Михайло (ім’я змінено з міркувань безпеки) – мешканець одного з тимчасово окупованих населених пунктів Запорізької області прямував того дня у Запоріжжя разом з родиною. «Ми дуже чекаємо на звільнення тимчасово окупованих територій. Жити в окупації не тільки важко морально, а й дуже небезпечно. Мені потрібно було рятувати родину, тому вирішили виїзджати у Запоріжжя. На Дорозі життя, коли почався обстріл, люди почали панікувати. Було страшно, особливо коли влучання були у безпосередній близькості. Я боявся за дружину і дітей. Дякуючи рятувальникам вдалося врятувати людей, яких сховали у безпечному місці» – згадує чоловік, ховаючи сльози.
Рятувальна операція на Дорозі життя 22 листопада тривала близько 3 годин. Жодна людина не постраждала, і усі продовжили рух до пункту призначення. Найменшому українцю, якого того дня врятували співробітники ДСНС, лише 2 місяці.
Як зазначають самі рятувальники, попри негоду і навіть всупереч війні, вони продовжуватимуть допомагати кожному громадянину на Дорозі життя дістатися безпеки. «Наші янголи, дякуємо вам за життя» – емоційно кажуть люди, які пережили той пекельний день на об’їзній дорозі у Кам’янському.
Джерело