Світ потребує Ротарі!

Як люди дії, українські ротарійці продовжують бути вірними своєму головному принципу «Служіння понад власне Я», і роблять усе можливе, й часто неможливе, заради Перемоги України. Тому почасти на ротарійців дивляться, як на людей, що здатні творити дива. З перших днів війни понад сімдесят Ротарі Клубів України, які об'єднують майже 1600 ротарійців, сміливо допомагають народу України відповідати на виклики війни. Губернатор Дистрикту 2232 Ротарі в Украні Мирон Угрин наголошує: «Наша відповідь на російський терор - ще більша згуртованість і єдність, турбота про тих, хто постраждав, підтримка тим, хто щомиті ризикує своїм життям, захищаючи нашу Вітчизну. Ротарійців не зупинити, коли ми прагнемо допомогти Україні! Україна сьогодні дарує світові Надію. Надію не вбити!!!» Глибоко символічно, що саме у Всесвітній день взаєморозуміння і миру у 1905 році 23 лютого відбулося заснування першого клубу Ротарі, який мав на меті лише об’єднання бізнесменів з метою дружніх та доброзичливих стосунків і співпраці. Згодом виникла велика всесвітня організація — Ротарі Інтернешнл, яка позиціонує себе як відкрите, неполітичне, благочинне утворення. Члени клубу Ротарі, або ротаріанці — це професіонали та лідери в різних напрямках бізнесу, які реалізують гуманітарні проекти, дотримуються етичних норм у професійній діяльності, прагнуть до встановлення взаєморозуміння і миру в усьому світі. Засновник руху Ротарі — Пол Гарріс. Він народився в США у 1868 році. Хлопчика виховували дідусь та бабуся, які мали прогресивні погляди. Вони й навчили онука толерантності та доброзичливого ставлення до різних людей. В студентські роки Гаррісу довелося навчатися в трьох університетах — Прінстонському, Вермонтському та в Айові. Отримавши диплом юриста в 1891 році, він не одразу почав працювати за фахом. Юнак спробував себе в репортерстві, був різноробочим на фабриках та заводах, продавав граніт та мармур, навіть збирав апельсини у Флориді. Зрештою, в 1896 році Пол Гарріс оселився у Чикаго та зайнявся юридичною практикою. Якось на початку 1900-х років Гарріс відпочивав з другом, теж адвокатом, у заміському будинку. На прогулянці друг Пола познайомив його зі своїми приятелями — власниками місцевих крамниць. Після цього Гарріс загорівся ідеєю створити об’єднання чи товариство для бізнесменів різних професій, без поділу на національності, релігійні чи політичні погляди тощо. 23 лютого 1905 року Пол Гарріс обідав зі своїм близьким другом Сильвестром Шиллом — чиказьким вугільним торговцем. Після обіду вони підійшли до будівлі Unity Building, де зустрілися ще з двома своїми приятелями — інженером вугільної копальні Гюставом Лоером та кравцем Хірамом Шорі. Гарріс запропонував приятелям створити власний клуб, який сприятиме дружній солідарності та взаємодопомозі між підприємцями великого міста. З першим засіданням імпровізованого клубу вирішили не зволікати — воно відбулося одразу ж в Unity Building. Назви новий клуб ще не мав, певного місця — також. Тому четверо друзів домовилися про наступну зустріч в офісі Сильвестра Шилла, який став першим президентом клубу. Зустріч відбулася через два тижні, і на ній були присутні вже семеро — до клубу приєдналися ще троє бізнесменів. Об’єднання вирішили назвати «Ротарі», оскільки засідання завжди проходило в іншому місці, в офісі когось із членів клубу, тобто щоразу відбувалася ротація. Пол Гарріс прагнув до створення Ротарі-клубів і в інших великих містах країни. Вже через три роки, у 1908-му, в Сан-Франциско відкрився другий в історії Ротарі-клуб. Незабаром в клуби Ротарі почали об’єднуватися бізнесмени Окленда, Сіетла та Лос-Анджелеса. У чиказькому клубі не всі зрозуміли сенс розширення організації — звіти про нові клуби забирали багато часу на засіданнях, і зрештою лише Пол Гарріс залишився прибічником ідеї «ротаріанців всього світу». Але в 1910 році секретарем організації став Чеслі Перрі, який поділяв погляди Гарріса щодо перетворення клубу на всесвітню організовану структуру. Відтоді Ротарі-клуб став невпинно розширюватися, а вдячний Гарріс називав Перрі «Будівником Ротарі». Станом на серпень 1910 року в США налічувалося 16 осередків, які об’єднала Національна асоціація Ротарі-клубів. В 1912 році такі клуби відкрилися в Канаді та Великобританії, і асоціація стала називатися Міжнародною асоціацією Ротарі. В 1922 році Ротарі охопила п’ять континентів, відтоді й дотепер вона називається Ротарі Інтернешнл. Наразі Ротарі Інтернешнл займається міжнародними гуманітарними та освітніми програмами: надає гранти, виступає спонсором послів доброї волі, нагороджує освітніми преміями студентів та викладачів університетів, сприяє професійному та бізнесовому міжнародному обміну. Ротарі-клуби всього світу об’єднує девіз «Служіння понад себе». Також у ротаріанців є спільна філософія, заснована на тому, що основа бізнесу повинна полягати в служінні суспільству. Етичні принципи Ротарі полягають в чотирьох запитаннях, розроблених членом клубу Гербертом Тейлором у 1932 році та офіційно затверджених Ротарі у 1942-му. Тільки відповівши ствердно на такі запитання: чи це істинно; чи це справедливо; чи підтримає це дружні стосунки; чи буде це корисно для всіх — ротаріанець має право прийняти позитивне рішення щодо будь-якого бізнесового питання. Тож не дивно, що 23 лютого щороку відзначається Всесвітній день взаєморозуміння і миру, в пам’ять про ту подію, коли четверо друзів зібралися в Чикаго і заснували всесвітній рух шляхетності, толерантності та миру. Цей день стали відзначати в світі, починаючи з 1983 року. Чи є особливий символ у Ротарі Інтернешнл? З перших днів існування символом організації було колесо. Його створив ротаріанець — гравіювальник Монтегю Беар. Спершу це було просто зображення колеса від візка, а в 1923 році дизайн дещо змінили. Зубчасте колесо з 24 зубцями і шістьма спицями затверджено як єдиний символ Ротарі Інтернешнл. Які особливості є в спілкуванні ротаріанців між собою? В США серед учасників Ротарі-клубів прийнято звертатися один до одного лише на ім’я, без офіційних титулів чи прізвищ. В європейських клубах стиль спілкування більш формальний, а в азійських країнах ротаріанці дають один одному жартівливі прізвиська, пов’язані з особистими якостями чи професією. Але незалежно від традиції звертання, серед ротаріанців всюди панує дух дружби та підтримки. Чи існує особлива тема на кожний ротаріанський рік? Так, ротаріанські роки проходять під певними темами. Рік у Ротарі Інтернешнл за традицією розпочинається 1 липня, а закінчується 30 червня. Тема 2023-2024 ротаріанського року звучить як «Творімо надію для світу». МИРОБУДУВАННЯ - ОДИН ІЗ ГОЛОВНИХ НАПРЯМКІВ ДІЯЛЬНОСТІ РОТАРІ Ротарі Інтернешнл рекомендує всім клубам включити до своєї програми щотижневих зустрічей спеціальні заходи, які підкреслюють необхідність розуміння й доброї волі для всього світу. Для цього клуби Ротарі запрошують учасників з інших країн, проводять зустрічі з науковцями, влаштовують студентські програми обміну, проводять диспути з міжнародних питань, а також розважальні заходи. Члени Ротарі-клубів користуються можливістю познайомитися з іноземними колегами та спланувати свою подальшу діяльність на міжнародному рівні. Українські Ротарі клуби підтримують звичаї Ротарі і для українських ротарійців встановлення миру в рідній державі зараз головний напрямок Служіння. Програми Ротарі Інтернешнл виховують наступні покоління лідерів та забезпечують фінансування дій, що сприяють покращенню світу. Кожного року Ротарі обирає 100 спеціалістів з різних країн, яким надає стипендії для навчання в одному з всесвітніх центрів Ротарі. Постійною є програма для молодих людей з розвитку лідерських якостей. Програма включає одноденні семінари та тижневі табори, які охоплюють молодь від 14 до 30 років. Завдяки програмі Ротарі з міжнародного молодіжного обміну студенти вивчають іноземні мови, відкривають для себе інші культури та справді стають громадянами світу. Гранти — ще один важливий аспект діяльності Ротарі. Їх можуть отримати різноманітні проєкти — освітні, медичні, економічні, екологічні та інші. Ротарі Інтернешнл допомагає біженцям та бере участь у врегулюванні конфліктів, розширює доступ до безкоштовної медицини в бідних країнах, проводить інформаційні кампанії щодо профілактики й лікування СНІДу та інших хвороб. Так, для боротьби з поліомієлітом була розпочата спеціальна програма ще в 1985 році. Ротарі Інтернешнл вклала в цю програму більш ніж 850 мільйонів доларів, завдяки цьому стала можливою вакцинація двох мільярдів дітей в усьому світі. Зараз людство знаходиться на межі повного викорінення поліомієліту, а Ротарі відіграла в цьому ключову роль. Ротарі Інтернешнл переймається екологічними проблемами та змінами клімату, тому її члени створюють природоохоронні та природовідновлювальні проєкти й використовують свої зв’язки для змін на краще у довкіллі. Мабуть, неможливо перерахувати всі напрямки, якими займаються ротаріанці. До того ж, добрі справи ротарійці роблять не заради піару, не для того, аби заробити якісь політичні дивіденди, а за покликом серця. Бо є такі поняття, як соціальна відповідальність та служіння понад себе. Однак, про проєкти Ротарі й ротарійців варто розповідати. Це приклад для наслідування, це можливість залучати до вирішення нагальних проблем місцеві громади, державні органи, громадські організації, меценатів та усіх небайдужих. За їх прикладом інші люди можуть усвідомити спільну відповідальність за нагальні проблеми нашого світу. Більше про Ротарі та ротарійців можна дізнатися з сайтів rotary.org, rotary.org.ua та ротарійських соціальних мереж. Марина Квітчаста, "Запорізька правда"