телеграм-каналу «Вазелін» оприлюднили інформацію, що міський голова Дмитро Орлов має зарплату на рівні 106 тис грн. на місяць, його заступник – 124 тис грн., керівник справами – 115 тис грн.. У патронатну службу міського голови додали ще 2 особи із зарплатою по 53 тис грн. на місяць. Також в команді працюють завгосп, системний адміністратор( комп’ютерник) , кадровик – кожний вартує бюджету по 62 тис грн. на місяць. Охоронник має 50, 5 тис грн. на місяць. Теж чималі витрати. Донедавна рекордсменом із зарплати серед голів сільських окупованих територій був Олександр Чуб (Токмацька ВА) – 510 тис. грн. на рік. Його зарплата вища не тільки, ніж у нардепів, а й більша, ніж у президента. Але ось стало відомо, що його рекорд побив голова Бердянської РДА Олексій Бакай. За період з березня по листопад 2023 р., тобто. за 9 місяців, посадовець отримав 1 мільйон 238 тисяч 519 гривень. Або 137 тис.грн на міс.! У Чуба виходило втричі менше – 42 тисячі на місяць. Напевно, Бакай отримує ще й належну допомогу на ВПО, 2 000 грн/міс. У його першої заступниці Ірини Півень річна зарплата склала 350 тис грн. У штаті Бердянської РВА, яка не має територіального району через окупацію, числиться аж 64(!) фахівців та начальників відділів і структурних підрозділів із зарплатами від 15 тис грн. до 100 тис грн. на місяць, в залежності від «ефективності» роботи та посади. Все з преміями, матдопомогою, відпускними, надбавками за ранг та вислугу, ну, і, зрозуміло, допомога ВПО. Отже утримання цієї адміністрації за 9 місяців минулого року обійшлося бюджету в 9, 5 млн грн. Додамо, що всі ці показники і фонди заробітної плати у територіальних військових адміністраціях, в тому числі у таких подвійних для територій, як, наприклад Бердянська міська і Бердянська районна військові адміністрації узгоджував виключно голова ОВА Юрій Малашко. До слова, і сам себе не обділив – мав по 105 тис грн. щомісяця.

Перебуваючи в прес-турі, організованому Харківським прес-клубом в рамках проекту «Громади Івано-Франківщини в умовах воєнного стану. Виклики та вікна можливостей», мета якого обмін досвідом, ідеями та співпраця між громадами в умовах нестабільності та конфліктів, авторка цих рядків не втрималася і розпитала місцевих посадовців про пріоритетні напрямки місцевих бюджетів. Зрозуміло, мова зайшла і про їхні заробітні плати.

- Не можу похвалитися високою заробітною платою, - відверто відповів сільський голова Матеївецької територіальної громади Коломийського району Любомир Веселовський. – Премії у нашій сільраді не перевищують 50 відсотків від окладу. У нас же дотаційний бюджет. Зарплати працівників, і, відповідно, моя коливаються від 15 до 20 тис грн. на місяць. Що ж до тих виплат, які відповідно до закону припадають нам один раз на рік на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань, скажу чесно, особисто я брав одну таку виплату лише один раз за весь час своєї роботи у сільраді. І то тільки тому, що в родині сталася біда. Наразі наш головний пріоритет – працюємо на ЗСУ, допомагаємо нашим захисникам. Зайвої копійки не маємо, але все, що можемо, стягуємо на нашу перемогу. Заробляємо, де тільки можемо, щоб підтримати наш фронт. Нині на різдвяні свята наші дітлахи - вихованці школи мистецтв – наколядували на квадрокоптер для підшефної бригади. На такі потреби за офіційним проханням військових частин виділяємо й бюджетні кошти. Втім, можемо їх витрачати лише за умови проведення тендерів. Але часто буває так, що тендер відбудеться за кілька місяців, а техніка хлопцям на передовій потрібна вже зараз. То купляємо, що можемо, у складчину – витягаємо із кишень, скидаємося і купляємо.

Аналізуючи підпорядкований йому міський бюджет, Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків зазначив, в пріоритеті - програми підтримки військовослужбовців. Щорічно кожному із міського бюджету здійснюють виплати – по 50 т грн. для УБД і по 20 т грн. іншим. Для поранених ще виділяють по 30 т грн. кожному та по 10 т грн. на фізичну або психологічну реабілітацію. У місті відкрили «Дім воїна» - за взірець взяли американський прототип, місце зустрічі для хлопців, що повернулися з фронту, тут організовують для них різноманітні реабілітаційні заходи. Заклад очолює ветеран 72-ої бригади, тут працюють ветерани і члени їхніх родин. Говорили і про бюджетні пріоритети на поточний рік. - У нас у пріоритеті – допомога ЗСУ, - підтвердив міський голова. - Виділяємо кошти на придбання двигунів для тягачів, на дрони, на все, що потрібно армії. Активно співпрацюємо з різними військовими підрозділами, що тримають Донецький і Запорізький напрямки. Якщо не встигаємо із тендерами, потрібні нашим воякам засоби купляємо за власний рахунок. А зарплата у мене – 36 тис грн. на місяць. Якось потрапила на очі інформація і про бюджетні пріоритети Чернігова. Тамтешня міська рада вирішила у 2024 році виділити з міського бюджету на ЗСУ 400 млн. грн. В тому числі:160 млн. грн.- на пряму допомогу військовим частинам, 105,4 млн. грн. – на придбання техніки, 97 млн. грн. - на реабілітацію захисників та захисниць.

- При формуванні місцевих бюджетів на 2024 рік закладаємо кошти на підтримку Сил оборони України, цивільний захист населення та будівництво фортифікаційних споруд, - декларують посадовці ЗОВА на нараді із представниками територій. Фахівці ОВА провели аналіз обсягів такої підтримки в кошторисах громад і з’ясували: не всі передбачили видатки на оборонні заходи в достатньому обсязі. Керівникам територій, які ще не скорегували бюджет, на черговій нараді нагадали про необхідність внести відповідні зміни та передбачити не менше 10% видатків на потреби військових. Ну, і що Запоріжжя? Наш обласний центр за результатами минулого року виявляється на п'ятому місці знизу серед міст, які направили гроші на ЗСУ з ПДФО, що надійшли. Всього витрачено 11 млн гривень Дані опублікував Forbes. При цьому наше місто у ТОП міст за сумою отриманого ПДФО – 1,4 млрд гривень. Але ж Запоріжжя на відміну від інших прифронтових міст - найближче до лінії вогню. Тільки порівняйте: тиловий Житомир найбільше витратив на ЗСУ – 547 мільйонів або у 50 разів більше, ніж Запоріжжя. До речі, воно одне з двох міст в Україні, яке створило за міські гроші потужну систему укріплень.

У нас же влада гроші вкладає у благоустрій. Принаймні так видається з огляду на те, що Запорізька міськрада затвердила оновлену програму комплексного благоустрою вулично-дорожньої мережі на 2023-2025 роки. Згідно з цифрами, наведеними в документі, у 2024 році на дороги та тротуари в Запоріжжі збираються витратити 672,2 млн грн.А у 2025 році, за планом, це буде ще страшніша цифра - 842,2 млн грн. Нинішнього ж року на ремонт дорожньої інфраструктури планували витратити 542,7 млн грн. Так а що ж до укріплення обороноздатності? За здобутою колегами із Запорізького центру розслідувань інформацією, у 2023 році із оборонного фонду міста фактично було витрачено близько 208 мільйонів.

А ось іще бюджетні витрати у обласному центрі. Виявилось, що у бюджеті Запорізької області на 2023 рік була субвенція з Держбюджету на суму 882 тис.грн. на програму активних парків – тренажери та фестивалі скандинавської ходьби. Дійсно, війна, 238 тис. ВПО в області, їм соціальна допомога по 2000 грн. на одного, 35 км. від лінії фронту… А у нас фестивалі ходьби, замість фортифікаційних укріплень.

- Поки ми з вами боремось за те, щоб військовим давали більше та вирішуємо, я як саме їм допомагати, самі ж військові борються за виживання власне, і нашої країни, - зазначає Валерія Морозова, голова ГО «ГероЮ», співзасновниця громадської ініціативи VUS, членкиня робочої групи з проведення Громадських слухань щодо пріоритетних напрямків використання бюджету громади міста Запоріжжя на 2024 рік. - Бюджетні кошти – це кошти платників податків, а отже – наші. Тож ми, громадяни маємо вирішувати, як і на що саме їх витрачати.

Валерія розповіла, як спочатку активні громадяни міста збирали мітинги «Гроші на ЗСУ!». Але влада їх не почула. Більше того, засудила організаторів «за порушення громадського порядку». Зокрема, Орджонікідзевський райсуд Запоріжжя визнав винним у здійсненні адміністративного правопорушення Богдана Загорулька – організатора мітингу «Гроші на ЗСУ», що відбувся у Запоріжжі 28 жовтня. У суді Загорулько не визнав своїх дій протиправними. - Ми завжди співпрацюємо у наших діях з поліцією та владою, - повідомив Богдан Загорулько.- Єдине, у чому ми були неправі, – що не встигли попередити управління внутрішньої політики. Тоді учасники акції протесту пройшлися проспектом, вимагаючи виділяти бюджетні гроші не на бруківку, а на ЗСУ – не менше 20% міського бюджету, а також провести громадські слухання щодо контролю розподілу бюджетних коштів. За організацію мітингу на Загорулька склали протокол про адміністративне правопорушення. Аналогічні громадські акції тоді пройшли у 55 містах України, в тому числі, і у Києві. За їх результатами відбулися і схожі до запорізького суди над активістами. Але цей вирок є єдиним обвинувальним з усіх. Варто зазначити, що у Львові та Києві складом правопорушення була не сама організація заходу, а конкретні дії з псування майна чи порушення правил дорожнього руху. Але лише у Запоріжжі активістів визнали ВИННИМИ у самому факті проведення масової ходи з вимогами виділення коштів на ЗСУ. - Тоді ми вирішили вимагати громадські слухання з питань розподілу бюджету 2024 року, - продовжує Валерія Морозова. – Для організації яких зібрали більше 600 підписів містян, які поділяли вимогу щодо переспрямування бюджетних коштів на ЗСУ. Проте Запорізька міська рада, всупереч статуту, надала розмиту відповідь. Але ми не зупинились, а подали петицію з цього питання на сайті мерії. Більше 1300 мешканців міста підтримали ініціативу щодо їх проведення, аби в наступному році замість бруківки, бюджет фінансував допомогу ЗСУ! Але треба було ще, щоб рішення про проведення слухань ухвалила міська рада на своїй сесії. Врешті, депутати ухвалили таке рішення, але із «особистою думкою» посадовців щодо нього. - Вони вважали, що наразі через обстріли можна проводити такі слухання лише в онлайні. Проте механізм проведення онлайн не описано статутом громади, - пояснила активістка. - Хоча на порталі міськради є навіть окремий модуль для цього, E-ConsultZaporizhzhia, який якраз тоді не працював, і його треба було окремо запускати. А між тим у міської влади на балансі є відремонтований «Незламний хаб», де проводяться різні заходи, в тому числі концерти. Але чомусь посадовці про нього не згадують, коли справа стосується громадських слухань. Вважаємо, що проведення слухань в одному з таких укриттів - є більш простим способом, адже часу до прийняття бюджету тоді залишалось обмаль. Додамо, що у проекті міського бюджету Запоріжжя на 2024 рік витрати на ЗСУ передбачались на рівні 100 млн грн. Ініціатори громадських слухань вимагали виділити на це хоча б 5% загального фонду – приблизно 400 млн грн. За результатами проведених у Запоріжжі громадських слухань вдалося збільшити цю статтю витрат у 2 рази від попередньо встановленої – до 200 млн грн. Варто зазначити, що пропозиції громадськості, викладені у резолюції, депутати не підтримали, проте додали 100 млн на оборону у затверджений бюджет. - Громадськість має ефективно реалізовувати своє законне право впливати на формування бюджету, - підбила риску Валерія Морозова. - Ми й надалі наполягатимемо на участі громадськості в прийнятті рішень щодо бюджету. Бюджет перерозподіляється під час сесій ЗМР і протягом року, тож ми плануємо в 2024 таки досягти поставленої мети у 5% чи 400 млн на ЗСУ!

Наприкінці 2023 року Кабінет міністрів України затвердив нову систему оплати праці. Про це у Телеграм повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. «Уряд продовжує реформу державного управління. Сьогодні затверджуємо документ про нову систему оплати праці на основі кваліфікації посад і грейдів. Мова насамперед про справедливість. Адже ніхто з керівників за власним бажанням не зможе нараховувати захмарні премії, надбавки та доплати», — зазначив він. Тепер, за словами прем'єра, 70% зарплати держслужбовця буде складати оклад, і лише 30% — премії.