У мене в цій ситуації свій, як то кажуть, “шкурний інтерес”. Щотижня я намагаюся їздити до басейну (слово “зазвичай” не підходить, бо почала це робити зовсім недавно). 6 липня басейн був закритий через державне свято — довелося перенести візит на інший день. А як-то воно буде під час саміту НАТО?
Я лише у червні зібралася з духом, щоб уперше сходити у Вільнюсі в басейн, - як до війни ходила у Запоріжжі. Громадська організація “Переможемо рак” на чолі із Зінаїдою Гальчинською у співробітництві з міською владою втілила програму, за якою жінки, котрі перенесли рак грудей, мають змогу безплатно проходити реабілітацію в басейні Класичного університету. До речі, навіть зараз, під час війни, ці заняття продовжуються!
Сподіватися на таке щастя у Вільнюсі не доводиться. Через брак грошей я довго не наважувалася навіть думати про якісь там басейни. Нарешті фінансова можливість з’явилася. Спочатку я поїхала у спортивний комплекс “Імпульс”. Але їхні ціни виявилися для мене надмірними: 20 євро (понад 820 гривень) за день. Якими б чудовими не були умови для відпочинку (включаючи тренажерні зали, бані й сауни), та подібне біженцям не по кишені.
А от оновлений басейн Лаздиная набагато демократичніший: у робочі дні з 10 до 16 години можна поплавати за 9 євро. До того ж, для пенсіонерів (чи, як кажуть у Литві, “сеньйорів”) знижка на 20 відсотків - 7,2 євро (українське посвідчення діє). Раз на тиждень можу собі дозволити. От тільки їхати до району Лаздинай від мого Дварчоніса майже півтори години із двома пересадками. Що ж, заради здоров’я та ще й у комфортабельному громадському транспорті…
Сам комплекс мені дуже подобається. Хоча ця споруда не для відпочинку: тут тренуються спортсмени і проводяться змагання. Є великий 50-метровий басейн. І другий, дуже глибокий 25-метровий, з вишками, призначений для стрибків у воду. Та ще джакузі із гарячою водою і гідромасажем. Мої скромні потреби така кількість води цілком задовольняє. А як сподобалося б тут запорізьким спортсменам! Вони ж бо здобувають перемоги на світовій арені, незважаючи на війну, тренуючись зі значно меншим комфортом.
А в басейнах Лаздиная після ремонту — все новеньке, ідеально чисте, зручне. Електронні браслети, за допомогою яких долаєш турнікет, а потім зачиняєш-відчиняєш шафку. Електронні табло. Трибуни для уболівальників. Індивідуальні кабінки для перевдягання. Потужні фени для волосся. Навіть спеціальний прилад, що дозволяє підсушити купальний костюм. І таблички для тих, хто приходить просто відпочити: “Доріжка для повільного плавання”, “Доріжка для швидкого плавання”...
Недавно я спостерігала, як у 50-метровому басейні відбувалися змагання. Скільки молодих плавців! Цей комплекс — насамперед, для них. А ще для малюків, котрі приходять на уроки плавання і почуваються тут господарями. Мабуть, реконструкція влетіла у копієчку. Хотіла написати: “Держава турбується про литовців — тому вони так її шанують”... Але, може, все якраз навпаки? Литовці шанують свою державу — тому вона рік у рік стає кращою?