Операція «Евакуація»: своїх не лишаємо

Місцевих тут, у Гуляйполі, ще чимало. Попри відсутність з 2-го березня електропостачання, щонайменше некомфортно життя та щоденні ворожі удари руйнівними С-300 та КАБами, люди продовжують триматись за свою землю, бо проросли в неї глибоко корінням свого родоводу. Їх надихають наші захисники, які тут, на підступах до районного центру - столиці махновської вольниці, зупинили ворога ще на початку широкомасштабної інтервенції і за два роки війни не пропустили окупанта ні на крок далі. Але жити тут з кожним днем стає все небезпечніше. Ворог лютує і посилює намагання прорвати нашу оборону. Артобстріли не припиняються ні на день. КАБи чорними грибами проростають то тут, то там – поблизу чиїхось домівок. Вони руйнують не тільки будівлі - вражаючи людей, знищують цілі світи. Їхати на вже зруйновані території військові не радять, та волонтери, ДСНС, гуманітарні місії їдуть. Сюди везуть необхідне – воду, харчі, медикаменти, засоби гігієни. А звідси вивозять тих, хто врешті погоджується на евакуацію. Зазвичай вони збираються поспіхом, просто в останню хвилину. Беруть – найдорожче. Одна літня жінка вхопила свою улюбленицю – сіреньку кішечку. Тримала її на руках, притискаючи до грудей, як найцінніший скарб, бо не мала ані сумки, ані переноски, аж доки волонтери не змайстрували для неї переплетену скотчем картонну коробку з кількома дірочками для повітря. Так вони обидві - кішечка та її хазяйка - і доїхали до гуманітарного штабу у Запоріжжі.

- Ми продовжуємо евакуацію маломобільних верств населення з нашої території, - зазначає голова Гуляйпільсткої громади Сергій Ярмак.- Сьогодні також. От вивезли літню жінку з Гуляйполя. Завдячуючи благодійним організаціям і фондам евакуюємо бажаючих до шелтерів та гуртожитків Запоріжжя з подальшою доставкою до місць тимчасового поселення на Західній Україні. Евакуйованим надаються безкоштовні проїзд, проживання, харчування, соціальний, психологічний супровід та медичне обслуговування. Хочу подякувати Цибарєву Віталію та його команді за допомогу в евакуації місцевого населення.

Про командира загону швидкого реагування обласного Товариства Червоного Хреста Віталія Цибарєва вже складають легенди. Він став лауреатом Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник року». «З перших хвилин повномасштабного вторгнення разом з працівниками ДСНС супроводжував евакуаційні колони з окупованих Енергодара, Бердянська та Маріуполя. Загалом колона під його керівництвом евакуювала на підконтрольну Україні територію 4585 осіб», - інформує про нього офіційний сайт Президента України. Зараз його команда вивозить людей з населених пунктів, які знаходяться під постійними ворожими обстрілами, та доставляє гуманітарні грузи на ті території. А ще працює на місцях прильотів ворожих ракет у житловому секторі Запоріжжя. - Громади дають запити, що їм потрібно і ми намагаємось їх повністю виконувати. Основні напрямки, куди їздимо — Степногірськ, Оріхів, Гуляйпільська і Преображенська громади. Допомогу розподіляємо в залежності від кількості населення, яке там залишається, - розповів Віталій.- Раніше, у минулому році, запити на евакуацію були більш часті. Потім півроку їх майже не було, 1-2 на місяць. Зараз, у зв’язку з тим, що росіяни вже застосовують авіабомби, що призводить до більш значних руйнувань, запити на транспортування та евакуацію почастішали.

Окрім волонтерів, евакуацією тих, хто потребує допомоги, опікуються і службовці ДСНС України у Запорізькій області. До Служби порятунку «101» від голови територіальної громади надійшло повідомлення, що у селищі Степногірськ необхідна допомога літній жінці, якій стало зле. Фахівці медичного розрахунку ДСНС України з Дрогобича Львівської області, які зараз несуть службу у прифронтовому Степногірську, оглянули 81-річну мешканку і надали їй першу домедичну допомогу. Але для подальшої стабілізації її стану вирішили транспортувати жінку у Запоріжжя для лікування під наглядом профільних фахівців. На спецавтомобілі медики ДСНС перевезли пані Валентину в обласну лікарню. Там вона після відповідного обстеження і проходитиме належне лікування.

Голова Запорізької обласної ради Олена Жук, коментуючи, наскільки складною є гуманітарна ситуація поблизу лінії фронту, де безперевно точаться бої, зазначила: «Ситуація, звичайно, складна, адже прильоти, пожежі постійно руйнують об'єкти критичної інфраструктури». За її словами, у місцевих жителів частково або повністю відсутнє централізоване електро- та водопостачання. «На прифронтових територіях залишається не так багато людей, але вони є і потребують допомоги. Виїхати дуже важко, жити – теж», – резюмувала Жук. Останніми місяцями з прифронтових територій Запорізької області силами правоохоронців, рятувальників та волонтерів вдається евакуювати 30-50 людей. Так, у березні завдяки завчасній добровільній евакуації з тих населених пунктів, де значно збільшилась кількість обстрілів, вдалося вивезти 30 людей. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. Він наголосив, що наразі з прифронтових територій Запорізької області не проводиться обов’язкова евакуація. А найбільше охочих покинути їх припало саме на першу декаду березня, коли росіяни значно активізували обстріли. – Під час евакуації наші люди отримують допомогу – фінансову, гуманітарну, соціальну. В обласному центрі є організовані громадами штаби для переселенців, де можна отримати найнеобхіднішу підтримку, – зазначив очільник області.

Запорізькі волонтери надають допомогу з евакуації не тільки на території Запорізької області. Так у складі Капеланського патруля спільно з «Білими янголами» - командою евакуації Нацполіції на території сусідніх областей працює група Ігоря Пилипушки. Ризикуючи життям, «Білі янголи» рятують людей із зони бойових дій на Авдіївському напрямку. З села Воздвиженка, що за три кілометри від лінії фронту, екіпаж «Білий янгол» евакуював 86-річну жінку та її маломобільного сина. Наразі родина перебуває у безпеці. Літня жінка та її син залишалися в селі, яке постійно зазнає обстрілів. Їхня вулиця неодноразово потрапляла під ворожий вогонь. Родина не мала можливості самостійно виїхати, тож сусіди звернулися за допомогою для них до поліції. Пенсіонерка одразу погодилася на евакуацію, а її син спочатку вагався. Чоловік має проблеми зі здоров'ям і практично не може самостійно пересуватися. Проте після чергового потужного обстрілу він змінив свою думку, і вже наступного дня «Білі янголи» повернулися за ним. Правоохоронці вивезли пенсіонерку та її сина до безпечної території. Наразі у Воздвиженці ще залишилося шестеро людей, повідомили у поліції.

Свою шляхетну місію рятівників, здійснюючи евакуацію населення із прифронтових регіонів, виконують і волонтери Запорізького міського центру допомоги. Одну із таких груп очолює Влад Маховський. - Ми працюємо по різних напрямках - там, де потрібна наша допомога, - розповів він. - Буваємо і на Гуляйполі. Там у нас вже налагоджена тісна співпраця із головою місцевої громади Сергієм Ярмаком. Саме він координує, куди відвозити людей, де їх приймуть, обігріють, нададуть необхідне. Також активно працюємо на Донеччині. Звідти вивозимо людей до Дніпра та Кам’янського. Там у нас налагоджена співпраця із «Білими янголами» з Нацполіції. Для нього така робота не в новинку. Починаючи з 2014 року Влад Маховський щотижня із своєю волонтерською командою виїжджає у наближені до фронту місця надати допомогу тим, хто її потребує. Туди везуть провізію, медикаменти, будівельні матеріали для ремонту пошкоджених домівок, звідти - вивозять людей. - Коли у 2014 все тільки почалося, люди були у паніці. Тоді все було вперше. Ніхто не розумів, що відбувається, - згадує він. - Тепер же за 10 років люди до того призвичаїлися. Тільки більше бойових дій, розрухи, більше жертв. Мусимо зробити все, щоб жертв було якомога менше. Про небезпеки своєї волонтерської діяльності Влад говорить неохоче. Тільки коли прискіпливо розпитують. Доводилося вивозити людей і під обстрілами ворожої арти, і під снайперським ворожим вогнем. І у полон,було, потрапив. Це сталося ще у 2014 році. - Полон – то найгірше, що може трапитись із людиною, - говорить він. – Я віруюча людина. Тож певен, що визволити нас тоді вдалося тільки з Божою допомогою. Але свою волонтерську діяльність він не покинув. - Зараз дуже гаряче на Харківському напрямку, - пояснює він. - Тож ми евакуюємо людей і з Харківщини, і з Сумщини - з Білопілля. У Запоріжжі у волонтерів налагоджено тісну співпрацю із обласним гуманітарним штабом. Тож людей прилаштовують по місцю за його направленням. Втім, є випадки, коли доводиться вирішувати питання і власними силами. Потреби у волонтерів доволі скромні – на ремонт автівок та пальне. Шукають грантової підтримки і отримують пожертви від громадян.

Евакуюватись чи виїхати із окупації – це суворий квест для українців. Але не менш проблематично для більшості з них і налагодити своє життя на підконтрольній Україні території. Наразі Запоріжжя перетворилося на величезний хаб, де намагаються відновити своє життя щонайменше 200 тис ВПО. У яких умовах живуть люди, з’ясували фахівці регіонального представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Запорізькій області, відвідавши два гуртожитки, де їх розмістили. Комісія побувала у гуртожитку КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (вул. Історична, 106, м. Запоріжжя) та гуртожитку Державного вищого навчального закладу «Запорізький будівельний коледж» (вул. вул. Незалежної України, 43, м. Запоріжжя). Щодо першого, воно має зручне розташування. Буквально в 5-ти хвилинах пішої ходи знаходиться зупинка громадського транспорту, магазин, відділення пошти. Трохи далі - 10-ти хвилинах їзди громадським транспортом – стоматологічна поліклініка та центр первинної медико-санітарної допомоги. Проживання для ВПО – на безоплатній основі. За спожиті житлово-комунальні послуги сплачують самі, згідно договорів про надання послуг тимчасового поселення в місцях компактного розміщення, які укладені між ВПО та КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради. Щомісячна плата за комунальні послуги становить від 600 грн до 1 300 грн. в залежності від пори року. - Мені дуже непросто вносити таку оплату, - поділилась одна мешканка цього гуртожитку. – Постійної роботи не маю. Перебиваюсь підробітками. А на виплату ВПО у 2 тис грн. не розженешся. Маю щось поїсти купити. На ліки багато витрачаю. Люди поскаржилися, мовляв, комуналку оплачують, а приміщення ванних кімнат перебувають у вкрай незадовільному стані, потребують капітального ремонту: заміни вікон, ремонту підвіконь, стелі, підлоги. Сантехніка в непридатному стані, потребує заміни. Потрібно встановити нові душові перегородки, обладнаних кабінки дверима або душовими шторками. В туалетних приміщеннях встановлені унітази та рукомийники, проте труби потребують заміни. На стінах виявлені сліди від підтікань та плісняви. - Розуміємо, що зараз війна, і всім важко. Але ж можна і нам забезпечити якійсь мінімальні побутові умови. Адже чуємо, достатньо великі суми виділяє і держава, і різні благодійні організації на житло для ВПО, - коментує ситуацію мешканка гуртожитку. - У мене двоє діточок. Щоразу як їх до туалету веду або помити, турбуюся, як би не підхопити тут якої хвороби. Розташування гуртожитку державного вищого навчального закладу «Запорізький будівельний коледж» також доволі зручне для мешканців. В пішій доступності від гуртожитку знаходиться школа, лікарня, зупинка громадського транспорту, продуктові магазини, аптеки. Розміщення ВПО здійснюється на безоплатній основі. Всі витрати компенсуються за рахунок самого гуртожитку. - У нас цілком прийнятні умови, - розповіла пані Марія, яка проживає тут вже четвертий місяць. - Наче все є - холодильники, плити, пральні машини, мікрохвильові печі, електричні чайники. Умови в кімнатах задовільні. Але стан туалетних кімнат бажає на краще. Комісія відмітила, що гуртожиток потребує ремонту, зокрема, туалетних приміщень, душових кабінах, заміни сантехніки. Потрібно щонайменше хоча б шторки повісити у душових кімнатах, щоб не порушувати права мешканців на приватність. Також комісія відзначила, що обидва гуртожитки не облаштовані засобами безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, включаючи місця загального користування та приміщення, у яких облаштовані ліжко-місця.

У Запоріжжі є й досвід, коли громадські і благодійні організації власноруч перетворюють занедбані приміщення на комфортні гуртожитки для вимушених переселенців. Не чекають на допомогу від держави, самостійно знаходять фінансування і створюють гуртожитки для тимчасового проживання тих, що цього найбільше потребують. Благодійний фонд «Артак разом до мрії» відкрив транзитний шелтер для тимчасового проживання 21 людини з інвалідністю та маломобільних груп населення, яких евакуювали з прифронтових і деокупованих територій. Громадська організація «Молодь нашого майбутнього» відкрила у Запоріжжі шелтер для ВПО «Сімейний центр», який орієнтований на родини з дітьми та одиноких жінок і може вмістити до 40 людей. Всеукраїнське об’єднання «Патріот» створило центр для комфортного і довготривалого проживання 60 внутрішньо переміщених осіб та людей, які втратили своє житло і опинилися у важких життєвих обставинах. Своїм досвідом керівники шелтерів – Наталія Ардальянова, Руслан Хафізов та Інна Лук’янова поділилися у Карітас Запоріжжя на обговоренні нового проекту «Соціальне житло для ВПО». Мета цього проекту полягає у створенні гідних житлових умов для переселенців з тимчасово окупованих територій України, а також для тих громадян, які бажають повернутися з-за кордону. «Ми прагнемо, щоб Запоріжжя стало їхнім рідним містом, де вони зможуть знайти свій дім та місце роботи», - зазначив заступник міського голови Андрій П’ятницький. Обговорення було жвавим та конструктивним. Присутні гості висловили свої думки та пропозиції щодо реалізації проекту. Особливу увагу приділили питанням компенсації комунальних послуг для мешканців шелтерів. Було також порушено важливі аспекти поточних потреб шелтерів, які потребують негайного вирішення. Співпраця між різними організаціями та установами є ключем до успіху цього проекту

І все ж попри всі складнощі евакуації і побутові незручночності у подальшому, наші люди не хочуть залишатися під окупаційним ярмом росіян. Вони будь що виходять подалі від «сусідської любові», а дехто навіть і виповзає, витягаючи із собою найдорожче. Щоб полегшити евакуацію потрібно завчасно звернутися:

Обрати день і час безкоштовної евакуації, яку проводить Нацполіція до одного з гуманітарних хабів у Запоріжжі. Отримати гуманітарну та іншу допомогу та, за потреби, можливість безкоштовно проживати в Запоріжжі чи виїхати в інші області. Додаткову інформацію можна знайти на