В останній день ретриту, учасники зізнавалися, що вперше за довгий час вони відчули, що їх чують, і змогли заснути без тривог. Що змогли проговорити те, про що вдома воліли б мовчати. Що просто відпочили. Діти залишали малюнки, на яких зізнавалися РП «Блокпост» і Етноселу в любові та замовляли нові заїзди.
«Вони приїжджали окремими родинами, а їхали назад – однією. Тут вони знайшли друзів, вчилися довіряти, говорили і проявлялися. Це дуже важливо», – поділилася психологиня РП «Блокпост» Ірина Талько.
Другий заїзд підтвердив: формат виїзного тижневого перебування на природі працює особливо глибоко.
«Два заїзди показали нам дуже важливу річ: родини, які живуть у постійному стресі, потребують не швидких рішень і не формальних консультацій, а часу, безпечного простору та довіри. Тут, у тиші, вони дозволили собі говорити про те, що зазвичай ховають навіть від найближчих. Про те, що війна не закінчилася всередині них, про страх за дітей і про відсутність відчуття дому. І що важливо – вони почали чути одне одного. Для нашої команди це підтвердження: допомога ветеранам не може бути одноразовою послугою. Вона має стати процесом – уважним, постійним, живим. Ми вчимося разом з ними знову знаходити себе і вибудовувати нову опору в житті», – зазначив керівник РП «Блокпост» Владислав Мороко.
На традиційне питання «Що далі?» в «Блокпост» нагадали: робота з родинами не зупиняється після завершення виїзду, команда продовжить супровід. Він триватиме офлайн у Запоріжжі та філіях у Черкасах, Смілі, Ужгороді, Львові, Києві та Рівному, онлайн для тих, хто далеко від цих центрів, а також у партнерстві з ветеранськими структурами та владою Мелітопольської громади. Загалом, попереду вдосконалення програм підтримки ветеранів і їхніх родин.