Івано-Франківськ: за крок до Європи

Готель «Станіславів», в якому зупинилась наша журналістська спільнота, у самому центрі Івано-Франківська, своїм зовнішнім виглядом підкреслює витонченість старовинного міста і органічно вписується в його архітектурний ансамбль. Назва комплексу походить від колишньої назви міста, адже історія будинку починається ще з 1899 року, коли Івано-Франківськ був Станіславів, а Українською бурсою Святого Миколая на вул. Голуховського (тепер вул. Чорновола, 7) було розпочато будівництво триповерхової кам’яниці. Саме тоді будівля, в якій нині розміщується готель, вже почала служити помешканням для багатьох приїжджих студентів та викладачів бурси, а незадіяна площа здавалася в оренду. Час невмолимо повівся із будівлею, вона втратила свій первозданний вигляд і тільки у 2008 році Івано-Франківським Архієпархіальним Управлінням УГКЦ було ухвалене рішення відновити архітектурну пам’ятку. Роботи виконували з огляду на історичну складову, і це придало старовинній будівлі ще більших елегантності та шарму. Тут розмістили готель та офісний центр. Гасло цього закладу: «Робити добро – легко!», оформлене у відповідний логотип, свідчить: підприємство має соціальний характер. Про це всіх гостей готелю інформує відповідне оголошення прямо у ліфті. Їх Повідомляється, що готель веде свою діяльність із соціальною місією - задля вирішення або пом’якшення соціальних проблем суспільства. Соціальне підприємництво поєднує традиційне підприємництво та благодійність: бере від благодійності соціальну спрямованість діяльності, а від бізнесу – підприємницький підхід. Зароблені кошти тут спрямовують на :філантропічну діяльність, екологічні ініціативи, пільгове навчання дітей та молоді з малозабезпечених сімей, лікування та оздоровлення представників соціально незахищених верств населення. Готель «Станіславів» в тісній співпраці з Івано-Франківською Архієпархією УГКЦ, в рамках допомоги ВПО (вимушено переселеним особам) надає постраждалим людям безоплатні послуги з проживання та харчування. У період гострої фази повномасштабного вторгнення рашистів сердечно приймали біженців з тимчасово окупованих територій Донецької, Харківської, Херсонської, Київської областей. Наразі тут ще продовжують перебувати біженці з Донеччини. А військовослужбовцям і членам їхніх родин у готелі надають суттєві знижки на послуги з проживання. Колектив взяв участь і у благодійній акції від Прикарпатських підприємців «Лікування ран війни». А в рамках благодійної акції до Різдва Христового 25-26 грудня готель «Станіславів» передав 30% денного доходу для придбання дронів-бомберів 15-ій бригаді НГУ, що боронить Україну на Запорізькому напрямі. Піклуватися про слабших, тих, хто потребує допомоги – це ознака цивілізованого гуманного суспільства. І факт, що підприємці в Івано-Франківську ведуть свою діяльність на таких засадах, підтверджує їхню цивілізовану європейськість. Дякую Харківському прес-клубу, що місцем розміщення нашої групи обрали саме цей готель!

Щоб місто було європейським, важливо, щоб громаду очолювали люди із проєвропейськми поглядами, які сповідують європейські цінності. І щоб слово у них не розходилося із ділом. Авторка цих рядків отримала нагоду у першому наближенні поглянути на керівників Івано-Франківська. Зустріч організував Харківський прес-клуб( дякую, пані Людмила Доля!) у співпраці із Івано-Франківським центром журналістської солідарності( дякую, пані вікторія Плахта!). Міський голова Руслан Марцінків не ховався за заступниками, відкрито і щиро відповідав на всі, навіть доволі каверзні запитання коллег. Це і зрозуміло. Має людина досвід публічної діяльності - на посаді з 2015 року, а до того – по багатомандатному виборчому округу за списками ВО "Свобода" (№ 20) став народним депутатом України VII скликання. В українському парламенті працював у Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. Напевне саме тому, що міський голова знається на економіці будівництва, і як вона впливає на розвиток території, Івано-Франківськ активно забудовується. Нині по місту — десятки будівельних майданчиків. І вартість квадратного метра житлової площі цілком прийнятна – в еквіваленті 850 доларів США. До того ж, на думку моїх більш досвідчених у водійстві колег, тут хороші транспортні розв’язки. І це цілком можна сприйняти як один із факторів турботи місцевої влади про забезпечення комфортного проживання у місті. А це вже по-європейському. Про те, що тутешня влада не байдужа до чужої біди свідчить і ставлення в Івано-Франківську до біженців, постраждалих від війни. У квітні 2022 року Івано-Франківськ прийняв близько 90 тисяч ВПО. Станом на зараз тут зареєстровано близько 40 тисяч ВПО. — Але за нашими даними, нині у нашій громаді проживають 22-23 тисяч вимушених переселенців, — розповідає Руслан Марцінків. — Ми провели опитування серед них, і виявилося, що 40 відсотків переселенців після закінчення війни планують вже тут і лишитися. Важливе значення має й людяне ставлення до ВПО з боку місцевої влади. Приміром, в Івано-Франківську облаштовано сім впорядкованих притулків для тимчасового проживання ВПО. Крім цього невдовзі має розпочатися будівництво соціального житла для 600 сімей вимушених переселенців. Створено умови й для роботи релокованих підприємств. Нині на території громади працюють 79 таких підприємств. Серед них і запорізьке. Мова про Запорізький завод кольорових металів, який випускає кабельну продукцію. Близько 600 працівників – колишніх наших земляків знайшли собі прихисток у чудовому про європейському місті. Також успішно працює «Лакомка» з Миколаїва (виробництво солодощів, зефіру), підприємство «Покрова-Авто» - двічі релоковане – із Донецька ( з початком агресії росії проти України і окупацією Донеччини) у Покровськ, а вже звідти ( через широкомасштабного вторгнення рашистів у 2022 році)- у Івано-Франківськ. Вочевидь, підприємці і промисловці почуваються тут цілком комфортно, бо місцева влада їм забезпечує сприятливий бізнес-клімат по–європейськи: без хабарів і зайвого податкового тиску. Європейськість тутешньої влади полягає і у тому, як тут вирішують доволі чутливі проблеми. Так, природний приріст населення Івано-Франківська місцева влада вирішила стимулювати гривнею: нещодавно Руслан Марцінків оголосив про старт міської програми, яка передбачає додаткову одноразову виплату породіллям у розмірі 20 тисяч гривень. А проблему чергового призову на службу в армію захисників України міський голова також пропонує вирішувати ефективною мотивацією. І мова не про піднесений патріотизм, а про конкретні реальні та ефективні матеріальні заохочення майбутніх захисників. Вже зараз в Івано-Франківську діють програми підтримки військовослужбовців. Щорічно кожному із міського бюджету здійснюють виплати – по 50 т грн. для УБД і по 20 т грн. іншим. Для поранених ще виділяють по 30 т грн. кожному та по 10 т грн. на фізичну або психологічну реабілітацію. У місті відкрили «Дім воїна» - за взірець взяли американський прототип, місце зустрічі для хлопців, що повернулися з фронту, тут організовують для них різноманітні реабілітаційні заходи. Заклад очолює ветеран 72-ої бригади, тут працюють ветерани і члени їхніх родин. - Наразі 12,5 тисяч франківців( це майже п’ята частина населення громади.- авт.) в лавах ЗСУ захищають територіальну цілісність і незалежність України, - уточнює міський голова. - Мусимо подбати, щоб зустріти їх належним чином. І наше ставлення до нинішніх захисників має суттєво вплинути на мотивацію тих хто піде їм на зміну. Говорили і про бюджетні пріоритети на поточний рік. - У нас у пріоритеті – допомога ЗСУ, - підтвердив міський голова.- Виділяємо кошти на придбання двигунів для тягачів, на дрони, на все, що потрібно армії. Активно співпрацюємо з різними військовими підрозділами, що тримають Донецький і Запорізький напрямки. Якщо не встигаємо із тендерами, потрібні нашим воякам засоби купляємо за власний рахунок. І це теж по-європейськи – все віддавати на справу захисту своєї землі, навіть із власної кишені.

Харківська підприємниця Юлія Чекалова, за фахом лікарка-стоматологиня, у рідному місті успішно стартанула із власним інноваційним бізнесом – виробництвом засобів з догляду за ротовою порожниною, зокрема, зубної пасти. Справа розвивалась цілком ефективно. Але з початком широкомасштабного вторгнення рашистів мусила перевести свій бізнес до Івано-Франківська. За словами її бізнес-партнерки, фармацевткині за фахом, Юлії Сороки, «перевела бізнес» — некоректне визначення. Зважаючи на втрату суттєвої частини технологічного обладнання у Харкові, яке не вдалося зберегти після 24 лютого 2022 року, мова не про релокацію бізнесу, а про релокацію бренду MFT (My Favorite Toothpaste). Крім засобів з догляду за порожниною рота, релоковане підприємство випускає різноманітну продукцію для стоматології та косметології. Завдяки сприятливому бізнес-клімату у Івано-Франківську, лише трохи більше місяця знадобилося, аби після переїзду відновити виробництво: у березні 2022 року підприємство релокувалося з Харкова, а вже у квітні почали працювати на новому місці. Виробниче приміщення взяли в оренду. Зробили у ньому ремонт з урахуванням санітарних вимог до виробництва стоматологічних та косметологічних товарів. Взявши успішну участь у низці грантових програм, закупили необхідне технологічне обладнання. Це обладнання дозволило вдвічі збільшити обсяги виробництва зубних паст, а також у чотири рази наростити виробництво льодяників. Нині під брендом MFT випускається досить широка лінійка товарів. Це зубні пасти (для дорослих і дітей), продукція для догляду за обличчям (креми, сироватки, лосьйони, тоніки, маски, гелі, бальзами), по догляду за тілом (креми, олії, лосьйони), а також продукція без цукру (льодяники, жувальна гумка) та ароматична продукція (ароматичні свічки та аромадифузори). Засновники бренду планують вивести свою продукцію на європейські ринки. Як розповіла Юлія Сорока, у 2021 році вони представляли український бренд MFT на стоматологічній виставці у німецькому місті Кельн. Результат підтвердив, що такі плани небезпідставні. Тож нині готуються сертифікувати продукцію під вимоги Європейського Союзу, щоб вийти на закордонні ринки.

Івано-Франківська компанія «Інтелком», яка представлена на ринку під торговою маркою «ТехноК» є однією з провідних компаній у сфері виробництва дитячих пластмасових іграшок в Україні та яскравим прикладом того, як успішно працювати в умовах війни - виробляти якісний товар, надавати робочі місця та ефективно сприяти економічному розвитку своєї громади. Директор Володимир Окрепкий розповів про виробничу діяльність та продемонстрував увесь ланцюжок виготовлення іграшок від моменту задуму до випуску готової продукції. Як це не дивно, але дитячі іграшки тут виготовлють на обладнанні, яке зазвичай застосвують у космічних виробництвах. Станки, на яких виточують високоточні металеві форми для пресів, коштують сотні тисяч євро. А їх придбання доводиться узгоджувати із оборонними відомствами країн-виробників. Але воно того вартує, вважає Володимир Окрепкий. Адже місія підприємства – виготовляти продукцію, яка відповідає вимогам найвищих стандартів якості та безпеки. Всі іграшки ТМ «ТехноК» сертифіковані. Вони виготовлені із високоякісних матеріалів. Новинки, які створюють, тестують у сусідньому «підшефному» закладі – дитячому садочку. Відгуки дітей та вихователів допомагають покращити товар. Також працівники регулярно отримують побажання від клієнтів, на які також реагують і застосовують під час подальшого виробництва. На виробництві є служба контролю якості і відділ із сертифікації продукції. Для реалізації товару на ринку України, і Європи необхідно отримати сертифікати якості, вимоги яких – дуже високі. За свою продукцію підприємство отримує нагороди та відзнаки. А іграшки з України знають за кордоном. Це дуже по-європейськи- піклуватися про безпеку і задоволення наших дітлахів, а також прагнути визнання у своїй галузі.

Того певні Іван Харук та Євген Савватєєв, координатори СПІЛЬНОТИ SANT’EGIDIO В УКРАЇНІ, яка має базову локацію( один із базових складів) в Івано-Франківську. І це теж дуже по-європейськи. Розгалужена мережа зв’язків, налагоджена Sant’Egidio за тридцять років присутності в Україні, дозволила визначити потреби в багатьох місцях у різних регіонах країни. Sant’Egidio створила складну та гнучку систему матеріально-технічного забезпечення, яка, щоб подолати труднощі транспорту у воєнний час, використовувала різноманітні засоби, від приватних компаній до перевізників-волонтерів, від державної поштової служби до приватного поштового кур’єра. Протягом 18 місяців війни Спільнота Sant’Egidio надіслала з Європи до України 108 вантажів гуманітарної допомоги: • надала 1300 тонн гуманітарної допомоги на суму 20 мільйонів євро; • розподілила у 193 заклади охорони здоров’я України (лікарні, військові госпіталі, центри охорони здоров’я, сільські амбулаторії сімейних лікарів) переважно у регіонах на Сході та Півдні України, а також тих регіонах, які найбільше постраждали від воєнних дій 1 мільйон упаковок ліків та медичної допомоги вартістю 10,5 млн. євро. Одним із них є Запорізький військовий шпиталь. Приблизно 2 мільйони людей скористалися цією допомогою. Щомісяця Sant’Egidio роздає 15.000 продуктових наборів (12.000 – роздаються внутрішньо переміщеним особам у центрах допомоги Sant’Egidio у Львові, Івано-Франківську та у Києві (там є 2 центри допомоги), а також 3.000 – надсилаються поштою жителям південних і східних областей країни як індивідуальна допомога). За ці вісімнадцять місяців 200 000 людей отримали продовольчу допомогу від Sant’Egidio. В офісі благодійників працюють волонтери із числа ВПО і місцевих жителів. Вони докладають всіх зусиль, щоб полегшити життя і допомогти своїм землякам.

Післямова Занурившись у життя цього чудового міста, дійшла висновку: звідси один крок до Європи - цілком географічне визначення, бо у всіх інших сенсах Івано-Франківськ – цілком європейське місто. Бо Івано –Франківськ – це Україна! А Україна – це Європа! Наталя Зворигіна, «Запорізька правда» Фото авторки і Харківський прес-клуб, Людмила Доля