Критичне мислення і журналістські стандарти – надійна зброя українських медійників у протидії рашистським фейкам

Організатори прагнули забезпечити обговорення викликів, з якими стикаються регіональні та центральні медіа у протидії дезінформації, та віднайти спільні рішення. Перша панельна дискусія «Фактчек у локальних медіа» об’єднала представників регіональних видань, таких як Bahmut.in.ua, Rayon.in.ua, I-VIN.INFO та «Перший Запорізький». Вони поділилися власним досвідом протидії дезінформації в умовах обмежених ресурсів та інформаційних атак. Зокрема, Андрій Вавілов, журналіст та редактор «Першого Запорізького», розповів про системний моніторинг фейків на окупованих територіях. Його команда відстежує телеграм-канали проросійських адміністрацій, медіа та воєнкорів, зокрема ті, що впливають на Запорізький регіон. Вавілов зауважив, що через обмежені ресурси редакція фокусується на найбільш актуальних фейках. Він також підкреслив, що російська дезінформація діє системно, використовуючи повторювані наративи, які є частиною глибоких і тривалих інформаційних кампаній.

Другу панель «Досвід Харківщини: фактчек на прифронтових територіях» присвятили обміну досвідом в боротьбі з дезінформацією від медійників з Харкова. Представники «Ґвара Медіа», «Накипіло» та «Суспільне Харків» поділилися історіями боротьби з пропагандою, тим, як харківські медіа успішно співпрацюють одне з одним та місцевими великими телеграм-каналами, та підкреслили важливість оперативного реагування на фейки та залучення аудиторії до боротьби з дезінформацією. Учасники також підкреслили важливість радіомовлення в умовах інформаційного вакууму на тимчасово окупованих територіях, де радіо стає єдиним джерелом правдивої інформації для місцевих жителів, в яких немає доступу до інтернету. Третя панель «Спільна протидія пропаганді: держава, військові, громадськість і медіа» порушили питання про важливість співпраці різних секторів у протидії пропаганді. Представники Центру протидії дезінформації РНБО України, Міністерства оборони, Суспільного та «Вокс Україна» обговорили кроки для покращення ефективності інформаційних кампаній та координації зусиль у боротьбі з пропагандою. Коли суспільство отримує мало інформації від влади і ЗМІ, цей вільний простір швидко займає російська пропаганда, погодилися спікери третьої панелі. Ці ворожі меседжі стосуються резонансних питань, як от: мобілізація чи біженці, і розділяють суспільство. Втім, медіа не завжди вдається отримати оперативні відповіді від влади, щоб пояснити своїй аудиторії, що відбувається. Тому питання прозорої співпраці між журналістами і державними структурами досі актуальне. «На мій превеликий жаль, на третій рік повномасштабної війни ми не досягли такої класної колаборації з владою, де я б сказала, що це дуже добре. Починаючи з теми про законопроєкт щодо мобілізації», — каже Христина Гаврилюк, головна продюсерка «Суспільне.Новини». Хоча, додає вона, є й позитивні зрушення, які, наприклад, стосуються роботи журналістів на фронті. Спікери відмітили, що окрім спростування фейків, варто підвищувати рівень медіаграмотності населення, щоб люди вчилися критично мислити та самі розпізнавали неправдиву інформацію. «Ми доволі багато займаємося навчанням і бачимо, що якраз багато людей можуть не перевіряти інформацію. Це одна з основних проблем, яку ми бачимо», — ділиться досвідом Сергій Положай, senior OSINT-аналітик Molfar.

Остання панель «Робота з іноземною аудиторією: правда про Україну» була присвячена міжнародним комунікаціям і важливості поширення правдивої інформації про Україну за кордоном. Спікери ділились досвідом як медіа та організації допомагають світу дізнатися про війну в Україні та поділилися досвідом взаємодії з медіа та організаціями у протидії російському впливу. Захід став важливою платформою для обміну думками і підвищення ролі локальних медіа у протидії дезінформації. Конференція стала майданчиком для обміну досвідом, налагодження нових контактів та пошуку спільних рішень для боротьби з інформаційними загрозами як на національному, так і на міжнародному рівні.