Українських журналістів підтримують данські колеги

Делегати Конгресу підвелися і аплодували стоячи на початку засідання на знак солідарності з українськими журналістами. Зал був переповнений – Конгрес зібрав близько трьох сотень журналістів, делегатів від усіх медіа Данії. Це сильне відчуття підтримки і співпереживання від твоїх колегам з іншої країни. У своїй промові Голова Данської спілки журналістів Тина Йохансен говорила про виклики сучасної журналістики — скорочення в медіа, економічну кризу, нові технології... Але її ключове послання: потреба в незалежній журналістиці та достовірній комунікації ніколи ще не була більшою. У світі, де технологічні платформи переповнені дезінформацією, пропагандою та сфабрикованими «істинами», людям потрібні ті, хто наводить лад в інформаційному забрудненні та безладі. У своєму виступі Сергій Томиленко розповів історії українських медійників, що діють на прифронтових територіях. А саме - Анатолія Білоножка, редактора «Миколаївських новин», який працює в нелюдських умовах. Але попри все це, його редакція не пропустила жодного випуску газети цього року. Редакторів прифронтових газет — справжніх герої нашого часу: це Анатолій Жупина з Херсона, який відновив «Новий день» у щойно звільненому місті, Олексій Пасюга з Сумщини, Василь Мирошник і Констянтин Григоренко з Харківщини, Світлана Карпенко та Тетяна Велика із Запоріжжя. Кожен з них долає неймовірні труднощі, щоб доставити правдиву інформацію людям. - Місяць тому я особисто їздив із Світланою Карпенко, редакторкою «Трудової слави», до прифронтового Оріхова, що всього за чотири кілометри від передової. Ми везли свіжий номер газети разом із хлібом, який доставляли хоробрі запорізькі рятувальники. Треба було бачити, як світилися обличчя людей, коли вони отримували і хліб, і газету — наче два різні види поживи: для тіла і для розуму. Для мене було критично важливо назвати якомога більше прізвищ наших колег. Це і полонені журналісти — Ірина Левченко, Дмитро Хилюк, Ірина Данилович, Владислав Єсипенко та десятки інших, яких утримує Росія. І поранені під час роботи — Ольга Звонарьова, що постраждала під час повторного ракетного удару в Запоріжжі, Ольга Ковальова з осколковими пораненнями, Ірина Дмитрієва, чий будинок був пошкоджений російським дроном. Сергій Томіленко вручив Данській спілці журналістів Спеціальну Почесну відзнаку Національної спілки журналістів України. А також подарував данським друзям прапор України з підписами журналістів із Запоріжжя, Дніпра та Києва. - Мої колеги спеціально підписали його з нагоди Конгресу данських колег. Цей прапор — символ нашої вдячності та нашої спільної боротьби за цінності вільної журналістики. Безмежно вдячний данським колегам за підтримку. Завдяки їхнім пожертвам ми надали екстрену допомогу понад 80 українським медійникам, а в березні та квітні змогли продовжити роботу Центрів журналістської солідарності, коли припинилося фінансування ЮНЕСКО. У своєму виступі я звернувся до данських журналістів із щирим проханням: «Тримайте Україну у ваших сюжетах, у ваших репортажах, у ваших серцях! Не дайте світу забути про наші страждання та нашу боротьбу. Ваша підтримка сьогодні робить нас сильнішими завтра». Бо коли російська пропаганда постійно працює, нам життєво необхідна увага вільних медіа. Ми разом, ми тримаємось! Бо журналісти важливі! Прес-центр ЗОО НСЖУ