Мода на різнотрав’я: чому міста відмовляються від косіння трави. Запоіжжя в тренді

В європейських містах різнотрав’я із місцевих рослин – це вже стандарт міського озеленення. В Україні, попри упередження, теж зростає зацікавленість природними ділянками. Сьогодні така стала практика стрімко поширюється, наприклад, у Києві, Львові, Вінниці, Полтаві. Нарешті в Запоріжжі створюються перші ділянки різнотрав’я в парках, на територіях ОСББ, садочків і шкіл. Що таке різнотрав’я, чим воно корисне та як його впровадити – розбираємося.

Різнотрав’я – це природна суміш лугових і степових трав, які ростуть разом у природі. Це не бур’яни і не класичний англійський газон, що складається з кількох видів злаків. Різнотрав’я підтримує біорізноманіття, покращує грунти, зберігає вологу, створює природні умови для комах, птахів і людей. На відміну від злакових газонів, які є екологічною монокультурою, різнотрав’я здатне підтримувати життя десятків видів запилювачів, включаючи диких бджіл, метеликів, жуків. Це не просто красиво, це ефективне рішення для стійкості міста в умовах зміни клімату. Такі насадження не потребують частого поливу й добрив, зате утримують вологу, охолоджують повітря та зменшують кількість пилу в повітрі. Дослідження в Європі показали, що навіть невеликі зелені зони (0,5–2 га) здатні знизити температуру повітря в районі на 1–3 °C порівняно з безтравними ділянками, і при цьому підвищують вологість на 2–8%. Крім того, різнотрав’я значно дешевше в утриманні: скошується лише один-два рази на рік, замість щотижневого косіння (або “пиління”, як у випадку Запоріжжя) газонів.

Деякі українці дивуються, коли бачать звичайнісінькі “бур’яни” на вулицях столиці Німеччини Берліна. Насправді, це спеціально висаджені понад 50 природних ділянок біорізноманіття із місцевих лугових рослин, на що місто витратило понад 1,5 млн євро. Результатом стала не тільки краса, а й позитивний вплив на популяції близько 300 видів диких бджіл, з яких понад половина є під загрозою. Таке переосмислення міського ландшафту вже давно є частиною політики ЄС з відновлення природи. Для України питання виживання бджіл стоїть вже дуже гостро. Мюнхен, Лондон, Варшава й інші міста теж поступово зменшують площі для регулярного косіння. В Лондоні 7 із 10 районів підтримують ініціативи зі збереження диких квітів, у Варшаві покіс відкладають до завершення цвітіння для того, щоб рослина могла пройти весь цикл росту та дати насіння. А в Гамбурзі взагалі висадили різнотрав’я на дахах автобусних зупинок.

У Вінниці фахівці КП «Інститут розвитку міст» ще у 2023 році запустили проєкт «Луки Вінниці» і висіяли лугові ділянки. Серед трав – дикий мак, морква звичайна, волошка синя, деревій звичайний і інші. Львів уже декілька років активно впроваджує ідеї різнотрав’я. ГО «Плато» в співпраці з місцевими адміністраціями ще з 2021 року ініціювала експерименти зі зменшення частоти скошування та облаштуванням ділянок різнотрав’я в парках. На основі своїх досліджень і постійної роботи в цій царині експерти ГО “Плато” впорядкували посібник “Різнотрав’я поруч”. У Києві також активно експериментують з декоративними луками. За 2023-2024 роки в столиці були створені 39 ділянок, де повністю відмовились від косіння, та ще 17 ділянок, де висаджують луки. Навесні цього року в столиці квітли вже 43 локації з декоративними луками. На загальній площі майже 9 га посіяли аліссум, деревій, календулу, дзвоники, мак, люпин, ромашку, льон, коров’як фіолетовий тощо. Кількість же ділянок без скошування трави в столиці збільшилась з 65 локацій минулого року до 76 цьогоріч. Їх загальна площа становить понад 200 га. За даними опитування в застосунку «Київ Цифровий», 66% киян підтримують збільшення площ без скошування різнотрав’я, що свідчить про високий запит громади. Полтава також долучається до цього тренду: 2025 року місто висаджує стійкі до спеки міські луки на п’яти пілотних локаціях. Навесні до цієї хвилі приєдналося й Запоріжжя, де ініціативу з висівання різнотрав’я реалізує ГО «Екосенс» як продовження роботи із втілення природоорієнтованих рішень у практику міського озеленення

Квітуча лука – це не тільки про красу та біорізноманіття, а й про розумне використання бюджету міста – наших з вами податків. За підрахунками Любові Колосової, експертки з екології та озеленення вінницького комунального підприємства «Інститут розвитку міста», облаштування однієї сотки (100 м²) луки з урахуванням підготовки ґрунту, зняття дернини та посіву коштує приблизно 1 500 грн. Для порівняння: закладення квітника з декоративних багаторічних рослин на такій же площі обійдеться місту приблизно в 40 000 грн. Вартість залежить від типу насіннєвих сумішей, щільності посіву, а також кількості й діаметра висаджених багаторічників. Різниця в витратах – колосальна. А ще лука не потребує щотижневого косіння, поливу чи регулярної заміни рослин. Вона живе за власним циклом і повертається щороку, самосівом. В умовах обмежених муніципальних бюджетів воєнного часу У час війни, коли кожна гривня в муніципальному бюджеті має вагу, такий підхід виглядає не лише доцільним, а й стратегічно виправданим.

Біолог Юрій Бенгус, викладач кафедри ботаніки ХНПУ ім. Сковороди, в одному з інтерв’ю пояснив: «Рівний газон з погляду біологів – це монокультура. Один-два види злаків. Там немає ні бджіл, ні метеликів, ні інших комах. Це – екологічна пустеля. А різнотрав’я – це середовище для життя». Також він наголосив, що «міські бур’яни» та бур’яни на городі – не одне й те саме. В місті варто знищувати тільки алергенні чи загрозливі види: амброзію, чорнощир, лободу. А от маки, волошки, ромашки та інші – можна й потрібно залишати. За словами Бенгуса, косіння всієї трави «під нуль» лише сприяє розмноженню амброзії. Подібні дослідження про витіснення амброзії місцевими травами підкріплюють спостереження запорізьких активістів групи “Запоріжжя без амброзії”.

ГО «Екосенс» у квітні 2025 року розпочала ініціативу з висадки різнотрав’я в Запоріжжі, активно залучивши до неї освітян і мешканців ОСББ. «Навесні ми почали формувати мережу стійких екологічних ділянок із багаторічних місцевих рослн та різнотрав’я. Одна з перших – Хортицький город – на базі дошкільного закладу «Кобзарик», а також ще декілька – із суміші 130 видів місцевих рослин в інших навчальних закладах та ОСББ. Недавно створили дві демонстраційні дослідні ділянки в Парку Трудової слави, що в центрі міста. Досліджуємо різні варіанти: як локальні види степових трав, вирощених і зібраних пермакультурним дизайнером Володимиром Марчуком поблизу Запоріжжя, так і голландські суміші – щоб порівняти, що краще приживається в нашому кліматі, що потребує менше втручання і водночас зберігає декоративність. Наше завдання: знайти рішення, які працюють у запорізьких умовах і дозволяють створити самодостатні міські екосистеми»,- розповідає голова ГО “Екосенс” Тетяна Жавжарова. Головна мета цих ініціатив – дослідити, які рослини найкраще приживаються та виявляться найменш вибагливими до умов середовища. Йдеться про види, що здатні пережити спеку, нестачу води та зберегти свою декоративність без хімічного втручання та частих покосів. Такий підхід є особливо актуальним зараз, коли місто стикається з викликами зміни клімату, зокрема зростанням температури, тривалими посухами та дефіцитом води. Це не просто питання естетики, а стратегічна відповідь на екологічні загрози, що дозволяє створювати більш стійкіші та самодостатніші міські екосистеми. У майбутньому ГО «Екосенс» разом з партнерами планує розширення таких ділянок, моніторинг біорізноманіття та оцінку впливу різнотрав’я на локальний мікроклімат.

Різнотрав’я – не лише естетично привабливий елемент ландшафту, але й важливий осередок біорізноманіття, що підтримує місцеві екосистеми. В цьому питанні теза «чим більше, тим краще» є дуже актуальною. В умовах війни, коли ресурси обмежені, а доступ до багатьох звичних продуктів може бути ускладнений, різнотрав’я стає ще більш актуальним, адже воно може слугувати джерелом лікарських рослин, вітамінів і навіть їжі. До того ж, це чудовий спосіб заощадити воду та час, які зазвичай витрачаються на догляд за традиційним газоном. Найпростіший і найбільш стійкий спосіб створити різнотрав’я – це сприяти розвитку природних видів, які вже адаптовані до місцевих умов. У Запоріжжі збереглося багато природних степових ділянок. Ці території є справжніми скарбницями дикорослих рослин, що десятиліттями розвивалися без втручання людини. Зробити найпростішу ділянку різнотрав’я насправді просто. Достатньо відмовитись або значно зменшити частоту косіння на певних ділянках і д. Дозволити травам і квітам рости вільно. З часом почнуть ви побачите, як з’являються місцеві види. Також можна точково досіяти насіння дикорослих трав, зібране в околицях, або придбати суміші, що відповідають степовому клімату, наприклад, якщо в Запорізькій області – то степовому.

Якщо на вашій ділянці переважають бідні грунти або ви прагнете створити певний декоративний ефект, можна висіяти різнотрав’я з покупного (або ж з зібраного власноруч) насіння.

Такі суміші можна придбати в квіткових крамницях або в місцевих жителів, які вирощують на своїх ділянках потрібні рослини чи збирають насіння в степу за містом. Різнотрав’я – це не дикість і не занедбаність, а сучасний, економічно вигідний та екологічно цінний підхід до озеленення. Запоріжжя вже робить перші кроки, долучаючись до європейської практики сталого міського розвитку. І кожен житель може підтримати цю ініціативу в міру сил і можливостей. Адже місту потрібні не дорогі газони, а сталі зелені екосистеми. І це не просто мода чи тренд, це розумна адаптація до нових кліматичних і соціальних умов. Сформовані екосистеми прикрасять місто та зроблять його комфортнішим для життя людей в часи кліматичних загроз.