Як вимушеним переселенцям знайти затишний прихисток на новому місці?

З перших днів війни до Запоріжжя щоденно виїжджає велика кількість людей, які змушені покинути свої домівки та звичне життя через бойові дії. Саме тому швидко довелось створювати умови для тимчасового або постійного перебування великої кількостя осіб, надання соціальних послуг та гуманітарної допомоги. Наразі навантаження з обласного центру знімають представництва кожної території - велику частку роботи виконують районні гуманітарні хаби, а також центри допомоги мешканцям Маріуполя та Херсонської області. Продовжує функціонувати обласний гуманітарний хаб, активно працюють місцеві волонтерські центри. З початку війни через логістичні хаби пройшли сотні тисяч осіб. Шукачів притулку, які залишились у Запоріжжі продовжують розміщувати у комунальних установах. Серед поселенців закладів обласного підпорядкування велика кількість дітей. Окрім гуманітарної, грошової, медичної та соціальної підтримки люди потребують можливості повернутися до стабільного життя. У Запоріжжі вони мають облаштуватися все з нуля, і в першу чергу, йдеться про забезпечення їм надійного даху над головою. Безпосередньо у Запоріжжі співіснують різні форми допомоги людям із забезпеченням житлом. Так, в гуртожитку Запорізького державного медичного університету прихистили майже 450 переселенців. Окрім безоплатного житла, людям надали змогу отримувати і медичні послуги, зокрема, сходити на прийом до стоматолога, або терапевта, зробити кардіограму чи УЗД. Також, ще навесні минулого року у Запоріжжі волонтери з організації "СВОІ" разом із Запорізьким обласним центром молоді облаштували шелтер для переселенців. Тут одночасно можуть жити 100 людей.

Дружна команда шелтера відкрила благодійний фонд, залучила партнерів, завдяки чому вдалось задовільнити усі базові потреби, починаючи з одягу, їжі і ліжок. Головна мета проекту – соціальна-психологічна інтеграція переселенців, щоб вони могли самостійно влаштувати своє життя, знайти роботу, постійне житло. Жителів шелтеру долучають до волонтерства, вони готують на кухні, прибирають, організовують побут. За час свого існування шелтер прийняв більше 3 тисяч вимушених переселенців. Влітку і навесні тут жили люди, які виїжджали з тимчасово окупованих територій або прифронтових громад. Нещодавно у кімнати заселились і жителі Запоріжжя, які втратили житло через ворожі обстріли. Поки у Запоріжжжі вимушених переселенців розміщують тимчасово, та подальше їхнє розташування навіть не обгооворюється, у Широківській громаді планують збудувати 40 модульних будинків, де зможуть поселитися понад 200 вимушених переселенців. На проєкт вартістю майже 22 мільйони гривень залучатимуть гроші іноземних фондів. Приміщення модульного будинку буде розділене на дві кімнати, забезпечене санвузлом, душовою кабінкою. Також буде кухня. Орієнтовний термін реалізації проєкту – 3-4 місяці. У громаді офіційно зареєстровано понад 1500 вимушено переміщених осіб. Їм надають житло, як мешканці, так і громада. Для цього сільська рада провела аудит наявного нерухомого майна, яке можна відремонтувати або реконструювати і потім передати в тимчасове користування родинам переселенців. – У комунальних квартирах, які були в громаді і планувалися для інших цілей, вже живуть переселенці. Також облаштовуємо для проживання кілька двоповерхових будинків. У деяких селах перетворюємо на гуртожитки приміщення колишніх сільських рад, які зараз не використовуються. Ці роботи виконуємо за власні гроші громади. Крім того, для забезпечення осель необхідними меблями та побутовою технікою залучили фінансування від донорських організацій, – зазначив Андрій Шахов, начальник відділу АПК та земельних відносин Широківської сільської ради. Але цього не достатньо. І тому, коли з’явилася пропозиція збудувати на території громади модульне містечко для переселенців, сільська рада підтримала цю ініціативу.

Шелтери Шелтери – це місця тимчасового перебування або транзитні пункти. Сюди люди потрапляють одразу після переселення і живуть тут кілька днів, поки не знайдуть місце тимчасового проживання. Це, як правило, обладнані для одночасного перебування великої кількості осіб приміщення, наприклад, спортзали у школах, торгові центри, вокзали. Тут людина знайде місце ночівлі, отримає гаряче харчування, первинну медичну допомогу, допомогу психолога. Опікується такими шелтерами місцева влада за підтримки благодійників і волонтерів, які беруть на себе вирішення проблеми забезпечення продуктами, теплими речами мешканців шелтерів. Наприклад, у Полтаві шелтер відкрила благодійна організація “Світло надії” за кошти субгранту-проєкту “EU4CSOs Emergency Actions”. У Кривому Розі гроші на обладнання шелтеру виділила компанія “Метінвест”. За 30 млн грн планується облаштувати в спортзалах, приміщеннях шкіл, дитячих садочків 86 шелтерів для ВПО. У Бердичеві шелтер для переселенців обладнали у дитсадку. У Львові благодійна організація “100 % життя” відкрила новий шелтер для 150 людей. Кімнати розраховані на 2, 4, 8, 10 осіб. Також у приміщенні Народного дому облаштували тимчасове помешкання для ВПО на 80 осіб. У Луцьку, Бучі, Ірпені, Івано-Франківську та містах Закарпатської і Чернівецької областей місцеві будівельники зводять мобільні шелтери для тимчасового розміщення переселенців. Такі будинки розміщуються здебільшого поблизу протестантських церков. Гроші виділили американські благодійники. У межах проєкту планується побудувати 92 будинки (із них 15 – на Волині). Зведення одного шелтеру будівельній компанії обходиться у 16 тис. доларів. Косівська громада Івано-Франківщини за грантові кошти переобладнала приміщення старої школи під шелтер, аби розвантажити комунальні заклади. Громада також отримала комплект сантехнічного обладнання – бойлери, умивальники, унітази, душові кабіни, електричні нагрівачі тощо для облаштування шелтеру на 200 осіб. Є і доволі незвичайні варіанти тимчасового розміщення ВПО. У Луцьку шелтер для переселенців обладнали в підвалі багатоповерхівки. У цьому шелтері люди зупиняються транзитом, на 2–3 дні, на шляху в Європу. Хоча шелтери створюються як транзитні пункти, для деяких переселенців вони можуть стати тимчасовим житлом, особливо у разі скрутної фінансової ситуації. За словами мешканки шелтеру з Маріуполя, вона з онуком обрали шелтер через те, що він був обладнаний для дитини, яка мала травму спини. До цього вони мешкали у приватному будинку, де умови не відповідали потребам і не було можливостей облаштувати зручні ліжка. Санаторії Санаторії здатні прийняти велику кількість людей одночасно та мають готову інфраструктуру і здебільшого потребують відносно невеликих витрат на переобладнання під шелтери. Основні витрати – це, як правило, підготовка опалювальної системи санаторіїв до холодів, облаштування меблями та ремонт. У Трускавці будівлі санаторіїв “Рубін” і “Янтар” можуть прийняти від 1,6 тис. до 3 тис. людей, а на Рівненщині у дитячому санаторії “Хрінники” буде створено 250 місць для проживання. Кошти на це надають як місцева влада, так і меценати. На Львівщині санаторій “Шкло” отримав 20 млн грн для ремонту приміщень для розміщення 400 переселенців, а необхідні меблі та постіль надав “Готельний холдинг Республіки Польща”. Пошуком придатних до переобладнання санаторіїв займаються не тільки самі громади. Так, держава через Міністерство економіки України запропонувала свій механізм створення місць для проживання переселенців у санаторіях і готелях. Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) має вивчити можливість додавання до договорів управління арештованими активами зобов’язання передавати частини активів на соціальні потреби. Ідеться про те, що при проведенні конкурсів із пошуку нових управителів арештованим готельним майном передбачити, щоб новий управитель забезпечив передачу 10–20 % від номерного фонду на потреби ВПО. На кінець жовтня було вже визначено 80 об’єктів, які можуть бути виставлені на конкурс із такими умовами. Це п’ять готелів, 24 санаторії, інші нежитлові приміщення, серед яких – київські готелі “Турист” і “Дружба”, санаторії “Жовтень” (Конча-Заспа, Київська область), “Шаян” (Закарпатська область), “Моршин курорт” (Львівська область), “Затока” та “Кароліно-Бугаз” (Одеська область), колишній пансіонат “Нові Санжари” (Полтавська область). Модульні містечка Модульні містечка виконують функції шелтеру, але період перебування у них переселенців більший і тут родини мають особистий простір. Перевага таких містечок у тому, що вони мобільні і можуть бути швидко зібрані в безпосередній близькості до локації, яка постраждала. Людям, які залишилися без домівки, у такому випадку не потрібно далеко їхати, вони можуть мешкати у модульному містечку та відновлювати своє основне житло або продовжувати працювати на своїй роботі. Прикладом використання цього підходу стала Київщина, де після звільнення від окупації було створено 10 локацій із модульними містечками для понад 2,8 тис. осіб. Ще 13 модульних містечок для 5 тис. ВПО за підтримки Польщі мало бути побудовано в Україні до кінця 2022 року. Однак модульні містечка не пристосовані до проживання у період холодів. Крім того, заселитися до модульного містечка можна лише за певних умов, а пріоритетне право на розміщення може надаватись певним категоріям громадян. У Броварах, наприклад, заселитися можна лише за умови проходження медичного огляду та уклавши договір строком на шість місяців. Першочергове право мають багатодітні сім’ї та родини з малолітніми дітьми, люди з інвалідністю I та II групи й інвалідністю внаслідок війни. Тимчаове житло До фінансування проєктів із переобладнання будівель у тимчасове житло активно підключилися міжнародні організації та іноземні країни. Так, міжнародна фінансова корпорація (IFC) пообіцяла надати декільком українським містам грант від Європейського Союзу у розмірі 25 млн євро на модернізацію муніципальних будівель для розміщення ВПО, починаючи зі Львова. На Львівщині, за даними керівника департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації, є 200 закладів, де можуть проживати 20 тис. ВПО. Вартість підготовки цих приміщень становить 3 млрд грн. На 2022 рік ремонт приміщень для переселенців з обласного бюджету виділили 212 млн грн. Під тимчасове житло переобладнують приміщення шкіл, гуртожитків, дитячих садків або лікарень, які не працюють або мають вільну площу. У селі міського типу Ясіня на Рахівщині місцева влада вирішили переобладнати частину приміщень міської лікарні для розміщення 40 ВПО. У кімнатах розмістили ліжка та побутову техніку, провели демонтажні й внутрішні роботи, встановили міжкімнатні двері, теплоізоляцію підлоги, сантехніку, замінили електропроводку. В Івано-Франківську волонтери переобладнали будівлі садочку, університетського гуртожитку та готелю під житло для переселенців. Загальний бюджет – близько 1 млн євро. До кінця 2022 року планувалося заселити в переобладнане житло до 700 осіб. Перший об’єкт було переобладнано за пожертви (35 тис. євро), а на наступні волонтери отримали грант від USAID, МОМ, німецького федерального Міністерства економічної співпраці. До роботи залучали волонтерів, студентів професійно-технічних училищ і самих ВПО. Також місцева влада отримала кошти від міжнародної фінансової організації “Нефко” у розмірі 2,2 млн євро для реконструкції під житло двох гуртожитків. У Львівській області в місті Новояворівськ облаштували житло для 80 переселенців. За кошти спецфонду місцевого училища та обласної програми реалізації пріоритетних інфраструктурних проєктів (3,3 млн грн) відремонтували кімнати гуртожитку місцевого вищого професійного училища. Техніку та меблі надали меценати. У місті Белз у двоповерховій будівлі гуртожитку Угнівського аграрно-будівельного ліцею обладнали кімнати для переселенців. Загалом облаштували 11 кімнат для переселенців на 66 місць. Проєкт коштував 2,8 млн грн, частково кошти виділили з обласного бюджету, а частково допомогла Польща. Тростянець на Сумщині був в окупації близько місяця. Значна частина міста була пошкоджена у результаті бойових дій, однак попри це громада міста приймає переселенців. Спочатку ВПО селили в приватні будинки людей, які виїхали з міста через окупацію. Потім наприкінці серпня місцева влада обрала 9 об’єктів під житло для переселенців. Це, зокрема, гуртожитки, заводський будинок культури, комунальні будинки, деякі з приміщень у старостинських округах. У селі Перехрестя, що на Берегівщині (Закарпатська область), 85 вимушених переселенців поселили у колишню школу-інтернат, яка до цього перебувала у процесі ліквідації. Для переобладнання школи у гуртожиток були залучені кошти міжнародних благодійників. У місті Виноградів у Берегівському районі Закарпатської області для розміщення переселенців переобладнали приміщення колишнього кооперативного училища. Капітальний ремонт здійснюється коштом угорських благодійників. У селі Горінчево громада переобладнала другий поверх лікарні, який 7 років пустував, на гуртожиток для 45 ВПО. Капітальний ремонт будівлі коштував 3,3 млн грн, з якого 80 % – обласного бюджету, та 20 % – бюджету громади. У Рівному вирішили переобладнати недобудований корпус Центру первинної медико-санітарної допомоги “Центральний” на житло для переселенців. Кошти на це отримали від гранту у межах проєкту “Сприяння розвитку соціальної інфраструктури (УФСІ IX)”. Дитячий санаторій “Хрінники” Демидівської селищної громади також переобладнали для розміщення переселенців. У Звягелі Житомирської області реконструюють дві будівлі, які тривалий час не використовувалися, а саме: будівлю колишньої станції переливання крові та колишнього шкірвендиспансеру. Бюджет проєкту – близько 5 млн грн. Місцева влада виділила кошти на фінансування технічного обстеження та виготовлення проєктно-кошторисної документації. Інше надали європейські благодійники. У Кетрисанівській громаді на Кіровоградщині приміщення старої непрацюючої лікарні переобладнали на гуртожиток для переселенців із Донеччини. Гроші виділили місцевий та обласний бюджети. Новояричівська територіальна громада на Львівщині за кошти обласного бюджету та благодійників облаштувала у будівлі колишнього гуртожитку Львівського відділу садівництва Інституту садівництва НААН 30 квартир. Витратили на це 5 місяців і 20 млн грн. Побутову техніку та меблі закупили благодійники. У Колочавській територіальній громаді (Закарпатська область) коштом чеських благодійників відремонтували чотири будівлі для розміщення 65 переселенців. У селі Михайлівка-Рубежівка та Ірпені Київської області, а також Кам’янці-Подільському та Деражній Хмельницької області волонтери реконструювали муніципальні будівлі для переселенців. У Михайлівці-Рубежівці відновили гуртожиток для розміщення 20 родин переселенців. Реконструкція відбувається коштом благодійників. У Кременчуці 25 родин вимушених переселенців отримали житло у відремонтованому гуртожитку. Ремонт зробили за кошти міжнародних донорів. Пустуючі приватні будинки Іншим цікавим варіантом тимчасового житла для переселенців стали пустуючі приватні будинки. Такі рішення переважно пропонують у сільських і селищних громадах. У деяких випадках ці будинки пропонують продати або передати у власність переселенцям у разі, якщо вони залишаються жити в громаді. На Полтавщині для розселення переселенців запропонували використовувати будинки померлих власників, на які не знайшли спадкоємця. Для цього потрібно рішення суду, що визнає спадщину відумерлою, тоді нерухомість переходить у власність громади, яка вже може передати будинок у постійне чи тимчасове користування переселенцям. На Черкащині в селі Лип’янка місцева влада пропонувала безоплатно 10 пустих будинків переселенцям. У будинках тривалий час ніхто не жив, тому вони потребували ремонту. У селі Івківці на Чигиринщині місцевий мешканець викупив кілька пустуючих хат і пропонує їх безкоштовно для переселенців. У селі ж цілі райони по 20–30 пустих хат. У селі Панчеве на Кіровоградщині місцеві мешканці за свій кошт підготували 50 закинутих будинків для розселення переселенців. У селі Зелена Діброва на Черкащині безкоштовно пропонують будинки переселенцям. У будинки заселяють безкоштовно з можливістю викупити за зниженими цінами. На Сумщині мешканці Капустинців зібрали дані про всі закинуті будинки, зв’язалися із власниками та спадкоємцями, аби отримати згоду на розміщення переселенців. Деякі будинки викупила агрофірма та поселила там переселенців безкоштовно. У селі на 700 жителів знайшли прихисток 167 ВПО. Місцеві допомагають із ремонтом будинків і пошуком роботи. Є приклади, коли як тимчасове житло пропонують дачні будинки. У Гульську Житомирської області для розміщення переселенців виділили 50 дачних будинків, які пустують. Будинки потребують ремонту, у них немає побутової техніки. Місцеві домовилися і разом відремонтували дорогу, яка веде до дачного кооперативу. Були і приклади, коли житло шукали для окремих родин або переселенців із певного міста. Так, у місті Бережани на Тернопільщині волонтери за зібрані кошти облаштувати житло для літньої пари з Донеччини. У Дніпрі на базі гуртожитку створили тимчасове житло для 35 родин із Маріуполя. Соціальне житло У Житомирській області у жовтні 2022 року за 10 млн грн було облаштовано 8 квартир: 6 – у Новій Боровій, одна – у Житомирі та одна – у Новоград-Волинському. В облаштуванні квартир усім необхідним допомагає Товариство Червоного Хреста України за донорської підтримки Samsung. На Сумщині по цій програмі переселенці вже отримали 12 квартир, які Червоний Хрест зобов’язався забезпечити необхідною побутовою технікою: холодильниками, пральними машинами, мікрохвильовими печами, посудом і постільною білизною. Ці квартири за кошт благодійних внесків і державного фінансування (на область було виділено 20 млн грн) викупило регіональне управління “Держмолодьжитло”. Власне житло Понад 500 пересенців оформили пільговий кредит під 3 % для ВПО (програма “KfW”) для придбання власного житла. 90 % житла за програмою громадяни придбали у фізичних осіб (429 квартир), у забудовників через фінансові компанії придбано 46 квартир. Ще одним варіантом є будівництво житла для переселенців. Це можуть бути окремі модульні будинки. У цьому випадку місцева влада надає земельну ділянку, а будівництво відбувається коштом інвесторів. Вартість такого будинку може бути нижчою за ринкову. Наприклад, на Буковині релоковане будівельне підприємство з Києва розгорнуло будівництво 100 модульних будинків для переселенців. Кошти на будівництво отримали від японських інвесторів. На Закарпатті обласна державна адміністрація та Луганська обласна військова адміністрація, Рубіжанська міська військова адміністрація і Товариство Червоного Хреста України домовилися про будівництво містечка з модульних будинків для переселенців із Луганської області. Кошти на проєкт – 2 млн доларів надала компанія “Pfizer”. В Одесі розгорнули виробництво модульних будинків для переселенців. Вартість одного такого будинку від 25 тис. доларів. У Житомирі місцева влада виділила землю для будівництва 40 модульних будинків площею 40–50 кв. м, розраховане на одну родину для переселенців. Будинки для міста придбає італійський Червоний Хрест. Місто забезпечує підвід комунікацій, документальне оформлення та землю, а благодійники – все інше. Є також випадки, коли для переселенців будують багатоповерхові будинки. Мер Тернополя заявив про те, що у місті вже визначені земельні ділянки для будівництва чотири- і п’ятиповерхових будинків для переселенців. Кошти на це планується залучати у міжнародних організацій. У Полтаві Департамент будівництва замовив інженерні вишукування під будинки та водопровідні й електричні мережі до них на 3,3 млн грн. Планується здати 900 квартир виключно для ВПО. У Львові за кошти Європейського Союзу (19,5 млн євро) будуть побудовані два восьмиповерхові будинки для переселенців. Аналіз публікацій інтернетмедіа показав різноманітні підходи до вирішення житлових питань для ВПО. Кожний із підходів має свої переваги та недоліки, проте пошук рішень, залучення фінансування – це все шлях до гідного життя людей, які постраждали. Досвід різних громад, які представлені у статті, може бути корисним для органів влади, бізнесу, ВПО.

Зокрема, інформацією з нового українського інтернет-сервісіву “Допомагай” dopomagai.org ., створеного за підтримки Міністерства розвитку громад та територій разом із Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, який допомагає як знайти безкоштовне житло для тимчасових переселенців, так і дати оголошення про його наявність. Причому географія місць не обмежується Україною. Користуватися ним дуже просто, треба обрати населений пункт і подивитися оголошення в ньому. Також можна поставити для пошуку особливі відмітки, наприклад, термін проживання, кількість осіб, кількість тварин і т.д. Корисні сервіси для пошуку безкоштовного житла o Ініціатива «Прихисток» допомагає знайти тимчасове житло або надати помешкання для евакуйованих українців. Безпечне місце можна відшукати і на сторінці групи координації «Прихистку». o Сервіс для швидкого пошуку та надання допомоги Potreba дозволяє знайти тимчасове житло, ліки, трансфер і гуманітарну допомогу. o Волонтери UkrHelp підготували перелік контактів, що допоможуть знайти прихисток у різних містах України. Список постійно оновлюється. o На сайті «КоордиНація» волонтери зібрали контакти, які прискорять пошук тимчасового прихистку чи житла. Корисні телеграм-канали для пошуку житла: o SafeHomeUA o «ДОБРІ СУСІДИ» o «Закарпаття допомагає» o «WinWin. Realty» o «ДОПОМОГА Закарпаття» o «Помогаем уехать» o «Вінниця. Прихисток біженців» o UAhelpinfo o Чат-бот «Прихисти Українців» За інфрмацією з відкритих джерел підготувала Наталя Зворигіна