Оксана Жолнович: «Ми недобросовісних отримувачів просто будемо виключати з реєстру» Що змінилося у процедурі ввезення гуманітарної допомоги із 1 грудня

- У нас гуманітарною допомогою визнається та допомога, яка завозиться з-за кордону. Бо є ще таке поняття, як благодійна допомога, тобто коли внутрішні благодійники щось надають. Але ми зараз це питання не обговорюємо, його не торкаємося. Отже, якщо іноземні донори хочуть для України передати якусь допомогу, то вони визначають, кому вони хочуть це передати, отримувачів допомоги. Такі отримувачі допомоги у нас в законодавстві чітко перелічені. Це виключно юридичні особи, громадські організації, благодійні фонди, реабілітаційні центри, надавачі соціальних послуг, органи місцевого самоврядування, - пояснила Оксана Жолнович.- Зараз ми вже розширили коло отримувачів. У тому числі військові частини. Тобто, ті юридичні особи, які можуть приймати на баланс таку допомогу. В чому суть гуманітарної допомоги і чим вона відрізняється від якихось інших, включно з благодійною допомогою, товарів, які перевозяться через кордон? У тому, що якщо ми подаємо декларацію як гуманітарна допомога, що передається від донора зовнішнього на відповідні юридичні особи-отримувачі в Україні, то митні платежі, які зазвичай сплачуються за певні категорії товару, не сплачуються. Подається нульова митна декларація. Тобто, кожен з цих товарів не підлягає митному оподаткуванню. Отримувачі, які отримують відповідну допомогу, зобов’язані в такому випадку роздати її набувачам, тому що вони вже її отримують в певному порядку, без сплати митних платежів. Набувачами можуть бути як фізичні особи, що постраждали і потребують, тобто люди в складних життєвих обставинах, це визначено законом, так і юридичні особи тепер. Це знову-таки реабілітаційні центри, інші неприбуткові підприємства, що надають послуги людям, і військові частини. Різні перераховані, на час військового стану. Тобто, отримувачами у нас є тільки умовно професійні організації, що допомагають людям і організаціям, і їх перелік є визначений законом, і це було завжди, а набувачі можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які вже кінцево цю допомогу мають споживати. До повномасштабного вторгнення у нас діяла система, яка передбачала всі елементи завезення, розподілу та звітування про гуманітарну допомогу. Чому я зараз говорю слово звітування? Тому що гуманітарною допомогою, відповідно до закону, визнається тільки та допомога, яка роздана, а не продана, і роздана оцим визначеним категоріям набувачів, що потребують такої допомоги. Тож для того, щоб у подальшому організація змогла прозвітувати, що вона отримала, в тому числі і в податкову, таку-то кількість гуманітарної допомоги, вона повинна показати, як вона її розподілила, а не продала. Яким чином це відбувалася? Подавалися декларації, формувався пакет документів. Весь пакет документів до повномасштабного вторгнення надсилався Міністерству соціальної політики. Там засідала робоча група. Кожну партію товару зокрема визнавала гуманітарною допомогою або не визнавала. І в результаті організації, допомогу для яких було визнано гуманітарною, подавали звіт, як вони її розподіляють, щомісяця, в порядку того, як розподілили, аж допоки не розподілять повністю. З часу повномасштабного вторгнення були скасовані вимоги про робочу групу. Тому що, звісно, такі об’єми гуманітарної допомоги жодна робоча група фізично не змогла би опрацювати. І було введено декларативний принцип ввезення гуманітарної допомоги, де просто подається декларація на отримувача, що це гуманітарна допомога, і далі вона ввозиться. Але от питання, як заходити новим організаціям в реєстр отримувачів гуманітарної допомоги було невирішеним, бо ця вимога залишалася. І зараз ми намагаємося його нашою автоматизованою системою вирішити. Питання, як організації вказують, що їхня допомога і куди і кому роздана, також було невирішено. Залишався старий звіт про роздачу гуманітарної допомоги, який вказував персональні дані людей, кому роздано, їх ідентифікаційні номери, паспортні дані і таке інше. Зрозуміло, що ці звіти ніхто не подавав, і ясне діло, що в такому випадку організації залишалися в певному невизначеному становищі, як їм діяти, щоби підтвердити, що справді та чи інша гуманітарна допомога була роздана. Що ми пропонуємо в якості автоматизованої системи? Враховуючи досвід того, що вже відбувалося впродовж півтора року, але разом з тим, враховуючи вимоги законодавства. Перше. Ми даємо зручний кабінет, у якому авторизуватися дуже просто, за допомогою ЄЦП, чи керівником, чи уповноваженою особою, де автоматично самі організації реєструються як отримувачі допомоги. Це займає 5 хвилин. Далі вони можуть формувати електронні декларації. Тобто, нам уже не треба покладати обов’язок тим іншим іноземним фондам чи людям, чи громадам створювати таку декларацію, як зараз відбувається. Тому що зараз в основному це роблять якісь посередники, провайдери або міжнародні організації. Вони записують декларацію, вручають її водію, і він уже з цією декларацією їде на кордон. Що потрібно буде іноземним благодійникам? Просто дати узагальнений перелік того, що вони планують передати. Сам отримувач гуманітарної допомоги, по-перше, буде розуміти, що йому їде, і по-друге, зможе це все відобразити згруповано в декларації. Дуже було багато запитань, що ця декларація має бути дуже детальна, що там має бути поштучно все відображено. Ні, ми не вимагаємо такої поштучної відображеності. Щодо кількості і якості того товару, що перевозиться, нічого в декларації не змінюється, порівняно з тим, що є сьогодні. Це можна вказувати упаковками, можна вказуватися місцями-контейнерами, можна обирати різну тару, яка підходить для кожної опції. Тобто, ви самі будете визначати, як ви вказуєте цю кількість, рівно так само, як це робиться сьогодні і як це робилося весь проміжок часу. Далі. На що ще звертали увагу? Що робити, якщо товару заїхало менше або якщо він бракований або його треба списувати, він прострочений? Раніше неможливо було вирішити це питання. Але зараз ми також надаємо в нашій автоматизованій цифровій системі можливість отримувачам уточнити те, що до них зайшло. Вказавши, що товару менше, що потрібне списання, якщо він неякісний, і таке інше. І вже в результаті, коли ви будете як отримувачі чи організації як отримувачі роздавати, вони будуть вказувати про роздачу тільки того, що в них у кінцевому залишилося на обліку. І сам факт звіту про роздачу. Ми відмовилися від усіх персональних даних, розуміючи, що зараз такий військовий час, непросто буде їх збирати. І як звіт приймаємо виключно такий заявочний принцип організації, що вона каже, що, наприклад, 100 тонн гречки ми роздали в Краматорську для тисячі людей такого-то числа. Вказується адреса, але вона у нас на дашборді не буде відображатися, бо ми розуміємо, що є ризики. Вона буде відображатися до рівня регіону, щоби не можна було ніяким чином ідентифікувати місця роздачі. Ми це вже з організаціями теж проговорили. Оце – дуже короткий трек, який ми робимо, 1-2-3-4. Причому обов’язковим пунктом є тільки перший – це саме заповнення декларації, і останній – вказати, де воно і скільки роздано. Ще було запитання, що це треба зробити за 90 днів чи щомісяця обов’язково роздати. Ні, це не так. Щомісяця треба просто фіксувати. Якщо ви отримали якийсь зимовий товар улітку, то ви просто вказуєте: зберігається, зберігається, зберігається. Чому важливо звітувати про те, що з цим товаром? Бо ми дуже багато разів бачили, коли швидкопсуючі товари поставляють, якісь продукти, і їх зберігають без звіту дуже довго на складах, а потім виявляється, що величезні тонни гуманітарної допомоги просто ми змушені викидати через невчасну їх роздачу. Отака фіксація, що з цією допомогою відбувається, чи вона збережена, чи роздана, допоможе в тому числі нам оперативно реагувати, щоби нічого не пропадало з того, що передається нашими партнерами для держави Україна. Бо все-таки кожна гуманітарна допомога передається для держави Україна. Тепер коротко по паралельному треку. Враховуючи те, що було певне нерозуміння, багато організацій нових зайшли в систему роздачі гуманітарної допомоги за повномасштабне вторгнення, складно зразу налагодити процес, є побоювання про те, що, а якщо щось не спрацює, – ми внесли зміни і зробили такий чотиримісячний перехідний період, де організаціям даємо можливість використовувати звичний для них трафік подачі цієї паперової декларації, так, як було, або паралельно пробувати використовувати для завезення вантажів нашу автоматизовану систему. За той проміжок часу, ми переконані, що верифікуємо всі дрібні детальні проблеми, які виникають, врегулюємо їх у тому числі в автоматичній системі, і вже з 1 квітня будемо мати зручний інструмент, який буде зручний для наших організацій, що є отримувачами, який буде зручний для всіх донорів, бо вони будуть розуміти, як ця допомога рухається, роздається і що ми прозорі в цьому аспекті, і також зручний для держави, бо ми будемо розуміти, що під маркою гуманітарної допомоги ми не завозимо контрабанду або зможемо це зразу чітко відфіксувати. А також будемо розуміти, скільки в принципі ми як держава допомоги отримуємо і чого нам ще бракує. Це також управління такими процесами запитів. Що якщо у нас продуктів багато заходить, а нам вони не потрібні, то ми можемо артикулювати міжнародним донорам, що нам потрібні медикаменти, або що нам потрібні якісь інші речі, які не покривають потреби. Оце власне такі основні речі. Ще раз. З 1 грудня і по 1 квітня у нас діють паралельні процеси. Паралельно паперова декларація, яка діяла до сьогодні, і нова система, яка буде опційно використовуватися за бажанням одержувачів гуманітарної допомоги.

Христина Парубій, Еспресо: Я спілкуюся багато з волонтерами. І вони бояться, що з 1 грудня не зможуть завозити автівки на фронт. Чому? Тому що згідно чи то 953-ї постанови, чи згідно закону не можуть бути отримувачі автівки громадські організації, благодійні фонди. Оксана Жолнович: Можуть бути. Розкажу зразу. Я вже розумію цю проблему. Давайте я вам по автівках три складові визначу. Перша складова. Є питання, що сьогодні. От дивіться, отримувач – це транзитер. Це той, хто отримує і має далі роздати набувачу. Отримувачем може бути як громадська організація, так і благодійний фонд, так і військова частина, так і будь-який реабілітаційний центр. Тобто, автомобіль, як і будь-який гуманітарний вантаж, абсолютно доступний для того, щоб його отримували отримувачі. Але громадські організації не можуть бути набувачами. Вони не можуть собі ці автомобілі залишати. І це не буде з 1 грудня, це так завжди, це і зараз так є. Це питання, яке вони піднімають, що вони би хотіли, щоби їм дозволили якусь кількість автомобілів завозити і залишати собі, тобто на своєму балансі як кінцевим набувачам. На жаль, на рівні міністерства, на рівні підзаконних актів ми не можемо це вирішити. Це питання закону. Ми його пріоритезували, розпочали перемовини в рамках робочої групи з депутатами, і це треба буде ще вирішити. Тобто, я цілком розумію організації, які потребують для своїх статутних цілей автомобілів, у тому числі отриманих як гуманітарна допомога. Я це підтримую. Але які це автомобілі мають бути, скільки їх має бути. Щоби, знаєте, не спровокувати, коли двоє людей заснували громадську організацію Товариство любителів пива, завезли туди 10 автомобілів і для статутних цілей їздять пити пиво, бо вони любителі пива. Це грубо, але це Мінфін у тому числі такий же ризик визначає. Тобто, це проблема, яку треба вирішити, але вона не є сьогоднішньою. Ні сьогодні, ні вчора, ні завтра, ні 1 грудня організації, які є отримувачами автомобілів, собі їх для своїх статутних цілей залишати не можуть. Вони їх можуть передавати для військових цілей. Можуть передавати, нічого не змінюється. Тобто, як вчора завозили і передавали на військові частини, так і завтра зможуть завозити і передавати на військові частини. Тут ми нічого не змінюємо в контексті отримувачів. Є ще один нюанс щодо автомобілів, який також потребує додаткового врегулювання. Законом України 911 дали можливість напряму завозити автомобілі для військовослужбовців фізичних осіб. Не на військові частини, а на військовослужбовців. Це гарна новація, але поки закон не підписаний, ми не можемо це зразу ввести. Завтра я не можу, наприклад, дати інструмент, щоби напряму військовому завозили. Мені це можливо буде зробити тільки тоді, коли закон набере юридичної сили. І це наступна новація, яку ми технічно реалізуємо, як тільки закон буде підписаний. Тому зараз залишається по автомобілях так само, як і було. Їх можуть завозити на отримувачів гуманітарні організації без проблем. Єдине, що ті організації мають передати такі автомобілі військовим частинам. Ось так. Христина Парубій, Еспресо: Який тоді механізм передачі індивідуально на військових? Оксана Жолнович: Цього механізму ще немає. Ми вже собі чорновик зробили. Але якщо я зараз почну про це говорити, зараз це може бути видане як те, що запрацює з 1 грудня, а це не так. Мені треба, щоби підписали закон. Підписують закон, дають нам певну кількість тижнів, щоби ми те цифрове рішення допрацювали. І ми зробимо, просто будемо підтягувати дані фізичної особи. У нас є всі відомості. Ми виконаємо норму закону, як тільки вона запрацює. От я вам так скажу. А сьогодні автомобілі ввозяться на організації з подальшою передачею на військові частини. Христина Парубій, Еспресо: Тобто, коли запрацює електронна система повноцінно з 1 квітня, проблем з автівками не буде, і громадські організації, благодійні фонди також зможуть бути отримувачами, щоб передати надалі для військових частин? Оксана Жолнович: Громадські організації та благодійні фонди і сьогодні є отримувачами, щоб передати на військові частини. Нічого не змінюється. Вони сьогодні отримують і передають, завтра будуть отримувати і передавати, і з 1 квітня будуть отримувати і передавати. Єдине, що ми їм зробимо додаткові опції передачі на фізичну особу військовослужбовця. Але це можливо тільки тоді, коли буде підписаний закон. Марина Савченко, «Новий день», Херсон: Ситуація, яка хвилює волонтерів, зокрема херсонських, і з огляду на це моє запитання. Вони говорять, що ці нововведення створять для волонтерів, і національних, і локальних ГО велику купу документальної волокити, яку додатково треба буде тепер вести кожній організації. Великі ГО це собі можуть дозволити, а от маленькі, можливо, й ні. Чи проводило Міністерство соціальної політики України аналіз цієї інформації, скільки локальних організацій «імпортують» гуманітарну допомогу, і скільки національних організацій «імпортують», і який взагалі у гуманітарної допомоги відсоток цієї недобросовісної допомоги, яку завозять під виглядом гуманітарки для комерції? І чи є в Мінсоцполітики взагалі ця статистика? Чи аналізувалося, хто більше завозить, локальні НГО, національні чи контрабандисти? Оксана Жолнович: Враховуючи те, що декларацій паперових, паперових папірчиків на митниці тисячі, – їх будуть ще опрацьовувати років два. І опрацьовують їх з точки зору доброчесності не Міністерство соціальної політики, а національні органи поліції. І нам уже передають інформацію за результатами. Ось, наприклад, те, що вже митниця верифікувала. Бо почали перше з таких найбільш драстичних речей, які на армію, наприклад, завозилися. І по процедурі товари подвійного призначення, а це дрони, це все те, що може бути використане як бойовий елемент, їм треба було поруч з декларацією давати гарантійний лист від частини, що вона це справді візьме. Коли проаналізували тільки ці гарантійні листи, а їх було подано 3 тисячі разом з деклараціями, то виявилося, що військові частини підтвердили, що за такими деклараціями і такими гарантійними листами отримали лише 800 вантажів з 3 тисяч. Це критично. Десь ці організації не дали на військову частину, а, можливо, роздали комусь із бійців, але не прозвітували. Хоча вони цим порушили існуючий на сьогодні, на вчора і на післязавтра закон. Що я зрозуміла? Скажу вам по-чесному. У нас, на жаль, дуже слабка нормативна грамотність серед людей, які почали цим процесом займатися. І я розумію, що не було часу, можливо, детально розбиратися. Просто писали, завозили, роздавали. І всі думали: якось потім розберемося, що з цим далі робити. Це, звісно, створює ризики, насамперед для тих маленьких організацій, які так робили. Бо якщо ми як міністерство не виставимо їм ніяких претензій, то я не впевнена, що правоохоронці за умови відсутності актів, за умови, що вони подали гарантійний лист, але не надали це військовій частині і не взяли від військової частини акта прийому-передачі, що у них потім не виникне з цим проблеми. Тому ми якраз і хочемо, навпаки, спростити. Наприклад, ми забрали гарантійні листи, ми забираємо будь-які паперові підтвердження. Бо ми розуміємо, що вони нічого не означають. Нам важливо, що просто ми презюмуємо доброчесність організації, і вона вже в такому випадку сама просто каже: ось я зареєструвалася, ось моя декларація, ось тут я роздала. Все, я виконала норми закону. Насправді не створюється ніяка додаткова паперова чи навіть непаперова і звітність, і зобов’язання. Бо сьогодні цих зобов’язань було набагато більше. Просто люди їх не виконували, і в цьому може бути проблема. Вони їх не бачили, не знали, не виконували. Разом з тим, розуміючи цю проблему і розуміючи, що нам треба допомогти невеликим організаціям якісно робити свою роботу в рамках закону, що ми робимо? Перше. Ми зараз закуповуємо для громад з січня місяця послугу формування життєстійкості. І в кожній цій послузі у нас буде окрема людина, координатор волонтерських активностей. Тобто, це той фахівець, в якого можна буде запитати всіх порад, який допоможе таким невеликим організаціям правильно працювати, правильно діяти, розкаже їм, на які речі треба звертати увагу. І друге. В нашій автоматичній системі ми будемо пропонувати готові цифрові рішення. Наприклад, СРМки для розпаковки, для актів, щоб вони просто вбивали, а ми вже їм готову цифрову програму надамо. Перехід автоматичний. Якщо вони сформували декларацію, щоб воно автоматично як звіт утворювалося. Ми вже це робимо. Ми ще це до квітня точно доробимо. Тобто, насправді ця програма – це буде безкоштовний супорт саме для маленьких організацій. Бо великі організації все це мають. У них і СРМки є, і автоматичне формування звітів. З великими організаціями просто будемо шляхом апів обмінюватися цією інформацією, щоб їм не треба було в нову систему заходити. А для маленьких будемо просто пропонувати нові цифрові інструменти. І ще ми зрозуміли. Тут я вже поясню. Я на початку сказала, що отримувачами гуманітарної допомоги можуть бути юридичні особи. У нас, як виявилося, просто фізична особа брала якийсь товар, везла через кордон, заповнювала декларацію, в декларації ставила отримувачем будь-яку військову частину або будь-який орган місцевого самоврядування, і везла собі далі цю допомоги, куди і кому хотіла. Насправді це поза законом і сьогодні, так не можна робити. Фізичні особи можуть працювати на цих отримувачів-юридичних осіб. Вони самі розподіляти гуманітарну допомогу ніяк не можуть. І там, де ті фізичні особи вказали організацію, а завезли ту допомогу невідомо кому, теж можуть виникнути проблеми. Треба буде нам вирішувати з ними. От таких випадків виявилося багато. Зараз ми верифікуємо, скільки їх. Відсортуємо, і потім будемо думати, як допомогти цим людям не потрапити під адміністративну правову машину як незаконослухняним. Бо вони порушили закон насправді. У майбутньому ми хочемо і для них зробити якесь цифрове рішення. Але насправді це дискусія, чи ми маємо аж до такого розширювати завезення гуманітарної допомоги, щоб це просто будь-яка фізична людина щось везла, комусь роздавала. Сьогодні ніде в світі законом так не передбачено. Гуманітарна допомога – це та допомога, яка є професійною роботою громадських організацій. Навіть маленьких. Маленьким ми допоможемо. Марина Савченко, «Новий день», Херсон: Я правильно зрозуміла, що відсоток контрабанди, яка завозиться під виглядом гуманітарки, ми не знаємо або це, можливо, у правоохоронців? Оксана Жолнович: Є відсоток. Але ці дані постійно оновлюються, тому що ці паперові декларації, по суті, зараз тільки почали опрацьовувати з точки зору перевірки. Спочатку просто збирали. І ми розуміємо, через те, що це папір, швидкого опрацювання не буде. Автоматична система дозволить, по-перше, просто відсіче одразу контрабанду, вона буде майже неможлива, та й по всьому. Ми не хочемо завантажувати всі наші системи тим, щоби з паперового хламу вибирати і вишукувати, куди пішов товар правильно, а куди він пішов як контрабанда. Бо це як у мутній воді, тобі дуже важко визначити. Плюс для того, щоби взнати, чи це контрабанда, чи правильно розподілений товар, правоохоронцю треба з кожною конкретною декларацією попрацювати, з кожною організацією перевірити аж до кінця, як вони роздали або не роздали. Тобто, це страшенно велика, трудоємна робота. І тому я й кажу, що я переживаю, що якраз найбільша кількість порушень законодавства про гуманітарну допомогу проявиться вже після спаду активного ввезення гуманітарної допомоги, тобто після закінчення військового стану. І для багатьох організацій це буде шоком. Вони будуть казати про переслідування. А це всього-на-всього вони щось не дочитали, чогось не доробили. Ми не хочемо множити такі випадки і тому зразу пропонуємо цифрове рішення. Олег Батурін, Херсон: Зараз чи впливає на ввезення гуманітарних вантажів блокування кордону польського з боку Польщі? Оксана Жолнович: На всі вантажі впливає. Ми ж розуміємо, що в загальній черзі є все, от прямо все. І вони десь пропускають, як самі кажуть, цей гуманітарний вантаж, десь взагалі нічого не пропускають. Є інші кордони, тобто, гуманітарна допомога поступає через румунський, словацький та інші суміжні з Україною кордони. Так, з поляками всі вантажі, на жаль, блокуються, і це проблема. Якщо це дуже значимі вантажі, то ми прямо через посольство намагаємося їх пропхати. Отак, як, наприклад, швидкі заїжджали, велика партія швидких для наших лікарень. То ми змушені були задіяти Мінвідновлення, Міністерство охорони здоров’я, Посольство України в Польщі. Там уже польський уряд, який просто кортежом ці авто, ці швидкі провозив. От наразі в окремих випадках так це відбувається. Але це ніяк не пов’язано з нашою системою. Наша система ці питання не регулює. Але так, ми всі страждаємо від блокування. Олег Батурін, Херсон: І ще одне питання з приводу попередньої теми. Чи буде існувати такий чорний список недобросовісних волонтерських організацій? Яким чином буде їхня діяльність зупинятися? Оксана Жолнович: Дякую за запитання. Справді важливе. У нас і сьогодні, тобто, законом взагалі передбачено, що перевозити гуманітарну допомогу можуть організації, які зареєстровані в нашому реєстрі як отримувачі гуманітарної допомоги. Що ми плануємо робити? Ми недобросовісних отримувачів просто будемо виключати з реєстру. Спочатку блокувати, якщо вони не подають якоїсь інформації якийсь час, даємо час на виправлення. Тобто, з наступного дня, коли вони подали всю необхідну інформацію, що вони справді товар розподілили, вони будуть розблоковані. Буде робоча група. Але якщо такі дії будуть повторюватися, тобто, більше ніж два рази, то ми просто будемо їх блокувати. І вони втрачають статус отримувача гуманітарної допомоги. Тож на ці організації фізично, маючи автоматичну систему, через кордон нічого не можна буде завезти. Ольга Куц, «Джерела Трускавця»: Доводилося читати, що волонтери також скаржаться на те, що з 1 грудня не зможуть використовувати листи-звернення від військових частин, які потребують певного обладнання, аби товари в’їжджали в Україну з нульовим розмитненням. Оксана Жолнович: Це ми, навпаки, спрощуємо. Ці листи стають непотрібними. Але якщо вони є, то вони будуть просто прикладені до декларації. Вони не заборонені і не дозволені. Якщо в тебе немає такого листа-звернення, то ти можеш просто вказати військову частину з усіма реквізитами, на яку ти цей товар везеш. Якщо ти маєш лист-звернення, це ще краще, це просто підкладається. Ми, навпаки, забираємо всі ці листи, бо розуміємо, що їх реально дуже важко наперед у військових частин збирати. Але якщо вони будуть, то вони не заборонені. Тетяна Логвіна, «Вісті Зміївщини»: Коли завозиться допомога гуманітарна для військових, є кінцевий отримувач, якась військова частина. Ми розуміємо, що є військові частини на ротації, а є на нулі. І якщо гуманітарний вантаж якимось чином не доїхав до військової частини або вони отримали умовно машину і передали сусідам, бо їм важливіше, і вони не мають можливості повідомити Державну службу експортного контролю про те, що вони цей вантаж отримали, з різних причин. Оксана Жолнович: Державна служба експортного контролю у нас задіяна тільки в військові вантажі. І ми взагалі прибираємо зараз у принципі їх у нашій системі. Нам не потрібно нічого, ніякої Державної служби експортного контролю, для нашої гуманітарної допомоги взагалі, навіть для товарів подвійного призначення. Наша система цього не передбачає. Тетяна Логвіна: Тобто, санкцій не буде, якщо військова частина не підтвердить отримання вантажу? Благодійна організація чи фонд буде мати якісь санкції? Оксана Жолнович: Для того, щоби завезти якийсь товар, у тому числі подвійного призначення, на організацію, не треба зразу вказувати, хто кінцевий набувач. Не треба зразу вказувати військову частину. Військову частину зразу вказують фізичні особи, які не можуть бути отримувачами. Вони зразу як отримувачів вказують військову частину. Оце проблема. Тоді, так, військова частина мусить підтвердити, що їй цей товар заїхав. Тому що я от фізична людина, щось купила, як отримувача і як набувача вказую військову частину. Якщо вона це підтверджує, я їй можу завезти. Якщо вона не підтверджує, то це ризик тієї людини і сьогодні. Уявіть собі, я написана, що я це везу військовій частині, а потім невідомо кому передала. Оце якраз та проблема, про яку я говорю. Вона не вирішена, це ризики. Але це торкається тільки фізичних осіб. Всі громадські організації, юридичні особи є самі повноцінними отримувачами. І потім самі визначають, яким військовим частинам що передавати. Тому вони просто завозять до себе товар, стають отримувачами по декларації, а далі нам звітують: оцей кусочок роздали такій частині, а цей кусочок – в такій частині, а цей кусочок – іншій. І це правомірна діяльність. Вони просто показують, куди кому роздали. Навіть якщо потрібно змінювати набувачів, військові частини. Це нормально, це допустимо, наша система це передбачає. Христина Парубій: А зворотній зв’язок від частин треба? Оксана Жолнович: Акт прийому-передачі, так, звісно. Але ми презюмуємо, знову-таки, добросовісність. Тобто, ми будемо вибірково це перевіряти. Не всі 100% організацій мають прямо завантажувати. Але вони мають мати це у своїх внутрішніх документах. Це знову-таки більше для бухгалтерської звітності. І сьогодні, і завтра, і завжди. Тобто, ми в це не ліземо. Воно завжди так має бути, що вони мають мати ці акти. Бо якщо вони щось собі поставили на баланс, то вони мають показати, куди воно перейшло по балансу. Христина Парубій: Якщо з різних причин не можуть надати акти? Оксана Жолнович: Військові частини не можуть надати акти? Христина Парубій: Так. З різних причин. Були такі випадки, мені розповідали, що загинули навіть ті люди, яким постачалися ці машини. Оксана Жолнович: Постачалися людям чи частинам? Частина – це юридична особа. А людям не могли. А на якій підставі могли постачати автомобілі людям? Христина Парубій: Тобто, військова частина повинна взяти на баланс? Оксана Жолнович: Так. Христина Парубій: Є багато випадків також, не хочуть ставити на баланс. Чисто через бюрократію, через проблеми просто поставити на баланс. Оксана Жолнович: Це не наша проблема, бо у нас тільки цифрове рішення. Не хочуть ставити на баланс – тоді неможливо передати. Реально неможливо сьогодні передати, навіть за паперовим. Бо все одно і сьогодні за паперовою декларацією має бути по транспортному засобу якийсь звіт, куди ти його видав. Інакше він висить на юридичній особі громадській організації як нерозподілений товар. У майбутньому, коли буде підписаний закон на конкретного військового, – оце може вирішити питання. Що взяв конкретний військовий і відповідно написав якусь заяву, розписку. Нам треба придумати, як, щоби дійсно було для юридичних осіб. Ви піднімаєте питання, які і сьогодні висять у повітрі. Тому ми й почали цю цифрову програму, щоби, по-перше, бачити ці проблеми, вони стали видимі зразу. Бачите, як швидко вони стали видимі. Поки це було паперово, всі робили, як хотіли, і розраховували на якось буде, завтра вирішу, щось відбудеться. Тільки ми сказали: а давайте ми зараз це все зробимо в єдиній правовій площині, як купа проблем виникла: а що мені робити? От ці люди не думали весь час, що їм робити. А ми зараз кожен кейс будемо розглядати. Створили велику робочі групу. Під кожен кейс, якщо немає юридичного рішення, будемо шукати юридичне рішення. Я розумію, що люди сьогодні витрачають свій час, зусилля, кошти, щоби допомогти. І я в кожному конкретному випадку хочу, щоби їхня діяльність була, щоб ми за неї дякували, а не потім ще цих людей за якісь формальні порушення до правоохоронців водили. Христина Парубій: А якщо вантаж не доїхав? Везли вантаж, тут обстріл, і він не доїхав? Оксана Жолнович: Будемо списувати. Ми формуємо і про списання також. Сьогодні, до речі, немає порядку списання. Ми вже спростили його, вже зробили перший порядок списання. І його також цифровізуємо. Тобто, організація візьме і спише, посилаючись… Знову-таки, може, там і горіння було, і машина, вона ж не прямо випарувалася. Будуть складати акти, буде МНС, буде поліція, будуть якісь документи, що дозволять це списати. Христина Парубій: Стосовно тактичної медицини. Теж мені громадські організації кажуть, що зараз багато військових зверталися індивідуально. Наприклад, бойовий медик – за медичним рюкзаком. Проблема в тому, що вони не можуть ставити на баланс, тому що по документах частина ніби укомплектована на 100% медичними засобами, але неякісними. Відповідно в такому випадку громадські організації давали індивідуально, умовно кажучи, рюкзак. Оксана Жолнович: Це нормально. Сьогодні рюкзак медичний з медичними засобами, всі медичні засоби, які є, – це є елементи гуманітарної допомоги. Передавати військовим фізичним особам як набувачам громадські організації такі засоби можуть. Тому що сьогодні у нас військові є кінцевими набувачами гуманітарної допомоги. Ми навіть не будемо вимагати від організацій прізвища, ім’я, по батькові. Просто роздали 100 військовослужбовцям такі-то медичні засоби в таку-то частину. Все. Не бачу проблем з тактичною медициною, взагалі з медициною. Є нюанс, коли завозяться великі партії медикаментів. І охорона здоров’я, Міністерство власне охорони здоров’я хоче бачити, як вони розподіляються. І там буде трошки окремий трек. Але він вступить в силу, якщо не помиляюся, з квітня чи навіть травня. Щоби вони бачили це в меддаті, коли на лікарні, на госпіталі завозять. Бо тут інша історія. Лікарні завозять гуманітаркою медикаменти, використовують її, а списують закупівлю засобів лікарських. Розумієте? І тут нюанс. Насправді дуже багато є нюансів з гуманітарною допомогою і з тим, як навіть чи різні заклади, чи військові отримують гуманітарку, не ставлять собі на баланс, використовують, а потім за це гроші списують. Це теж проблема.