Де є Український прапор – там і Україна

Тут живуть особливі люди. Їх залишилось мало, бо через постійні обстріли рашистів, зокрема, у самому місті Гуляйполе майже немає вцілілих будівель, а через руйнування інфраструктури - більш-менш цивілізованих умов життя: відсутні електрика, газ, централізоване водопостачання. Але все ж залишаються ті, хто не хоче полишати домівок і тримається за своє. Вони вважають себе нащадками славетного батька Махна, який у далекі 20-ті роки минулого століття став засновником на цих землях вільної республіки. Тоді їхні пращури під його проводом не підкорялися ані червоноармійцям, ані білогвардійцям. Тож і тепер гуляйпільці, укріплюючись у своєму протистоянні окупантам, вкотре доводять, що є гідними нащадками своїх предків.

У напрямку Гуляйполя з перших днів широкомасштабного вторгнення окупаційних військ на суверенну територію України ведуться жорстокі бої. Ворог стягує сюди чимало сил і військової техніки. Але за ці два з половиною роки війни саме на цій території окупантам не вдалося просунутися ані на крок. Бо шалений спротив чинять і наші військові формування, і місцеве населення під проводом керівників територіальної громади. Воєнні умови вимагають від очільника місцевої громади Сергія Ярмака вирішувати не тільки побутові проблеми громадян, але й чимало додаткових задач щодо їх захисту, зокрема - підтримки підрозділів ЗСУ, які тримають тут оборону. На посаду міського голови Гуляйпільської ОТГ Пологівського району, яка налічує 32 населені пункти (до війни тут проживало понад 20 тисяч людей), включно з адміністративним центром – містом Гуляйполе, Сергія Ярмака було обрано у 2020 році. До того, з 2006 року, він працював тут заступником міського голови і балотувався на цю керівну посаду як самовисуванець. Пізніше Президент призначив його начальником Гуляйпільської міської військової адміністрації. - Обсяги руйнувань, які спричинили окупанти на території Гуляйпілля, наразі неможливо підрахувати. Усі об’єкти критичної інфраструктури пошкоджені: всі вісім шкіл, вісім дитячих садочків, лікарні, міська рада, Пенсійний фонд, - констатує Сергій Ярмак. - Щодо багатоквартирних будинків, а у нас їх 49, всі вони мають пошкодження різного роду. Десь посічений дах, десь вікон немає, десь інші руйнування. По приватних будинках – відсотків 50 точно пошкоджено, деякі знищені повністю. Окупанти буквально засипають територію громади КАБами, ворожі дрони постійно скидають вибухівку. По кілька десятків хаотичних прильотів відбувається щодня. Тож будівлі тут або просто зрівняні із землею, або побиті уламками. Та у громаді ще залишається близько 2 300 мешканців. Більшість з них – це люди старші 50 років. І вони потребують уваги і турботи. Тому місцева влада щодня забезпечує доставку сюди продовольства, питної води, ліків. - На території громади фактично ще з 4 березня 2022 року немає нічого: ні світла, ні газу, ні води. Але забезпечуємо роботу комунальних підприємств: вивозимо сміття, підвозимо воду, прибираємо вулиці, виконуємо іншу роботу. Все електричне обладнання в Гуляйпільській громаді працює на генераторах, у тому числі – вишки мобільного зв’язку та насоси для води зі свердловин, - розповів Сергій Ярмак.- Аптеки не працюють. Медикаменти привозять волонтери, а ми безкоштовно роздаємо їх людям. Працюють декілька кіосків: до обіду люди можуть купити те, що їм потрібно. Крім того, у громаді вдалося забезпечити роботу соціального автобусного маршруту. З цим допомагає гуманітарна місія «Проліска». Три рази на тиждень з Гуляйполя можна безкоштовно виїхати в Покровське, що на Дніпропетровщині. Це найближчий населений пункт, де є світло, вода та працюють магазини. Також місцева влада допомагає людям з відновленням помешкань. - Кожен день, крім вихідних, ми видаємо будівельні матеріали. Це тарпаулін- водостійке полотно, плівка, рейки, ОСБ-листи, щоб люди могли закрити свої будинки принаймні від опадів, - пояснює очільник територіальної громади.- На жаль, программа з надання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене внаслідок військових дій житло «єВідновлення» на нас не розповсюджується, адже громада знаходиться в зоні бойових дій. Тому виходимо із ситуації своїми силами з допомогою волонтерів і благодійних організацій. Поліцейські об’їжджають адреси пошкоджених будинків, фіксують наслідки прильотів, надають необхідну допомогу постраждалим, а також здійснюють евакуацію населення до безпечних місць. В хаті 75-річної Ніни Іванівни пробило дах, вікон немає, нажите роками майно майже знищене. Це не перше влучання в її будинок, однак таких масштабних руйнувань в її оселі ще не було. Жінка живе одна, тож самостійно відбудувати дім не в змозі. Каже, дуже злякалася, боїться тепер тут залишатися. Тож поліцейські допомогли їй з евакуацією – доправили до безпечного місця, де вона отримала необхідну допомогу. Допомога ВПО із Гуляйпільської громади – це теж сфера відповідальності її очільника. Сергій Ярмак піклується про всіх своїх людей – тих, які залишилися в громаді чи вимушені були переїхати до Запоріжжя. Допомогу надають партнери. Нещодавно громада отримала від Програми USAID DOBRE фронтальний навантажувач. Зараз нова техніка у Запоріжжі допомагає розвантажувати гуманітарну допомогу для гуляйпільців, які змушені були покинути домівки та оселитися в обласному центрі. Окрім того, гуманітарну допомогу доставляють і на територію громади. За словами голови Гуляйпільської громади Сергія Ярмака, навантажувач дуже потрібен громаді для розчищення завалів, у першу чергу, будівельного сміття, засипання траншей та вирв. - Ми плануємо забрати навантажувач на територію громади, коли це буде безпечно, а поки використовуємо там стару техніку, яку взяли в оренду. Маємо дуже багато роботи. За час військової агресії наша комунальна техніка була повністю знищена. А ми намагаємося, там де це можливо, розбирати завали. Тому така техніка нам дуже потрібна, – зазначив голова.

Фронтальний навантажувач вартістю понад три мільйони гривень передали Гуляйпільській громаді в межах проєкту комплексного відновлення Програми USAID DOBRE. Раніше в межах проєкту швидкого реагування Програма USAID DOBRE доставила в громаду обладнання, інструменти та генератори.

Про те, що гуляйпільці не збираються відступати, свідчить і той факт, що у місті цілком відновили пошкоджений наприкінці травня в результаті ворожих обстрілів пам’ятник легендарному земляку Нестору Махну роботи запорізького митця Владлена Дубініна. З моменту його встановлення у центрі Гуляйполя, біля культурно-спортивного комплексу «Сучасник», у 2009 році в рамках музично-літературного андеграундового фестивалю «День незалежності з Махном», цей пам’ятник став своєрідною візитівкою міста. Його руйнування ворогом гуляйпільці спийняли як зазіхання окупантів на свою святиню. Тож для них вкрай важливим стало його відновити.

Тепер скульптуру відновили, повідомив начальник Гуляйпільської міської військової адміністрації Сергій Ярмак на своїй сторінці у фейсбуці.

Ввечері 20 серпня російська армія вдарила по селу Малокатеринівка, що входить до Кушугумської ОТГ. Окупанти поцілили по дитячому кафе «Лаванда». Внаслідок удару 15-річний хлопець, Дмитро Гречаник, помер у лікарні. Як повідомила староста селища Людмила Волик, напередодні хлопець радів, що отримав виклик до ліцею, де він мав навчатися. 21 серпня в Кушугумській громаді оголосили Днем жалоби за загиблим. Загалом поранення отримали четверо людей, з них троє – діти, підтвердив голова ЗОВА Іван Федоров. Двоє дітей наразі в медзакладах. Вік постраждалих – від 11 до 17 років. Поранено також 18-річну дівчину. «Рашисти цілять по кафе, лікарням, торговим центрам, щоб подолати спротив українського народу, викликати у нас невдоволення владою. А також, щоб ми перегризли один одного всередині держави . Це все методи радянського КДБ .Чим більше буде невдоволених,тим краще ворогу. А діточок шкода. Співчуття рідним», - написав у своєму коментарі до повідомлення про День жалоби на сторінці громади у соцмережі один із місцевих жителів. - Ворог почав атакувати ті населені пункти, які раніше не атакував, - коментує голова ЗОВА Іван Федоров.- Посилені обстріли можуть бути частиною стратегії, спрямованої на знищення цивільного населення в зонах поблизу фронту. За інформацією та висновками військових, які були оприлюднені на засіданні Ради оборони Запорізької області, на сьогодні немає підстав для примусової евакуації. Не дивлячись на це, евакуаційні групи Нацполіції, рятувальників, волонтерів оперативно працюють і виконують кожну заяву на евакуацію тих мешканців, які бажають евакуюватися. У Кушугумській громаді щиро вірять у перемогу, тому на одній із сесій Кушугумської місцевої селищної ради було вирішено віддати весь бюджет доходу 2024 року на потреби ЗСУ. Це 40 млн грн. - Ми вирішили допомагати нашим захисникам всіма способами. І вже закупили дрони, тепловізори, далекоміри. Плануємо передавати їх у ті частини, які були зареєстровані на території нашої громади. Вони працюють на нулі у Запорізькій області. Ми віримо у наші Збройні Сили і хочемо їм допомогти, – каже голова Кушугумської ОТГ Володимир Сосуновський. Разом з тим, громада живе і намагається розвиватись. Зокрема, саме на її території зводять одну із шести підземних шкіл, які до кінця поточного року мають запустити у Запорізькій області. - В Кушугумській громаді будуємо «підземну школу» - протирадіаційне укриття, де зможуть навчатися у дві зміни тисяча дітей.Вже облаштовуємо фундамент - попереду ще багато роботи, яку маємо виконати в строк, - зазначив голова ЗОВА Іван Федоров. - Ця школа прийматиме не тільки дітей громади. Завдяки шкільним автобусам, які зараз закуповуємо, зможемо доправити на навчання і школярів з інших населених пунктів.

Вартість будівництва заради безпечного навчання школярів - 108 мільйонів грн. Роботи виконують коштом державного бюджету за співфінансування з місцевого.

На черговій сесії Широківської ОТГ вирішили зо три з половиною десятки нагальних питань, що стосуються життєзабезпечення громади. Одне з найпріоритетніших – допомога військовим. Депутатський корпус виділив кошти, які підуть на закупку коптерів та іншого устаткуванням на прохання бойових частин, які подали відповідні запити до ОТГ. - Окрім того, ми ще чимало робимо в громаді для ветеранів, ветеранок та їхніх сімей — грошові виплати, ментальна підтримка, адаптація, робота Помічника ветерана і так далі. Зібрали в єдину Програму підтримки захисників та захисниць України всі ці заходи і одноголосно затвердили на сесії, - розповів голова ОТГ Денис Коротенко. Ментальне здоров’я жителів громади — важлива частина роботи місцевої управлінської команди. - Розуміємо, що повномасштабна війна — причина постійного стресу для кожного. Активно боремося у громаді з упередженнями про те, що ходити до психолога - це погано. Створюємо центри, де жителі могли б отримати таку допомогу, проконсультуватися з фахівцем щодо власного стану, - зазначив очільник громади. Нові можливості в цьому напрямку громаді надала участь у Всеукраїнській програмі ментального здоров’я «Ти як?» Першої леді Олени Зеленської. Днями консультант програми у громаді Дмитро Лук’яненко провів офіційну презентацію, розповів про її основні задачі та місію. - Також поговорили про те, як справлятись зі стресом на робочому місці. Із усіх варіантів, про які я почув на презентації, особисто мені підходить фізична активність. Саме тому регулярно ходжу в зал. Заохочуємо жителів громади також знайти варіант дозвілля, який допоможе побороти стрес. Фахівці Центру життєстійкості можуть допомогти у цьому. Цей Центр працює у Широкому в рамках проєкту «Ти як?», - порадив Денис Коротенко. Разом з тим тут знаходять час і для вирішення побутових питань. Зокрема, мова про забезпечення вивозу сміття та водопостачання. Місцеве КП «Благовістсервіс» наразі має майже шість мільйонів загальної заборгованості за цими позиціями. - Ці гроші — потенційні декілька кілометрів нових труб на водогоні, які не будуть ламатись, та ще декілька нових сміттєвих баків у котромусь із сіл нашої громади. Прошу всіх жителів, які мають відношення до цієї заборгованості, погасити свої борги за комунальні послуги. Адже це наша спільна відповідальність - благоустрій та покращення власних умов життя, - закликав очільник Широківської ОТГ. У громаді вже сформувались свої добрі традиції. Зокрема голова ОТГ Денис Коротенко регулярно проводить традиційну зустріч з вірянами Широківської громади. Щойно тут відбувся серпневий молитовний сніданок. - Дякую гостям та колегам, які були присутні, за нові духовні уроки, які кожен з нас отримав сьогодні. Зокрема, обговорили наслідки наших дій та бездіяльності. В сьогоднішніх реаліях, коли від дій кожної людини залежить майбутнє країни та добробут громадян, я вважаю, що треба діяти. Допомагати один одному, допомагати військовим, піклуватись про місце, де живеш, розбудовувати, розвивати, вкладати сили. А оскільки ми живемо в умовах війни, то робити мусимо вдвічі більше, працювати з упевненістю заради майбутнього. Це і є віра в нашу Перемогу, - зазначив Денис Коротенко.

Щодня з різних видів зброї російські військові обстрілюють Оріхів Пологівського району Запорізькій області, який знаходиться за 9 кілометрів від лінії фронту. Ворог не зміг захопити це незламне місто і, на жаль, перетворює його на суцільну руїну. Спорожнілі вулиці, усіяні вирвами та уламками рашистських боєприпасів, потрощений асфальт на дорогах, розбиті будинки, школи, дитсадки. До повномасштабного вторгнення в Оріхові мешкало близько 13 тисяч людей. Наразі переважна більшість з них виїхали. А дехто ще приїжджають сюди, щоб обробити городи та залатати дірки на дахах після чергових ворожих ударів, а потім – швиденько повертаються назад у більш безпечні населені пункти. Зараз у місті налічується хіба що з півтисячі мешканців. Коли стріляють, вони – ховаються, а як ворожа атака припиняється, виходять на вулицю, щоб навести на подвір’ї лад. За звичкою пораються на городі, але частіше замість овочів збирають урожай залізяк з уламків рашистських снарядів. 67-річний житель прифронтового Оріхова Віктор Зінченко живе тут постійно, бо опікується півсотнею кіз, яких йому віддали люди майже з усього міста. Вже третій рік повномасштабної війни чоловік щоденно пасе рогатих неподалік хати, шукає для них їжу та присвячує їм весь свій час. Історію пенсіонера розповіли на «Суспільному».

Пан Віктор розповів, що кози є для нього чи не єдиною втіхою, і саме через тварин не полишає прифронтове місто. Він також зазначив, що кози передчувають загрозу обстрілів. Тож, чоловік орієнтується на поведінку тварин і у разі небезпеки ховається з ними у підвал. «Вони КАБи улавлюють. Їдять, пасуться, коли оце раз - затихли, ніхто не жує, не їсть нічого, чую звук реактивний, і вони звідти біжать. І я за ними», - розповів пенсіонер. Три місяці тому російські військові вдарили касетними снарядами по подвір’ю Віктора. Тоді пошкодило його хату і загинули чотири кози та шість козенят. Віддавати тварин чоловік не хоче, адже для нього вони вже як рідні. У Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області розповіли про роботу поліцейських у цьому місті. Поліцейські допомагають місцевим жителям та документують наслідки ворожих обстрілів, збирають докази для притягнення військових РФ до відповідальності. «Оріхів вже став другим містом Бахмут, проте сюди ще не ступала нога російського військового. Однак місто майже повністю зруйноване», - зазначає начальник відділу розслідувань злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, слідчого управління ГУНП в Запорізькій області Артем Арабаджи. Щодня поліцейські отримують від жителів Оріхівської громади повідомлення про знищене внаслідок ворожих обстрілів майно. Виїжджають на місця прильотів, знімають відео та фотографують наслідки обстрілів, спілкуються з потерпілими, надають необхідні консультації та допомогу. Документують усі без винятку воєнні злочини - щоб кожен російський окупант постав перед судом. Одна з мирних жительок Оріхова, чиє житло постраждало від ворожих обстрілів – 78-річна Анна Прокопівна. Вона мешкає сама, діти виїхали з міста ще до повномасштабного вторгнення, працюють та допомагають дистанційно.

Будинок жінки неодноразово був пошкоджений російськими снарядами. Нещодавно знову прилетіло. Коли, після вибухів, Анна Прокопівна вийшла на вулицю, то побачила дві вирви на городі, поламані дерева, в будинку – вибиті шибки, побитий дах і причілок, посічені стіни. Добре, що хоч птиця та домашні тварини залишилися живі – єдине «заспокійливе» та радість для самотньої жінки. В сусідів же снаряд влучив прямісінько в будинок. Того ж дня до Анни Прокопівни прийшли працівники поліції, зафіксували наслідки влучань, оформили протокол пошкоджень, надали консультації з відшкодування збитків та ремонту будинку. Й привезли літній жінці гуманітарну допомогу та питну воду. Підрозділи ДСНС в Оріхові та інших прифронтових населених пунктах також допомагають місцевим мешканцям - не тільки ліквідують наслідки надзвичайних подій, у тому числі обстрілів ворога, а й привозять технічну та питну воду, хліб, інші продукти харчування, медикаменти.

Попри окупацію, яка триває з кінця лютого 2022 року, Бердянська громада продовжує щодня доводити, що Бердянськ – це Україна. Чимало мешканців курортного містечка евакуювались звідти, щоб не наражатися на небезпеку від дій окупаційної влади, і нині вимушені жити по різних містах і селах України та за кордоном. Але свою причетність до Бердянської громади вони доводять щодня: організувались у різні громадські та волонтерські рухи і під прапором Бердянська проводять публічні заходи, спрямовані на привернення уваги до своєї малої Батьківщини.

Традиційно щороку 17 вересня берданці відмічають День міста. Третій рік поспіль більшість із них зустрічатиме його далеко від рідного дому. За сталою традицією у місцях свого компактного проживання в евакуації берданці у цей день збирались родинами, щоб відзначити день свого рідного міста. Однак цьогоріч вперше День Бердянська повномасштабно проведуть одразу в трьох містах України: у Києві, Запоріжжі та Львові. «Цього року ми відзначатимемо День Бердянська у релокації. Ми хочемо донести до бердянців, які чекають в окупації, що ми цінуємо їх мовчазний супротив та що Україна зараз робить усе для того, щоб повернути окуповані території», — повідомила начальниця Бердянської МВА Вікторія Галіціна. Тож 17 вересня бердянці об’єднаються, аби на один день відтворити атмосферу приазовського міста та нагадати: «Бердянськ — це Україна, і ми обов’язково будемо разом». У цей день на вулицях Львова, Києва та Запоріжжя з’являться копія Бердянського маяка, фірмові бердянські креветки й бички, рибальська сітка, що ловитиме бажання, капсула часу, бердянські соняшникові «поля», також проведуть телеміст між містами та багато іншого. Ідея провести захід об’єднала бердянців, які зараз мешкають у Запоріжжі, Києві та Львові. Вони спільно розробили неймовірну програму до Дня рідного міста. Як повідомили організатори – Бердянська МВА та ГО «Міць Азова», вхід на заходи безкоштовний за умови попередньої реєстрації

Заходи відбуватимуться за підтримки USAID.

13 серпня Кабінет Міністрів України затвердив Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, яка стане ефективним інструментом подолання наслідків війни, сприяння відновленню та наближенню до членства в Європейському Союзі. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Мова про втілення програм відбудови та відновлення, що фінансується ЄС. Також ЄС забезпечив комплексну консультативну та експертну допомогу. Значний внесок у оновленні Стратегії було надано Секторальною робочою групою ключових донорів «Децентралізація та регіональний розвиток», в якій співголовують ЄС, Швейцарія та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. ЄС підтримує ключові вектори Стратегії, зокрема реінтеграцію ветеранів із сім’ями та відновлення інфраструктури, наголошуючи на забезпеченні вимог безпеки, доступності та врахування інтересів громадян, зокрема вразливих груп. У подальшому планується продовжити роботу над розробкою Плану дій до Стратегії, який має містити конкретні кроки щодо реалізації Стратегії. Під час підготовки цього документу ЄС підтримуватиме активний діалог із Міністерством відновлення та іншими донорами. «Уряд оновив Стратегію державного регіонального розвитку. Ми актуалізували її, враховуючи виклики війни та рекомендації Європейського Союзу. Ставимо перед собою низку амбітних цілей. Зокрема, створити умови для повернення українців додому, відновити й розбудувати інфраструктуру, підвищити інституційну та фінансову спроможність органів місцевого самоврядування. Впевнений, що цей документ допоможе Україні у питаннях децентралізації, відновлення та сталого регіонального розвитку», - заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль Тимчасово повірений у справах, заступник Голови Представництва Євросоюзу в Україні Ремі Дюфло зазначив, що Державна стратегія регіонального розвитку є одним із ключових документів для забезпечення сталого розвитку українських регіонів та громад. ЄС також сподівається на подальшу реалізацію рекомендацій останнього Звіту Європейської комісії в межах Пакета розширення з питань регіональної політики, у тісній координації з процесами відновлення і реконструкції, багаторівневого врядування і територіально-орієнтованою регіональною політикою, беручи до уваги різний вплив війни на регіони України.