Медіатренер Ангеліна Тригуб: «Ми всі можемо долучитись до хронікальних зйомок і створювати документальний архів війни»

- Документальні твори, в основі яких обов`язково лежить реальний факт, в останні часи, з розвитком гаджетів, набули масового розповсюдження. Багато початківців, пересічних громадян, військових, молоді долучаються до хронікальних зйомок. Для фільмування воєнних подій в Україні та фіксації злочинів ворога доречний саме мобільний телефон, бо він завжди з вами і можна оперативно відзняти подію чи факт, свідками якого ви несподівано стали. Тим більше, що відкритими майданчиками для переглядів, крім телебачення, стали також відеохостінги, соціальні мережі, - розповідає Ангеліна Тригуб. Що ж треба знати, щоб успішно оволодіти секретами хронікальної зйомки? Типи зйомки поділяються на інформаційно-хронікальну: стріми, прямі ефіри; та документальну, де застосовуються художні і постановочні засоби, монтажі, коментарі, інтерв`ю. За манерою подачі відеоматеріалів документальні твори поділяються на декілька окремих типів. - Пояснювальний – такий, що включає титри або коментування для уникнення свідомих чи несвідомих маніпуляцій. Крім хронікальних до цього виду відносяться історичні або науково-популярні фільми (портрети, природа). - Поетичний документальний твір може включати художні колажі, зображально-виражальні кадри, емоції героїв, складний монтаж, музичне супроводження. Емоційне навантаження досягається з використанням зйомки з дронів, камер. - Спостережливий тип документалізму має на меті створити відчуття, що камери, оператора та журналіста взагалі немає. Це типовий сюжет повсякдення. Наприклад, зйомки військових з окопів. Або сюжет про адаптацію життя під постійними бомбардуваннями підлітків- скейбордистів з Харкова, знятий студією «Вавілон 13». - Новий гібридний жанр, наприклад, в новинах, де коментар свідка використовується як синхрон на фоні відеоряду подій. Така подача формує відчуття присутності, максимально реалістична. - Залучений документалізм – це телевізійна журналістика, репортажі. В цьому випадку журналіст присутній в кадрі, передає власні коментарі, враження, емоції. В основі лежить його думка. - Ще один вид, перформативний. Схожий на залучений, але більш глибинний. В цьому випадку журналіст не просто спостерігач, а дослідник проблеми або інтерв`юер постраждалих від війни та окупації, військовополонених. - Рефлексивний вид документального твору побудований на емоціях, частіше використовується початківцями або випадковими учасниками подій. Це користувацький контент, який навіть виступає у якості боротьби зі стресом. Як приклад, відеощоденник дівчини з Маріуполя, яка з вікна своєї квартири щодня знімали військові злочини росіян. Учасники тренінгу зазначали важливість документалізації військових злочинів для створення історичних доказів та їх фіксації. І в цьому сенсі детально обговорили документальний фільм, що став прекрасним прикладом такої важливої роботи -«20 днів в Маріуполі» Мстислава Чернова, який отримав «Оскар» в 2024 році. Тренінг викликав неабиякий інтерес у медійників.

– Для мене та й для багатьох учасників тренінгу ця сфера журналістики значною мірою нова, - відзначає редакторка газети з Лисичанська Валентина Аверіна. - Завдяки широкому розповсюдженню сучасних досконалих гаджетів та подіям воєнного часу, ми всі, по суті, технічно можемо робити хронікальні зйомки про героїзм наших людей і злочини російських загарбників. А от як зробити це цікаво і професійно, якраз і допоможуть знання, які ми одержали на сьогоднішньому тренінгу, - зазначила журналістка. Олена Морозова Фото Дар’ї Зирянової