Валентина Басова : «Добрі справи люблять тишу!»

- Основною метою діяльності Товариства є захист життя людини, - розповідає Валентина Степанівна, - попередження і полегшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф та аварій, надання допомоги нужденним, одиноким та людям з інвалідністю. Останні роки роботи Товариства - це роки випробувань тривог, допомог і хвилювань. Із березня 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів, Червоний Хрест почав проводити тренінги з надання першої медичної допомоги, їх пройшла вже велика кількість людей, зокрема, і члени Запорізької обласної журналістської організації. - Окрім того, що ми проводимо різні тренінги, допомагаємо людям розшукувати рідних, здійснюємо догляд за важкохворими на дому, навчаємо догляду за такими хворими, допомагаємо бездомним, - продовжує розповідь пані Валентина, - ми ще й навчаємося самі. І робимо це постійно. У Валентини Степанівни – дружний, мужній і привітний колектив, в котрому трудяться 22 працівника. З перших днів повномасштабного наступу всі вони відпрацьовували напрямки із надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, які прибували до Запоріжжя. Починали шлях із допомоги продуктами харчування, одягом та ін. Нині ж внутрішньо переміщеними особами займаються ХАБи, а 8 соціальних працівників Товариства ЧХ обслуговують нині найбільш нужденних громадян, котрі цього потребують. На дому вони відвідують 64 тяжкохворих одиноких громадян і допомагають їм. - Впродовж 8 років щоранку в приміщенні нашої міжрайонної організації Товариства Червоного Хреста всім нужденним роздають хлібобулочні вироби, можуть напоїти чаєм, - розповідає голова міжрайонної організації. – Крім того, люди приходять сюди і за медичної допомогою, і за їжею, і за одягом. А дехто – просто поговорити-погомоніти, бо відчувають потребу в простому людському спілкуванні. Крім основних працівників, у нас працюють на безоплатній основі ще і 22 волонтери, які дуже допомагають і нам, і нужденним. - А хто ж допомагає Червоному Хресту? – цікавлюся у своєї співрозмовниці. - Основну допомогу ми отримуємо від обласної організації, міжнародних донорів та партнерів, від небайдужих громадян, підприємців, які іноді не бажають світитися, бо добрі справи люблять тишу. А коли треба фізично нам допомогти, то тут поспішають до нас наші рідні, близькі й знайомі люди, за це ми їм дуже вдячні. І не дивлячись ні на що, ми не втрачаємо надії на краще, робимо спільний внесок у добру справу та віримо в найскорішу Перемогу України, – підсумувала Валентина Степанівна.