Оборотна економіка. Металобрухту – друге життя у … креативних проектах

Українські громади та місцеві жителі у різних країнах світу проведуть акцію Ecounity For Ukraine. Демонстранти утворять "ланцюг єдності", щоб привернути увагу до екологічних злочинів, які вчиняє рф під час війни проти України. Акція пройде 21–23 квітня та охопить усі континенти: Євразію, Північну та Південну Америки, Африку, Австралію та Антарктиду. За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, від початку повномасштабної війни зафіксовано понад 2340 фактів шкоди довкіллю з боку росіян. Під окупацією перебувають 495 000 гектарів українських лісів; 2,4 млн гектарів наразі деокуповані та потребують відновлення. Через війну вражено 20% природоохоронних територій. Понад 23 000 тонн парникових газів потрапили в атмосферу через пожежі внаслідок ворожих обстрілів. Від бойових дій постраждали 600 видів тварин, 750 видів рослин і грибів, а в українській частині Чорного моря загинули 120 дельфінів.

Щорічно у світі утворюється 2 млрд тонн побутових відходів, і ця кількість збільшується з кожним роком. За прогнозами Світового банку, до 2030 року кількість відходів може вирости до 2,58 млрд т, а до 2050-го — до 3,77 млрд т. В Україні проблема зі сміттям критична — на сміттєзвалища потрапляє велика кількість сміття, і деякі полігони твердих побутових відходів (ТПВ) заповнені на 80-95%. Проблему відходів в Україні посилила війна. На жаль, до сьогодні в Україні не здійснювалися систематичні дослідження структури ТПВ. Єдиними джерелами статистичних даних можуть слугувати невеликі дослідження, які проводилися операторами ТПВ та відповідними асоціаціями в той чи інший час у тих чи інших регіонах. Їх результати суттєво різняться між собою. Наприклад, згідно з дослідженнями, проведеними в межах національного проекту «Чисте місто» (Тверді побутові відходи в Україні: ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ. Підсумковий звіт. 2016 рік), найбільші частки у структурі ТПВ припадають на продукти харчування (більше ніж 30% загального обсягу) та відходи упаковки, в основному картон і папір. За даними Шостого національного повідомлення України з питань зміни клімату, до структури ТПВ входять харчові відходи — 35–50%, папір і картон — 10–15%, вторинні полімери — 9–13%, скло — 8–10%, метали — 2%, текстиль — 4–6%, будівельні відходи — 5%, деревина — 1% та інші відходи — 10%. Металічні ТПВ, або побутовий металобрухт — непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містять чорні або кольорові метали чи їхні сплави, а також металеві вироби з непоправним браком, промисловий металобрухт – це залишки від виробництва та обробітку чорних і кольорових металів та їхніх сплавів, а також віднедавна залишки розбитої військової техніки, яка залишається на території нашої країни. Проте вихід із цієї ситуації є — переробка відходів.

Поведемо мову про побутовий металобрухт. Як його утилізувати? Прийом металобрухту в Запоріжжі може бути зручним і максимально вигідним для тих, хто хоче позбутися старого мотлоху. До війни у Запоріжжі працювали чимало організацій, які вели прийом побутового маталобрухту, а їх мобільні пункти ефективно вирішували проблему його навантаження та перевезення. Враховуючи, що ситуація зі звалищами, купами іржавіючого металу залишається актуальною, варто взяти цей факт на замітку. Ціни на металобрухт у Запоріжжі завжди були досить високі. Зокрема, металеві ванни, батареї, частини автомобілів приймали по 6,7 – 7,2 грн /кг, а радіатори алюмінієві – по 10 грн за 1 кг. Це пояснювалося тим, що у Запоріжжі працюють металургійні підприємства, які використовують металобрухт як сировину. Ціни встановлювали у конкретному пункті прийому. Тож здаючи брухт на утилізацію громадяни не тільки допомагали покращити екологічну ситуацію, але також добре заробляли. Підприємства з переробки металобрухту, виробництва з нього виробів суттєво економили оборотні кошти на закупівлі сировини і могли реінвестувати їх у розширення, переобладнання, оплату комунальних послуг, тощо.

Приклад творчої роботи із металобрухтом подав бердянець Олександр Шапошник. До війни у Бердянську відкрили Алею ковалів перед Бердянським машинобудівним професійним ліцеєм, що в нагірній частині міста. Усього на території знаходилися 16 залізних скульптур. Для своїх скульптур Олександр Шапошник використовував не лише новий метал, а й надавав друге життя металобрухту. Майже всі скульптури виконані із залишків металу, які залишалися від інших робіт. Матеріали на деякі роботи закупляв ліцей. Роботи майстра також можна було побачити по усьому Бердянську — перед Міським палацом культури, на Азовському проспекті, біля Бердянського державного педагогічного університету, на бульварі Шевченка у нагірній частині міста. Наразі Бердянськ в окупації. Чи переживуть рашистську навалу прекрасні витвори ковальського мистецтва? Віримо, невдовзі визволення від окупантів неодмінно відбудеться. Кожний день наближує нас до перемоги. Все відновимо і відбудуємо. І очистимо нашу землю від шкідливих залишків поганської орди. Наталя Зворигіна, «Запорізька правда»