Запорізька правда / НОВИНИ / Суспільство / Олена Шевчук: « Працюємо на ПЕРЕМОГУ!»

Олена Шевчук: « Працюємо на ПЕРЕМОГУ!»

#Запоріжжянезламне

«Знову буду в ролі попрошайки. Нашим захисникам на фронт передаємо власноруч шиту білизну, як то кажуть - made in Zaporizhzhia! Наші дівчата шиють, не покладаючи рук. Бо весь час є в ній величезна потреба. Щоразу передаємо 200 - 300 трусів. Хлопцям кажемо:«Поносили - викинули, щоб весь час були в чистому». Але наразі виникла потреба в теплій тканині для піжамних штанів для наших поранених із госпіталя. Всі наші запаси таких тканин, на жаль, вже вичерпані. Хто може, - допоможіть! Підходить будь-яка тепленька тканина- навіть з квіточками, у горошок, кольорова, однотонна. Перегляньте ще раз свої запаси: може щось знайдете? Будемо дуже вдячні!»

Звернення Олени Шевчук, запорізької тележурналістки, авторки і ведучої багатьох телевізійних програм на обласному телебаченні, а нині - лідерки громадської організації «Запорізькі берегині», що з’явилося на її сторінці у соцмережі, не залишилося поза увагою журналістів «Запорізької правди». Ми звернулись до своєї аудиторії із закликом допомогти зібрати тканини. На той момент наше друковане видання через окупацію території області призупинило вихід, а зв’язок із офіційним сайтом газети було втрачено. Тому редакція працювала на своїх інформаційних майданчиках у соцмережах - на офіційній сторінці газети «Запорізька правда» та у двох групах – «Правдиві новини ЗП» і «Запорізька правда» на Фейсбуці. Забігаючи наперед, подякую нашим читачам: тканини зібрали, і «Запорізькі берегині» вчергове виконали завдання - виробів нашили достатньо, аж стільки, що вистачило не тільки пацієнтам Запорізького військового шпиталю, а ще й у шпиталь у Бахмуті передали. І цей факт став для нас ще одним інформаційним приводом, щоб розказати про наших незламних землячок – «Запорізьких берегинь».

«Запорізькі берегині» своєю діяльністю в регіоні вже набули репутацію патріотичних і вельми відповідальних громадських активісток, організаторок безлічі різноманітних добрих справ і потужних благодійних акцій, незмінною ініціаторкою яких і є пані Олена Шевчук. Зібравшись спочатку як неформальний жіночий рух на Запоріжжі, організація через своїх учасниць здобула собі виправданий авторитет в громаді ще задовго до своєї офіційної реєстрації, яка відбулася на День українського козацтва та Свято захисників і захисниць України 14 жовтня 2020 року. - З моменту нашого об’єднання ми поставили собі задачу популяризувати українську мову, зокрема, і українську культуру, наші національні традиції, в цілому. Ми відчували, що у нас, фактично у центрі України, не вистачає саме України, - згадує Олена Шевчук. - І першими нашими заходами стали безоплатні курси вишивки і крою та шиття вишиванок, а також безкоштовні курси української мови, які ми організували у Запоріжжі. - Щодо курсів вишивки, нагадаю, свого часу ми розповідали про успіхи учасниць і, зокрема, учасника – АТОвця Олексія Турчина. Хлопець ще на фронті взяв обітницю вишити собі власноруч вишиванку. І коли після демобілізації повернувся додому, щойно дізнавшись про таку можливість,як згадані курси, одразу ж долучився до занять. Вишивка стала для нього своєрідною реабілітацією. Разом із колежанками він вивчив понад 200 технік української вишивки. Згодом учасниці курсів вишили рушники: один - для школи українського рукопашу «Спас», інший – справжній оберіг «Дерево життя» - для бійців 55-ої артбригади «Запорізька Січ», що дислокується в нашому обласному центрі, рушник «Жіноче щастя», до виготовлення якого долучились щасливі у своєму подружньому житті запоріжанки, і який освятив єпископ УПЦ Фотій, - для всього місцевого жіноцтва, ще один «Дерево життя» – для місцевого РАГСу вишили бабусі, щоб молодята перед олтарем ставали на нього і невдовзі давали життя здоровим і щасливим маленьким українцям. Окрім рушників і вишиванок, «Запорізькі берегині» виготовили чимало вишитих святкових кульок – до Великодніх та Новорічно-Різдвяних свят, якими прикрашали місцеві церкву, бібліотеку, військовий госпіталь. Мовні курси допомогли перейти на українську і відчути себе справжніми українцями багатьом запоріжцям. Тут на благодійних засадах викладають провідні мовники найавторитетніших місцевих вишів. - Ми робили це, бо відчували - так треба. Окрім курсів, активно долучалися до благодійних акцій на підтримку воїнів-захисників України. Організовували для них допомогу, концерти творчого натхнення, тощо. А коли 24 лютого відбулася широкомасштабна агресія рашистів, виникла необхідність допомогти Запорізькому військовому шпиталю, - просто пояснює свою нинішню діяльність як його офіційної волонтерки Олена Шевчук.

Це був лютий час лютого місяця 2022-го.Зараз чимало списів ламають з приводу того, чи була готова Україна до повномасштабного вторгнення Росії. Залишимо відповідь на це, на наш погляд, риторичне питання фахівцям – воєнним історикам. Самі ж будемо оперувати фактами, яким стали свідками. Щодо військового шпиталю, ситуація у ті дні тут видавалася критичною. Із розвитком воєнних дій сюди стали прибувати чимало поранених. Натомість чимало працівників госпіталю пішли на фронт. Тож, найперше, виникла гостра потреба у робочих руках, зокрема, потрібно було організувати роботу кухні і їдальні, забезпечити постачання продуктів харчування, а також медикаментів та медичних засобів, інших витратних матеріалів. Членкиня «ГО «Запорізькі берегині» - головна медична сестра госпіталю Ксенія Мороз звернулась по допомогу до Олени Шевчук. - Тоді треба було одночасно вирішувати багато задач, - згадує пані Олена. – Організувати регулярні волонтерські чергування на кухні. Знайти і поставити колючий дріт типу «Єгоза» для укріплення охорони території закладу, а я ж навіть і гадки не мала, що воно таке, вишукати і придбати потужний генератор для забезпечення безперебійного електропостачання… та стільки всього було потрібно, що все і не перелічити. Я цілодобово спілкувалася телефоном, вела перемовини, не вилізала з-за керма своєї автівки. Здається, на сон часу просто не було. Бо поранені постійно прибували з-під Маріуполя, Херсона, Бердянська, інших територій воєнних дій, наближених до нашого обласного центру. Як все владналося? Тільки завдяки небайдужим запоріжцям. Відразу підключилися Запорізькі берегині, а за ними підтяглися їхні чоловіки, друзі, знайомі. Окрім згаданого пані Оленою, волонтери під її проводом зробили для госпіталю системи відеоспостереження, термінового оповіщення,оновили водогін, зібрали посуд для їдальні. Волонтерський штаб під керівництвом пані Олени об’єднав представників різних професійних кіл Запоріжжя. Так, наприклад, коли гостро постало питання про необхідність оперативно - за одну ніч виготовити ширму для операційної, за це завдання взявся головний режисер Запорізького академічного театру молоді Геннадій Фортус, який на той момент вже допомагав госпіталю виконувати невідкладні завдання на власному транспорті. У театральному цеху, де зазвичай виготовляли декорації для вистав, її вже на ранок наступного дня зробили і поставили у госпіталь. Олена Шевчук ефективно забезпечила і окремий напрямок волонтерського діяльності – психологічну підтримку бійців. Мова про концерти, які проводили тут волонтери - відомі запорізькі виконавці Анатолій Сердюк та Ірина Соболєва. Спільно із Запорізькими берегинями вони відвідували бійців у лікарняних палатах. Дарували їм дитячі малюнки і поробки. Також йдеться і про організацію перукарських послуг для поранених. Були встановлені відповідні зміни фахівчинь, які приходили сюди регулярно із своїми інструментами і засобами гігієни, навіть класні одеколони для хлопців приносили, щоб створити нашим пораненим захисникам відповідну атмосферу, в якій вони відчули б себе затишно, наче вдома, у своїй родині.

Олена Шевчук: «Наші неймовірні Запорозькі Берегині продовжують шити білизну і для поранених госпіталя і для всіх, хто на фронті! Наша білизна захищає, лікує, дарує тепло, бо наші пані шиють її з великою любов'ю! Сьогодні забирала велику партію новеньких піжамних штанців з ведмедиками - хай покращують настрій всім , хто знаходиться на лікуванні в госпіталі. Із залишків, що залишаються від готових моделей, дівчата шиють теплі труселя. На них попит дуже - дуже великий! Відправляємо на всі напрямки! Дивіться, які чудові труселя! Нові моделі, яскраві, як квіткова клумба! Дякую всім, хто не перестає передавати нам тканину!»

Олена Шевчук: «На жаль, я не можу показати обличчя на цьому фото. Але воно феєричне - на ньому лікарі і поранений у військовому госпіталі під Бахмутом. Всі - усміхаються...а нам хочеться плакати.... На пораненому наші штанці у "ведмедиках". Ми їх нашили дуже багато, для багатьох госпітелєй України. Наші дівчата створювали їх з особливою любов'ю. Впевнена, що ці штанці наш герой забере у мирне життя і вони обов'язково стануть особливим символом незламності».

Олена Шевчук: «120 трусів, 30 теплих штанців, які пошили "золоті ручки" Запорозькі Берегині сьогодні відправили у військовий госпіталь під Бахмут. У кожного свій фронт, але кожен українець впевнено йде до Перемоги!»

Олена Шевчук: «Ювілейна трьох тисячна пара в'язаних шкарпеток від Запорозькі Берегині поїхала сьогодні до хлопців на фронт. Хай зігрівають, дарують тепло і додають сил для Перемоги! Дякуємо, всім нашим незламним пані, які в'яжуть весь час. І навіть, коли немає світла, одягають налобні ліхтарики, запалюють свічки...і в'яжуть шкарпетки Перемоги! Снежана Церцвадзе Ирина Матвеева Інна Коваль- дякую!»

Олена Шевчук: «Як ви думаєте, що спільного між цими штуками, що у мене на руці, мотанкою від Люси Гармаш , групою Франко і Елена Алексеева ? Складно? Маленькі штуки, що я тримаю коштують 4320 гривень! І вони край були необхідні хірургам - травматологам запорізького військового госпіталя. А до чого тут мотанка? Телефонують музиканти групи Франко і розповідають, що давали концерт в Камінець - Подільському і на аукціоні, який вони проводили на сцені мотанка нашої Берегині - Люсі Гармаш була продана за 2000 гривень! Далі...прихильники творчості Олени Алєксєєвої дізнавшись, що вона давала концерт на підтримку нашого госпіталя, перерахували ...теж 2000 гривень! І таким чином, сьогодні я змогла придбати і передати до нашого госпіталя оті маленькі штуки, які так необхідні для операцій наших сміливих котиків!»

Олена Шевчук: «Презентували вже другу колекцію вишитих новорічних кульок від Запорозьких Берегинь. Її ми створювали для тих, ким опікуємося з 24 лютого - запорізького військового госпіталя, для всіх, ким надихаємося щодня! Тут всі герої: і військові, і медичні працівники, що живуть тут і роблять все, щоб наші котики скоріше вставали на ноги! І тому з особливою любов'ю і молитвами створювали для них ці авторські прикраси. Береш кожну до рук - і мурахи по шкірі...така сильна енергетика. Та не лише кульками прикрашали....другу ялинку, яка знаходиться в їдальні, прикрасили авторськими пряниками, що напекли наші чудові дівчата Юлия Гулордава і Клиенко Ирина і діти - переселенці. Але нам дуже хотілось створити справжнє свято і тому з нами були чудові музиканти - дует "Чумацький Шлях," ми заходили до кожної палати, до кожного кабінету, навіть працівники їдальні не залишилися без наших колядок і щедрівок! Гарним людям - гарні пісні! Жодну людину не залишили без подарунків: в'язані шкарпетки, пряники, мотанки, малюнки від дітей. І це дійсно було щастя - бачити, коли поранені усміхаються, разом з нами співають і фотографуються. А ще цього разу, завдячуючи нашому другу Максим Кравчук, робили "солодку бавовну" (солодку вату) , яка перетворювала наших сильних і мужніх чоловіків на дітей. Світлин буде багато, бо дуже хочу передати ту атмосферу, яка панує в нашому найкращому госпіталі України!»

Втім, Запорізькі берегині не обмежуються самими тільки турботами про пацієнтів нашого госпіталю. Олена Шевчук дбає і про забезпечення побутових і військових потреб наших захисників, які перебувають на лінії вогню. Запорізькі берегині весь час готують для них передачі із смаколиками, дитячими малюнками, теплими плетеними шкарпеткми, а також збирають кошти на автівки, генератори, дрони, прилади нічного бачення, теплові зори, тощо.

Олен Шевчук: «Наші великі друзі зі штурмової 128 бригади дуже просили дрон. Я, як і завжди, про збір коштів написала на фейсбуці. Дрон коштував 2699 євро! Ціна дуже велика. Чесно, я не вірила, що ми зможемо зібрати всю суму, але потрібно вірити в дива завжди, навіть під час війни Разом з вами ми зібрали 19000 тисяч гривень, 600 євро нам перерахував наш друг з Німеччини Рональд. Доречі, він дуже часто нам допомогає, в травні був в Запоріжжі, потрапив до нас на день вишиванки, постояв під нашим чарівним рушником і після цього дуже вірить в силу Запорозьких Берегинь. ...але суми всерівно не вистачало...але є друзі Victoria Abed в Іспанії знайшла меценатів, які додали суму, якої нам не вистачало. Вона займалася і логістикою! І ось сьогодні ми мали чудову нагоду передати дрон нашим неймовірним військовим».

- Наразі мені аж пече закрити черговий збір на необхідні для наших захисників застосунки, - зазначає пані Олена.- Я готова не спати цілодобово – роблю все, щоб ця війна закінчилася якнайшвидше. Разом із Запорізькими берегинями, усіма небайдужими запоріжцями рацюємо на ПЕРЕМОГУ! Підготуала Наталя Зворигіна, головна редакторка газети «Запорізька правда»

Олена Шевчук: « Працюємо на ПЕРЕМОГУ!»

#Запоріжжянезламне

Будьте в курсі подій!