Запорізька правда / НОВИНИ / Політика / Президентське вето: з якими законами боровся Зеленський?

Президентське вето: з якими законами боровся Зеленський?

Хоча ухвалювати закони в Україні має право лише парламент, Президент також може впливати на законодавчий процес. Одним із найважливіших прав Президента є право вето — заборона введення в дію закону, із яким глава держави не згоден. Утім, недосконале законодавство дозволяє Президентові інший, прихований, спосіб блокувати закони — відкладати своє рішення про них на невизначений строк. Ми дослідили, які закони впродовж своєї каденції блокував Володимир Зеленський.

За Конституцією України Президент має 15 днів, щоб або підписати ухвалений Верховною Радою закон і оприлюднити його (тим самим вводячи в дію), або накласти вето та з власними пропозиціями повернути його парламенту на повторний розгляд.

Як рахувати ці п’ятнадцять днів, визначає окреме рішення Конституційного Суду. Перебіг строків рахується в календарних днях. Якщо їхнє завершення припадає на вихідний або святковий день, то днем закінчення цих строків є наступний робочий день.

Якщо глава держави не встигає підписати закон у визначений строк, такий документ вважається схваленим Президентом і має бути «підписаний та офіційно оприлюднений» (подібна норма існує, наприклад, у США). Однак Конституція не уточнює, хто у разі порушення Президентом відведеного на підписання строку має підписати і оприлюднити закон замість нього. В Конституції також відсутні норми, які визначають таку поведінку гаранта порушенням та встановлюють покарання за неї. Це призводить до того, що президенти України дозволяють собі не дотримуватися норми про підписання закону у п’ятнадцятиденний термін. Володимир Зеленський затягував із підписанням кожного четвертого з ухвалених парламентом законів. Такі дії можна прирівняти до «прихованого вето» — навмисного затягування з фінальним рішенням щодо законів, які мали неоднозначне сприйняття громадськості або могли зашкодити іміджу президента.

Скільки законів ветував Зеленський?

За майже чотири роки каденції Володимира Зеленського Верховна Рада ухвалила 955 законів, з яких Зеленський підписав 912. За весь час роботи ІХ скликання Верховної Ради cтаном на 11 квітня ми нарахували 39 законів, які були ветовані. Зеленський ветував і надав пропозиції до 34 із них. Ще один — законопроєкт про посилення відповідальності за злочини, вчинені стосовно малолітньої, неповнолітньої особи чи такої, яка не досягла статевої зрілості — ветований Зеленським, але його пропозиції не опубліковані у картці документу. Відтак ми ми взяли до розрахунку 35 документів. Чотири закони ініціювали народні депутати VIII скликання. Вони вперше були ветовані Петром Порошенком, тому ми не включали їх до аналізу. Із 35 ветованих Зеленським законів 26 депутати ухвалили повторно після доопрацювання або з урахуванням пропозицій глави держави, поданих разом із вето, 7 поки очікують на розгляд, один — відхилено та знято з розгляду (при тому що Зеленський пропонував внесення до нього змін, а не відхилення). Подолати Президентське вето парламент зміг лише раз — для ухвалення закону про тимчасові слідчі і спеціальні комісії ВРУ, який передбачав процедуру імпічменту Президента.

Через президентське вето пройшли й дванадцять законів, які згодом потрапили до Індексу реформ. Це закон про електронні комунікації (+3 бали); про адміністративну процедуру (+2 бали); про віртуальні активи (+1,25 балів); про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (+2 бали); про зміни правил звільнення держслужбовців з посад категорії «А» (+1 бал); про розвиток інституту старост в Україні (+1 бал); про вдосконалення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування (+2 бали); про оренду майна державних підприємств через електронні аукціони (+1 бал); про покарання колаборантів (+2 бали); про санкції, пов’язані з активами окремих осіб (+1 бал); про заборону символіки окупантів та проросійських громадських організацій (+0,8 балів), а також про розвиток добровільної пожежної охорони в громадах (+1,5 бала).

Найчастіше Зеленський вкладається у п’ятнадцятиденний термін, відведений Конституцією на ветування законів. Однак, у 9 із 34 випадків накладання вето Зеленський формально порушив Конституцію — наклав вето на закони після завершення 15-денного строку. А через те, що три документи (закон про тимчасову слідчу комісію у Верховній Раді з правкою про процедуру імпічменту, закон, який встановлює кримінальну відповідальність за порушення у військових закупівлях та закон про підтримку «Пласту») лежали в Офісі Президента понад два місяці, середнє значення між поданням на підпис та ветуванням законів становить 20 днів. Для одного ветованого закону термін очікування становив 21 день, а ще для п’яти ветованих із порушенням строків фінальне рішення ухвалювалося впродовж двадцяти днів. Найменше часу (одна доба) Зеленському знадобилося, щоб ветувати закон про зміни правил звільнення держслужбовців з посад категорії «А», який скасовує можливість звільнення таких держслужбовців з власної ініціативи або за поданням Кабміну протягом чотирьох місяців з дня призначення голови уряду або відповідного міністра чи керівника державного органу.

З яких причин Зеленський ветує законопроєкти і що пропонує натомість?

Найбільше ветованих законів стосувалися правоохоронної та судової систем, держуправління (питань функціонування органів центральної та місцевої влади, взаємодії громадян і держави тощо), а також економічної політики. Формальні причини своєї незгоди Президент зазначає у тексті пропозицій до ветованого закону. Якщо узагальнити, всі зауваження Зеленського можна звести до трьох — невідповідність Конституції та чинному законодавству, складність реалізації, наявність ризику зловживань. Зазвичай Зеленський одночасно вказував одну-дві причини свого невдоволення законодавчою ініціативою. Однак деякі закони зібрали набагато більше зауважень. Зокрема, пропозиції до закону «Про електронні комунікації» містять сім пунктів зауважень, в яких Зеленський вказує на невідповідність деяких норм закону Конституції Україні, можливі загрози національній безпеці, порушення у законі принципу верховенства права, складність реалізації норм закону в окремих випадках, а також численні технічні недоліки. Багато зауважень від президента отримали документи про зміни до закону «Про запобігання корупції» щодо упорядкування питань захисту викривачів корупції, а також про зміни до законодавства щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Загалом невідповідність закону нормам Конституції є найбільш поширеною формальною причиною президентського вето — її Зеленський згадує у 40% пропозицій (у 14 із 35 ветованих). Ініціаторами найбільшої кількості ветованих законів — 30 — виступали народні депутати. Це не має дивувати: саме нардепи бу