Не стало винятком і автомобілебудування. Тут він застосовується ширше, стрімко зміщуючи з позицій свого головного технологічного конкурента — метал.
Порівняно з металами
пластики – дуже молоді матеріали. Їхня історія менше ніж 200 років, але попри це, пластмаса багато в чому перевершує метал.
По-перше, пластик значно легший за метал. Це дозволяє знизити загальну вагу автомобіля й опір повітря при русі, і тим самим зменшити витрату палива, а значить і знизити викид вихлопних газів.
По-друге, його застосування дає колосальні можливості для формоутворення, дозволяючи виготовляти деталі найскладніших і найхитріших форм і реалізовувати будь-які дизайнерські ідеї.
До переваг пластиків також відносяться їх висока корозійна стійкість, стійкість до атмосферних впливів, кислот, лугів та інших агресивних хімічних речовин, високий коефіцієнт шумопоглинання, відмінні електро- та теплоізоляційні характеристики. Його основу складає полімер.
За походженням всі полімери ділять на синтетичні та природні. Природні полімери становлять основу всіх тваринних та рослинних організмів. До них відносять полісахариди (целюлоза, крохмаль), білки, нуклеїнові кислоти, натуральний каучук та інші речовини.
Хоча модифіковані природні полімери і знаходять промислове застосування, більшість пластмас є синтетичними. Синтетичні полімери одержують у процесі хімічного синтезу з відповідних мономерів. Як вихідна сировина зазвичай застосовуються нафта, природний газ або вугілля.
Крім полімеру до складу пластмас можуть входити різні наповнювачі, пластифікатори, стабілізатори, барвники та інші речовини, що забезпечують пластмасі ті чи інші властивості, такі як плинність, пластичність, щільність, міцність, довговічність тощо.