«СМЕРТІ НЕ ВІДАЄ СЛАВА»

22 вересня, у день осіннього рівнодення азовці традиційно провели церемонію вшанування пам’яті загиблих побратимів… Прямокутник встромлених у землю смолоскипів у темряві соснового лісу. Два великих вогнища, в яких я бачу нестерпний жар війни та полум'я сердець патріотів, полеглих за Україну. По периметру вишикувалися воїни Першого армійського корпусу НГУ «Азов». Серед них і військовослужбовці 15-ї бригади НГУ імені Героя України лейтенанта Богдана Завади "Кара-Даг", зокрема, представники бригадної артилерії, в тому числі – 2-го артилерійського дивізіону.

Під зоряним небом урочисто пронесли головну хоругву корпусу – вертикальний стяг зі стилізованим зображенням сокола та символу «Ідея Нації». Лунає Молитва українського націоналіста, текст якої був складений у травні 1936 року Осипом Мащаком. Зі сцени сержант проголошує урочисті рядки, які одразу хором повторюють з тими ж інтонаціями всі присутні бійці.

«Україно! Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів Кавказьких, шумом Карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів. Нехай душа моя в Тобі відродиться, славою Твоєю опроміниться, Бо Ти, Пресвята, все життя моє, бо Ти – все щастя моє!» Під час молитви гвардійці ритуальним жестом притискають кулак до серця, тримаючи праве передпліччя горизонтально. Вік у всіх різний: від 20+ до 50+. Серед військових чимало жінок також в однострої. Обличчя, які вихоплюють з темряви помаранчеві відблиски ватри, сповненні почуттів, бо всім є кого з побратимів згадати в таку мить… Я згадую нашого молодого побратима Миколу Грекова, навідника гаубиці «Мста Б», котрий восени 2024 року на Покровському напрямку Донбасу під час роботи гармати та ворожого обстрілу дістав смертельне поранення. Йому назавжди 22 роки… «…Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму!» Задля цього урочистого заходу всі бригади, які увійшли до складу корпусу НГУ «Азов» (і ті, котрі зараз виконують бойові завдання на різних ділянках фронту), відрядили сюди своїх представників. Бригада «Кара-Даг», у тому числі 2-й артилерійський дивізіон підрозділу, наразі боронить Куп’янський напрямок на Харківщині. Нагадаємо, це оперативно-тактичне з’єднання утворене з п’яти бригад Національної гвардії України: 12-та бригада спеціального призначення «Азов» та ще чотири бригади оперативного призначення: 1-а президентська БрОП «Буревій», 14-та БрОП «Червона Калина», 15-та БрОП «Кара-Даг», 20-та БрОП «Любарт». Корпусна система впроваджується в Силах оборони України з метою більш гнучкого реагування та ефективного застосування війська в сучасних умовах війни. Постійні корпуси з достатньою кількістю ресурсів зможуть оперативно реагувати на зміни ситуації на фронті та ефективніше використовувати сили. Для артилерії це особливо актуально, бо переміщення гармати, якщо цього вимагають зміни ситуації на фронті, це складний і небезпечний процес, який слід ретельно продумати й швидко виконати. 2-й артилерійський дивізіон бригади «Кара-Даг» неодноразово це доводив. У боротьбі з могутнім ворогом, який зазіхає на нашу землю, свободу й саме наше існування, ефективність і гнучкість певним чином компенсують неспіврозмірність чисельності та ресурсів двох армій, які б’ються. Мордор утилізує в цій війні людиноподібне сміття, яке йому не шкода і якого в нього хоч греблю гати, а Україна – втрачає найкращих своїх синів і дочок.

«Кожен азовець, який поліг на шляху боротьби, був справжнім воїном. А воїни завжди живі у своїх вчинках, у славі, якою вони огорнули себе своїм чином, і в діях тих, хто прийде після, – сказав заступник командира корпусу «Азов» підполковник Святослав Паламар, позивний «Калина». – На нас із вами сьогодні лежить велика відповідальність. У нас немає іншого варіанту, ніж продовжувати їхню справу і довести її до кінця. Тому що зупинитися — означає зрадити їх та їхню жертву.» …І знову переді мною постає наш 22-річний Коля Греков. Хіба можна забути, що цей хлопець зумів з нуля опанувати спеціальність навідника потужної гаубиці?.. Що він сумлінно виконував свій обов’язок у складі нашого дивізіону, вправно та влучно бив ворога? Хіба можна забути його жертву? На середину прямокутника вишикуваних бійців виходить команда військового салюту. Зі сцени лунають слова «2014 рік – пам’ятаємо!» – (лунають залпи в небо) – «Помстимося!» – хором відповідають гвардійці одночасно з пострілами сальви. «2015 рік – пам’ятаємо!» – (знову залп) – «Помстимося!»… …«2020 рік – пам’ятаємо!» – «Помстимося!»… …«2025 рік – пам’ятаємо!» – «Помстимося!» «І розплинусь я в Тобі, та вічно житиму в Тобі, Відвічна Україно, Свята, Могутня, Соборна!»