Як змінився емоційний стан молоді після 24 лютого 2022?

15:36 16.03.2023

Аналітика

Наскільки та яким чином події останнього року в Україні вплинули на психологічний стан української молоді? Аналізуємо результати опитування U-Report про психічне здоров’я молодих українців.

На тлі війни, пов’язаних із нею життєвих викликів, матеріальних, робочих питань та у постійному хвилюванні за себе і близьких, молодь часто забуває піклуватися про власне ментальне здоров’я. U-Report вирішив дослідити глибше питання ментального здоров’я української молоді, дізнатися, як змінився психологічний стан молодих людей після 24 лютого 2022 року. А також поцікавитись, як саме вони долають проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям. Опитування проводилося через чат-бот @UReportUkraineBot, тому воно не є репрезентативним. Після 24 лютого 2022 емоційний стан більшості молоді (69%) погіршився. Лише 7% респондентів зазначили, що їхній емоційний стан поліпшився, у 7% він не зазнав змін. Не змогли визначитися з відповіддю 17%. За останній рік 55% молодих українців відчували тривожність, а 25% — пригніченість. Спокійними були 9%. 56% респондентів шукали інформацію та намагалися дізнатися, як саме можна покращити ментальне здоров’я, а 44% не отримували чи не цікавилися такою інформацією. 73% молоді відповіли, що потребують більше емоційної чи психологічної підтримки. Тим не менше, тільки 30% респондентів зверталися по психологічну допомогу, а 70% — ні. Водночас 74% молоді з початку війни стали надавати більше емоційної підтримки друзям та близьким. 74% респондентів із тих, хто все ж звертався по допомогу, відвідували сімейного лікаря, психолога чи психотерапевта. Зверталися за порадою до друзів чи однолітків 36%, а до рідних — 28%. 40% молоді шукає порад у блогерів, у соціальних мережах, статтях, тематичних додатках на телефоні чи у чат-ботах.

Чому молодь не зверталася по допомогу?

Серед тих, хто не звертався по допомогу, 44% опитаних вважають, що їхні психологічні проблеми недостатньо серйозні, щоб потребувати сторонньої допомоги. 26% бояться, що така допомога потребуватиме значних коштів, а 20% бояться отримати некваліфіковану психологічну допомогу. 15% респондентів не знають, де саме можна отримати психологічну підтримку, а 8% респондентів не вірять в ефективність такої допомоги чи підтримки. Надія Рогозіна, клінічна психологиня та засновниця Svitlo.App, коментує цю ситуацію: «Є така культурна особливість в Україні: не визнавати, що потребуєш допомоги. Почнемо з того, що розмова з фаховим психологом не зашкодить нікому. Наприклад, психолог може допомогти визначити, чи потрібна серйозніша допомога, чи достатньо однієї розмови. Й загалом значно ефективніше працювати превентивно, не чекати, коли вже припече так, що потрібна «психологічна реанімація». Якщо вчитися усвідомлювати для себе момент, коли потрібна допомога, то це в першу чергу тоді, коли стає складно виконувати повсякденні функції: працювати, спати, будувати стосунки, діяти, чи проявляти до себе побутову турботу (митися, їсти регулярно і т.д.)».

Що може покращити емоційний стан молоді?

46% назвали причиною покращення настрою спілкування з людиною, яка підтримає. 39% вважають причиною спокою та стабільного емоційного стану покращення безпекової ситуації, а 39% — покращення фінансового становища. По 28% респондентів назвали причинами покращення емоційного стану особисте життя чи роботу, 20% — психологічні консультації, а 19% — спорт.

На що варто звертати увагу, щоб зрозуміти, що ви або ваші близькі «не ОК»?

Надія Рогозіна радить у першу чергу звертати увагу на себе. Класичне «спочатку маску собі» працює й тут. Якщо ви відчуваєте, що ви не ОК, то не слід включатися в підтримку інших, адже таким чином можна навіть нашкодити. Наступне, на що слід звертати увагу — це зміни. Вони можуть бути у поведінці (ви або інша людина стаєте менш відповідальними, можете не виконувати обіцянки або відмежовуватись від інших, чи навпаки — проявляєте надмірну працьовитість, відмовляєтеся від сну на користь завдань, не можете зупинитися), емоційному стані (тривала пригніченість, роздратованість, агресія, тривожність, або навпаки — надмірне емоційне збудження), когнітивних функціях (забудькуватість, неможливість сфокусуватися, труднощі з ухваленням рішень). При цьому, якщо людина все життя була запальною — то скоріше з нею все добре. Звертати увагу слід саме на зміни. Самі собою перелічені реакції цілком нормальні й очікувані внаслідок стресу. Але якщо вони тривають кілька тижнів або створюють надмірний дискомфорт у житті, то можна говорити про психологічні труднощі більш складного характеру. U-Report Ukraine для voxukraine.org